Анотація до роботи:

Соколовська І.А. Стан ліпідного обміну і тромбоцитарної ланки гемостазу у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання статевих органів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.32 - Медична біохімія. - Національній медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню характеру порушень ЛП обміну, Тр ланки гемостазу і неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ СО.

В дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання, спрямованого на виявлення особливостей взаємозв’язку показників обміну ЛП, Тр ланки гемостазу і неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ СО.

Виявлено, що запальний процес супроводжується змінами показників ЛП, зростанням частоти визначення ДЛП, в тому числі ДЛП з високою атерогенністю, у відповідності зі збільшенням віку хворих. Знайдено підвищення показників адгезивно-агрегаційних функцій Тр та зниження рівня ФВ в плазмі крові хворих.

Сумарний аналіз зрушень інтегративних показників лейкограми та ШОЕ периферичної крові ІЗЛ, ІЛШОЕ, ІЛГ, ЗІ, ІСНЛ, ІСНМ, ІСЛМ, ІСЛЕ, а також цитохімічних показників функціональної активності лейкоцитів хворих, свідчив про порушення неспецифічних захисних механізмів, перевагу макрофагального компоненту в механізмах фагоцитозу, а також клітинних механізмів специфічного захисту, схильність до аутоінтоксикації та реакцій гіперчутливості негайного типу.

Підсумовані дані кореляційного аналізу дозволяють припустити, що зростання атерогенних властивостей плазми крові хворих на ХНЗЗ СО відбувалося у відповідності зі зростанням тромбогенного потенціалу та пошкодженням судинного ендотелію. Ці зрушення проходили паралельно з перевагою Мо-макрофагальної ланки системи фагоцитозу на фоні зниженої фагоцитарної активності циркулюючих ПМЯЛ і перевагою клітинного механізму специфічного захисту, розвитком ендогенної інтоксикації.

Найбільший ризик атерогенезу та пошкодження судинного ендотелію знайдено у хворих на хламідіоз.

В дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання, спрямованого на виявлення характеру порушень обміну ЛП, Тр ланки гемостазу і неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ СО.

1. У хворих на ХНЗЗ СО встановлені порушення обміну ЛП: у жінок третьої старшої вікової групи визначено підвищення концентрації загального ХС в 1,2 рази, у пацієнтів обох статей знайдено збільшення частоти ХМ-емії в другій та третій групах (9 з 58 та 10 з 44), наявність ХС - ЛПДНЩ (14 з 58 і 22 з 44) у порівнянні з К, підвищення концентрації ТГ в 1,3 рази, МДА в 1,6 рази, в старшій групі хворих жінок – зростання рівня ХС-ЛПНЩ в 1,4 рази та зниження рівня ХС - ЛПВЩ в 1,4 рази (р<0,05). ХМ-емія виявлялась частіше у хворих з грибковою (11 з 50) та змішаною (10 з 41) флорою, рівень ХС-ЛПВЩ вірогідно знижувався у хворих з трихомонадами, грибковою та змішаною флорою, рівень ХС-ЛПНЩ підвищувався у хворих усіх груп в середньому в 1,6 рази. ГХС частіше (23 з 30) виявлялась в групі чоловіків середнього віку та половини хворих з трихомонадною, вірусною та змішаною флорою (р<0,05) у порівнянні з іншими групами (третина хворих). ГХС з високим рівнем ХС найчастіше була у хворих на хламідіоз.

2. У хворих на ХНЗЗ СО сумарна частота наявності ДЛП високого ризику атерогенезу зростала відповідно віку: в молодшій групі виявилось 15 випадків з 60, в середній – 25 з 58, старшій – 26 з 44 (р<0,05). ДЛП ІІа типу частіше виявлялись у чоловіків молодшої (7 з 22) та середньої (11 з 30) груп у порівнянні зі старшою (3 з 22) групою (р<0,05) та у хворих на хламідійну (7 з 28) та вірусну інфекцію (5 з 19) (р<0,05), у порівнянні з хворими інших груп.

3. У обстежених пацієнтів встановлені зрушення активності Тр: зростання адгезивності Тр у чоловіків середньої групи в 1,2 рази та у жінок старшої групи в 1,4 рази, максимальної АДФ-агрегації в усіх групах хворих в 1,9 разів, скорочення часу початку АДФ-агрегації у чоловіків молодшої та середньої груп в 1,7 рази і у жінок середньої та старшої груп в 1,5 рази, зниження рівня ФВ (30 - 62%) від такого в К (100%) (р<0,05) у хворих з хламідійною інфекцією.

4. Виявлено, що в усіх групах обстежених хворих відсотковий вміст паличкоядерних нейтрофілів зростав в 2 рази (р<0,05). Сумарний аналіз порушень інтегративних показників лейкограми та ШОЕ периферичної крові (ІЗЛ, ІЛШОЕ, ІЛГ, ЗІ, ІСНЛ, ІСНМ, ІСЛМ, ІСЛЕ), а також цитохімічних показників функціональної активності лейкоцитів хворих свідчив про порушення неспецифічних захисних механізмів, перевагу макрофагального компоненту в механізмах фагоцитозу, а також клітинних механізмів специфічного захисту, схильність до аутоінтоксикації та реакцій гіперчутливості негайного типу.

5. Для запобігання розвитку виражених запальних процесів та їх ускладнень у вигляді атерогенних ДЛП, порушень з боку Тр ланки зсідання крові, а також для підвищення ефективності фармакотерапії у хворих на ХНЗЗ СО запропоновано проводити ретельний контроль показників обміну ЛП, ПОЛ, адгезивно-агрегаційних функцій Тр та рівню відносного вмісту ФВ, стану загальної реактивності організму, та, при необхідності, використовувати засоби її корекції.

6. Підсумовані дані кореляційного аналізу дозволяють припустити, що зростання атерогенних властивостей плазми крові хворих на ХНЗЗ СО відбувалось у відповідності зі зростанням адгезивно-агрегаційних властивостей Тр та пошкодженням судинного ендотелію. Ці порушення проходять паралельно з перевагою Мо-макрофагальної ланки фагоцитозу на тлі зниженої активності нейтрофілів і клітинних механізмів розвитку імунопатологічних реакцій.

Публікації автора:

1. Цитологическая диагностика заболеваний, передаваемых половым путем /Е.Г. Береговая, И.А. Ланкина, Ю.А. Кривохацкая, И.А. Долгополова// Запорож. мед. журн. - 2002. - №5(15). – С. 61-62.(автор виконав цитологічні дослідження і дав їх інтерпретацію).

2. Берегова О.Г., Долгополова І.А., Ланкіна І.О., Кривохацька Ю.О. Стан тромбоцитарної ланки гемостазу у мешканців Запорізького промислового регіону// Питання біоіндикації та екології: Міжвід. зб. наук. праць. – Запоріжжя: Вид-во ЗДУ, 2003. – Вип. 8, №1 – С.132-137. (автор особисто зробив дослідження тромбоцитарної ланки гемостазу і дав їх інтерпретацію).

3. Інтегративні формалізовані показники лейкограми периферичної крові у мешканців Запорізького промислового регіону / О.Г. Берегова, Ю.О. Криво-хацька, І.А. Долгополова, І.О.Ланкіна// Питання біоіндикації та екології: Міжвід. зб. наук. праць. – Запоріжжя: Вид-во ЗДУ, 2003 - Вип.8, №2 – С. 194-200. (автор виконав розрахунки інтегративних формалізованих показників лейкограми периферичної крові і дав їх інтерпретацію).

4. Інтегративні формалізовані показники лейкограми периферичної крові хворих на мікози / О.Г. Берегова, І.О. Ланкіна, Ю.О. Кривохацька, І.А. Долго-полова// Актуальні питання мед. науки та практики: Зб. наук. праць ЗМАПО. – Запоріжжя: Дике поле, 2004. – Вип. 65. – С. 8-15. (автор виконав розрахунки інтегративних формалізованих показників лейкограми периферичної крові і дав їх інтерпретацію).

5. Оценка функциональной активности лейкоцитов по данным цитохимических исследований у больных хроническими неспецифическими заболеваниями половых органов /И.А. Долгополова, Е.Г. Береговая, Ю.А. Кри-вохацкая, И.А. Ланкина// Актуальні питання фармац. та мед. науки та практики: Зб. наук. ст. – Запоріжжя: Вид-во ЗДМУ, 2004. - С. 25-31.

6. Оценка функциональной активности лейкоцитов по данным цитохимических исследований у больных урогенитальным кандидозом

/И.А. Долгополова, Е.Г. Береговая, Ю.А. Кривохацкая, И.А. Ланкина// Таврический медико-биологический вестн. - 2004. - Т.7, №2.- С.19-22. (автор виконав цитохімічні дослідження функціональної активності лейкоцитів і дав їх інтерпретацію).

7. Берегова О.Г., Долгополова І.А., Ланкіна І.О. Роль імунного запалення у патогенезі дисфунції ендотелію// Запорож. мед. журн. - 2005. - №2(29). - С. 88-91.(автору належить фактичний матеріал).

8. Берегова О.Г., Долгополова І.А. Стан імунологічної реактивності у хворих на неспецифічні запальні захворювання статевих органів// Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика.- К., 2006.- Вип. 15, №2. – С. 195-200. (автор виконав дослідження лейкограм крові, розрахунок інтегральних показників і дав їх інтерпретацію).

9. Показатели микроциркуляторного гемостаза у больных хроническими неспецифическими воспалительными заболеваниями половых органов /Е.Г. Бе-реговая, И.А. Долгополова, И.А. Ланкина, Ю.А. Кривохацкая// Зб. наук. праць Запорізького державного інституту удосконалення лікарів. – Запоріжжя: ЗДІУЛ, 2002 – С.13-17.(автор провів дослідження показників гемостазу хворих на хронічні неспецифічні захворювання статевих органів і дав їх інтерпретацію).

10. Долгополова И.А. Роль системных противовоспалительных цитокинов – б – тумор некротического фактора (б-ТНФ) и интерлейкина – 1 (ИЛ – 1) в патогенезе некоторых заболеваний// Тез. докл. науч.–практ. конф. врачей – интернов ЗГИУВ, 20 декабря 2001г. - Запоріжжя, 2001. – С 26-27.

11. Оценка функциональной активности лейкоцитов по данным цитохимических исследований у больных урогенитальным кандидозом// Е.Г. Бе-реговая, И.А. Ланкина, И.А. Долгополова, Ю.А. Кривохацкая// Актуальні питання клінічної медицини та післядипломної освіти. Тез. докл. наук.-практ. конф., 13-14 травня 2004р., м. Ялта. – Сімферополь, 2004 – С. 28-29. (автор виконав цитохімічні дослідження функціональної активності лейкоцитів і дав їх інтерпретацію).

12. Долгополова І.А. Показники мікроциркуляторного гемостазу у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання статевих органів різних вікових груп// Тези доп. конф. молодих вчених „Актуальні проблеми старіння”, присвяч. пам’яті акад. В.В. Фролькіса, 28 січня 2005р.,м.Київ. – К.: Ін-т геронтології АМНУ, 2005. - С. 49-50.

13. Берегова О. Г., Долгополова І.А. Інтегральні показники лейкограми периферичної крові в оцінці імунологічної реактивності у хворих на хронічні неспецифічні захворювання статевих органів// Materialy ІІ miedzynarodowey naukove-practyezhey konferencii "Wyksztacenie i nauka bez granic-2005", 19-27 grudnia 2005r., м. Дніпропетровськ. –Premysl. Sp. Zo, o. ”Nauka i studia”, 2005. – T. 17 – Р. 41-43.(автор виконав дослідження лейкограм крові та розрахунок інтегральних показників і дав їх інтерпретацію).

14. Соколовська І.А., Берегова О.Г. Особливості типів дисліпопротеїнемій у хворих на запальні захворювання статевих органів в умовах Запорізького промислового регіону// Тези 46-ої обл. наук. практ. конф. напрямів впровадження досягнень науки в практику держ. санітарно-епідеміологічного нагляду та удосконалення санітарно-епідеміологічної служби. – Запоріжжя, 2006. - С.56-57. (автор виконав біохімічні дослідження і дав їх інтерпретацію).