Ткачук Петро Юрійович. Стан і проблеми розвитку підприємств молочного підкомплексу регіону : Дис... канд. наук: 08.00.04 - 2009.
Анотація до роботи:
Ткачук П.Ю. Стан і проблеми розвитку підприємств молочного підкомплексу регіону.–Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – Луганський національний аграрний університет. Луганськ, 2008.
У дисертаційному дослідженні розглянуто теоретичні, методологічні та практичні основи формування молочного підкомплексу, розроблено й обґрунтовані визначальні напрями розвитку підприємств молочного підкомплексу регіону.
На підставі узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду уточнено поняття і економічний зміст підприємств молочного підкомплексу, сутність і умови формування ринку молока і молочної продукції.
Проведена комплексна оцінка сучасного стану і розвитку виробництва молока, його переробки і реалізації. Обґрунтоване місце регіональних підприємств молочного підкомплексу в забезпеченні потреб у молоці та молочних продуктах Луганської області.
Розглянуто основні засади розвитку підприємств молочного підкомплексу регіону шляхом формування систем стратегічного планування роботи підприємств, поглиблення інтеграційних процесів, обґрунтовано напрямки державного регулювання підкомплексу відповідно до умов членства країни в СОТ.
Результати проведеного дисертаційного дослідження дають можливість сформулювати наступні висновки і пропозиції:
Молочний підкомплекс є невід'ємною складовою агропромислового комплексу і її розвиток значною мірою впливає на формування продовольчої безпеки країни і є складною багаторівневою системою підприємств і організацій, які забезпечують процес формування вартості молока і молочних продуктів.
Основою для стійкого розвитку молочного підкомплексу є формування достатньої і якісної молочної сировинної бази. На сьогодні стан молочного тваринництва створює брак якісної сировини, оскільки біля 82% від загального обсягу виробляється в домогосподарствах. Незадовільний розвиток інфраструктури, матеріально-технічне і технологічне оснащення, неврегульованість економічних відносин між суб'єктами господарської діяльності характеризує кризове положення молочного підкомплексу.
Однією з основних тенденцій формування підприємств молочного підкомплексу є розвиток крупніших і фінансово стійкіших підприємств і банкрутство дрібніших у процесі конкурентної боротьби на ринку молока і молокопродуктів. Стратегія формування молочного підкомплексу повинна бути направлена на збільшення обсягів виробництва і продажу молока і молокопродуктів шляхом розвитку інтеграційних процесів, вироблення еквівалентної системи розподілу доходів, на технічне і технологічне переоснащення підприємств, розвиток суб'єктів інфраструктури на основі цілеспрямованого державного регулювання і контролю.
Скорочення загальної кількості утримання великої рогатої худоби за період 1990 –2006 рр. на 74,5 %, зокрема корів – на 59,6 %, збитковість молочного виробництва спричинило зниження валового надою молока на 45,8 %. Таке становище вплинуло на зміну каналів реалізації і зниження надходжень молока на промислову переробку.
Завантаженість потужностей по переробці молока на сьогодні складає 23,3 %, що несприятливим чином позначається на роботі підприємств молочної переробки і забезпеченості населення молочними продуктами. У 2006 р. намітилася тенденція до збільшення загального виробництва продукції молочної переробки і зміни структури валового випуску в бік виробництва дорожчих продуктів кисломолочної групи. На це впливає збільшення середніх доходів населення. Так, за період 2000–2006 рр. рівень реальних доходів збільшився в 2,4 разу, середній приріст доходів склав 15,7 % на рік.
Перебування і проблеми розвитку молочного підкомплексу на національному рівні цілком відбиваються і на розвитку регіональних підприємств. Скорочення чисельності поголів'я в молочному скотарстві зумовило зниження виробництва молока більш ніж на половину. Збільшення частки проведеного молока в господарствах населення призвело до значного погіршення якості сировинної бази для молокопереробних підприємств, 63,4 % купленого молока в 2006 р. було другого сорту.
Аналіз виробництва продукції регіональними переробниками молока показав, що за період 1990–2006 рр. відбулося скорочення випуску по всіх видах продукції. Зокрема, виробництво масла вершкового скоротилося на 80,7 %, сирів жирних – на 38,4 %, продукції з цільного молока – 86,1 %, що вплинуло на низьку самозабезпеченість регіону за рахунок виробництва регіональних виробників і спричинило широку присутність виробників інших регіонів.
Одним із стримуючих чинників розвитку ринку молока і молочної продукції є обмежений купівельний попит, сформований низьким рівнем доходу населення. У структурі попиту тенденція збільшення частки кисломолочної групи товарів, що намітилася, ставить регіональних переробників у невигідне положення унаслідок низької забезпеченості якісною сировиною і витісняє на менш прибуткові сегменти ринки. Таке становище може зрештою призвести до більшого послаблення конкурентних позицій і банкрутства більшої частини регіональних молокопереробників.
Розробка цілеспрямованої стратегії на підприємствах молочної переробки дозволяє чітко визначати цілі та напрями розвитку. Сформована стратегія розвитку молокопереробних підприємств оцінюється як оборонна. Відповідно до експертної оцінки стратегічних можливостей групи підприємств розроблена модель стратегії оцінюється як агресивна. Пропоновані напрями стратегічного розвитку включають: формування сировинної бази за рахунок інтеграції з сільськогосподарськими підприємствами, які є виробниками молока, створення власної мережі фірмової торгівлі, виведення на ринок і розвиток альтернативного бренду і поліпшення якості продукції, що випускається. Запропонована схема процесу стратегічного планування молокопереробного підприємства дозволяє організувати і контролювати хід виконання стратегії.
Розрахунковий потенціал інтеграційних процесів у молочній промисловості регіону показує можливість інтеграції підприємств молочної переробки і сільськогосподарських підприємств. Найбільш проблемним місцем у формуванні інтегрованих формувань, які охоплюють весь ланцюжок створення вартості продукції, є система розподілу доходів від кінцевої продукції, яка б враховувала економічні інтереси всіх учасників. З цією метою запропоновано методику розподілу доходу між учасниками інтеграційного об'єднання залежно від нормативних витрат.
Заходи державного регулювання і контролю роботи підприємств молочного комплексу мають включати розробку цільових програм розвитку підприємств молочного підкомплексу відповідно до обмежуючих умов членства країни у СОТ. Основними напрямами розробки цільових програм вважаємо: регулювання складових механізму функціонування регіонального молочного комплексу за допомогою сприяння розвитку інтеграційних процесів по ланцюжку виробництво – переробка – реалізація, підтримка концентрації та спеціалізації виробництва і переробки молока, впровадження нових стандартів якості як продукції, так і роботи підприємств молочного комплексу, і контроль за дотриманням цих стандартів, здійснення інтервенційної політики щодо продуктів тривалого зберігання з метою зниження сезонних коливань на ринку тощо.
Публікації автора:
Монографії:
Ткаченко В.Г., Богачев В.И., Ткачук П.Ю. и др., всего 35 авторов Аграрная реформа в Украине: результаты, проблемы, перспективы завершения / Монография под общей редакцией проф. В.Г. Ткаченко и проф. В.И. Богачева. – Луганск: „Книжковий світ”, 2006. – 228 с. (авт. с. 152–162 Развитие регионального продовольственного рынка);
Ткаченко В.Г., Богачев В.И., Ткачук П.Ю. и др., всего 35 авторов Экономическая безопасность Украины в условиях рыночных трансформационных процессов / Монография под общей редакцией проф. В.Г. Ткаченко и проф. В.И. Богачева. – Ровеньки, 2007. – 330 с. (авт. с. 146–154 Механизм формирования стратегии обеспечения продовольственной безопасности страны);
Статті у наукових фахових виданнях:
Ткачук П.Ю. Проблемы и перспективы развития молокоперерабатывающей промышленности Украины // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. проф. В.Г. Ткаченко.- Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2004.- № 33/45.- С. 71-73.
Ткачук П.Ю. Современное состояние и функционирование регионального рынка молока и молокопродуктов // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. проф. В.Г. Ткаченко.- Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2004.- № 38 (50).- С. 151-154 (Серія: „Економічні науки”).
Ткачук П.Ю. Система менеджмента качества в молокоперерабатывающей промышленности Луганской области // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. проф. В.Г. Ткаченко.- Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2005.- № 51 (74).- С. 296–300 (Серія: „Економічні науки”).
Ткачук П.Ю. Стратегия развития и система планирования на предприятиях переработки молока в регионе // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. проф. В.Г. Ткаченко.- Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2006.- № 60 (83).- С. 381–387 (Серія: „Економічні науки”).
Ткачук П.Ю. Маркетинговое исследование потребительских предпочтений в повышении конкурентоспособности региональных предприятий молочной переработки // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. проф. В.Г. Ткаченко.- Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2006.- № 62 (84).- С. 392–397 (Серія: „Економічні науки”).
Ткачук П.Ю. Проблемы и перспективы развития регионального рынка молока и молокопродуктов в условиях вступления в ВТО // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. В.Г. Ткаченко.- Луганськ: Вид-во ТОВ ТРК „РКТ”, 2007.- № 73(96).- С. 360–365.
Ткачук П.Ю. Ценообразование на рынке молока и молочной продукции Луганской области // Науковий вісник Національного аграрного університету / Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін.- К., 2007.- Вип. 110.- Ч.2.- С. 75–79.
Ткачук П.Ю. Проблемы развития молокоперерабатывающих предприятий Луганской области // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. В.Г. Ткаченко.- Луганськ: Вид-во „Елтон–2”, 2008.- № 85.- С. 386–393.