Анотація до роботи:

Сусак І. А. Стан гемокоагуляційного гомеостазу та можливості корекції його змін у хворих з первинною легеневою гіпертензією та синдромом Ейзенменгера при тривалому спостереженні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.11 – кардіологія. Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2004.

В дисертації представлені дані, які характеризують стан системи зсідання крові та функціональної активності тромбоцитів і еритроцитів при первинній легеневій гіпертензії та вроджених вадах серця в фазі синдрому Ейзенменгера. Встановлено, що для цих захворювань характерні зміни коагуляційного потенціалу, що відповідають різним стадіям ДВЗ–синдрому, переважно його ІІІ, гіпокоагуляційній, стадії. Оцінено інформативність гемостазіологічних параметрів щодо прогнозу виживання хворих з первинною легеневою гіпертензією протягом 1 року. Встановлено односпрямованість змін плазмового, тромбоцитарного та еритроцитарного гемостазу при обох формах судинної легеневої гіпертензії. Проаналізовані зміни артеріо–венозної різниці показників зсідальної активності крові у хворих з первинною легеневою гіпертензією та синдромом Ейзенменгера у порівнянні з донорами, а також у пацієнтів з цими захворюваннями. Представлені результати спостереження протягом 1 року за динамікою показників тромбоцитарного та плазмового гемостазу у хворих під впливом лікування з використанням антиагрегантної терапії (аспірину). Досліджений вплив еритроцитаферезу на показники зсідальної активності крові у пацієнтів з вторинною поліцитемією.

У дисертаційній роботі вирішена актуальна науково-медична задача – подальше вдосконалення лікування хворих з судинними формами легеневої гіпертензії (первинною легеневою гіпертензією та вродженими вадами серця у фазі синдрому Ейзенменгера) на основі вивчення особливостей плазмового, тромбоцитарного та еритроцитарного гемостазу, а також впливу на ці показники терапії з використанням аспірину та еритроцитаферезу.

1. У хворих з первинною легеневою гіпертензією переважають гіпокоагуляційні зміни у І, ІІ та ІІІ фазах плазмового гемостазу (уповільнення протромбіназо–, тромбіно– та фібриноутворення) внаслідок гальмування І та ІІІ фаз накопиченими в плазмі продуктами паракоагуляції за одночасного зниження активності антитромбіну ІІІ та фібринолізу. Тромбоцитарна ланка гемостазу у пацієнтів з первинною легеневою гіпертензією характеризується зменшенням кількості тромбоцитів (на 15,2%) та підвищенням їх прокоагулянтного потенціалу (адгезивності та антигепаринової активності – відповідно на 44,6 та 94,1%). Ці зміни притаманні хронічному синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові з переважанням коагулопатії споживання.

2. Еритроцитарна ланка гемостазу не вносить суттєвого вкладу в коагуляційні порушення при первинній легеневій гіпертензії, про що свідчить відсутність змін швидкості агрегації еритроцитів, проникності їх мембран, впливу факторів зсідання та фібринолізу еритроцитів, що визначали за активністю гемолізату, на показники системи зсідання в плазмі.

3. Прогностично несприятливими ознаками щодо виживання хворих протягом 1 року з первинною легеневою гіпертензією є зменшення кількості тромбоцитів більш ніж на 25% від їх середньої величини у здорових та позитивний тест з етанолом (прогностична цінність відповідно 65,6 та 81,3%). За наявності обох цих факторів ризику вірогідність летального кінця сягає 90,9%.

4. У хворих з вираженою легеневою гіпертензією на тлі первинної легеневої гіпертензії та вроджених вад серця у фазі синдрому Ейзенменгера не виявлені суттєві відмінності у плазмовій, тромбоцитарній та еритроцитарній ланках гемостазу, що, можливо, свідчить про вторинність змін зсідальної активності відносно дисфункції ендотелію стінки легеневих артеріол. Односпрямованість змін системи гемостазу за первинної легеневої гіпертензії та синдрому Ейзенменгера передбачає й однотипні методи корекції цих розладів.

5. В артеріальній крові хворих з первинною легеневою гіпертензією спостерігають підвищення, стосовно венозної, її коагуляційного потенціалу, про що свідчать активація, у порівнянні з здоровими, тромбопластиноутворення, більший вмісту фібриногену, зниження фібринолітичної та антикоагулянтної активності плазми. При цьому адгезивна здатність тромбоцитів збільшується на 20,6%, у донорів вона знижується на 7,5%, їх тромбопластинова та антигепаринова активність знижується (в нормі підвищується). Ці дані свідчать про порушення ролі легень у механізмах зсідання крові у хворих з первинною легеневою гіпертензією.

6. Зміни артеріо–венозної різниці показників плазмового та тромбоцитарного гемостазу при первинній легеневій гіпертензії та вроджених вадах серця у фазі синдрому Ейзенменгера в цілому є односпрямованими. Проте, гіперкоагуляційні зміни в артеріальній крові щодо показників протромбіназоутворення, вмісту антитромбіну ІІІ в плазмі та адгезивності тромбоцитів, більш виражені при первинній легеневій гіпертензії. Виявлені розбіжності обгрунтовують більшу важливість застосування антикоагулянтної та антиагрегантної терапії саме у хворих з первинною легеневою гіпертензією.

7. Тривале (протягом 1 року) застосування аспірину в дозі 160 мг на добу у пацієнтів з первинною легеневою гіпертензією та вродженими вадами серця сприяло нормалізації кількості тромбоцитів та їх адгезивності й антигепаринової активності. Крім того, відзначений коригувальний вплив на гіперкоагуляційні (у 20–35% хворих) зміни протромбіназоутворення, тромбіно– та фібриноутворення, вміст фібриногену та продуктів паракоагуляції у плазмі венозної крові. За відсутності гіперкоагуляційних змін плазмового та тромбоцитарного гемостазу під час застосування аспірину ці показники суттєво не змінювались.

8. Проведення еритроцитаферезу пацієнтам з судинними формами легеневої гіпертензії, у яких гематокрит перевищував 0,65, сприяло зменшенню цього показника на 16,2 %, проте, супроводжувалося підвищенням рівня фібриногену (на 31 %) та частоти його гіперкоагуляційних змін (у 2,5 рази) за відсутності змін інших показників гемостазу. Зниження рівня гематокриту до нормальних цифр пов’язано з ризиком розвитку мікроцитозу (у 13% хворих).

Публікації автора:

1. Стан плазмового гемостазу та гемокоагуляційної активності еритроцитів у хворих з судинними формами легеневої гіпертензії / Амосова К.М., Конопльова Л.Ф., Карпович Л.Г., Грицюк І.О., Сусак І.А. // Мед. перспективи. – 2000. – Т.5, №3. – С.14–17. (Особисто проведено обстеження та лікування хворих, аналіз і статистичну обробку даних, підготовка статті до друку).

2. Состояние эритроцитарного гемостаза у больных первичной легочной гипертензией и синдромом Эйзенменгера / Амосова Е.Н., Коноплева Л.Ф., Сусак И.А., Карпович Л.Г., Грицюк И.А. // Современные аспекты военной медицины: Сб. науч. тр. ГВКГ МО Украины. – К., 2000. – № 5. – С. 220 – 228. (Особисто проведено обстеження та лікування пацієнтів, спостереження за клінічною та коагулологічною динамікою в процесі проведення сеансів еритроцитаферезу, аналіз отриманих гемостазіологічних даних, підготовка статті до друку).

3. Состояние системы свертывания крови у больных с врожденными пороками сердца в стадии синдрома Эйзенменгера и влияние на нее эритрафереза / Коноплева Л.Ф., Сусак И.А., Карпович Л.Г., Амосова Е.Н. // Серцево–судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево–судинних хірургів України. – 2001. – №. 9. – С. 175 – 179. (Особистий внесок: клінічне обстеження та участь у обстеженні гемостазу хворих, статистична обробка даних, оформлення результів у вигляді статті).

4. Сусак И.А. Изменения в артерио–венозной разности тромбоцитарных показателей системы гемостаза у больных с первичной легочной гипертензией и врожденными пороками сердца в стадии синдрома Эйзенменгера // Серцево–судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево–судинних хірургів України. – 2002. – №10. – С. 289 – 293. (Особистий внесок: клінічне обстеження хворих, взяття зразків венозної та артеріальної крові пацієнтів та донорів для дослідження, аналіз та статистична обробка даних, підготовка статті до друку).

5. Сусак И.А. Влияние длительного лечения аспирином на гемостаз больных с сосудистыми формами легочной гипертензии: Матеріали міжнародного симпозіуму “Гемостаз – проблеми та перспективи” (Київ, 2002) // Гематологія і переливання крові – 2002. – Вип. 31. – С. 305–309. (Особистий внесок: самостійний аналіз даних літератури щодо використання аспірину в лікуванні таких хворих, лікування пацієнтів та спостереження за динамікою клінічних та коагулологічних показників, підготовка статті до друку).

6. Амосова Е.Н., Коноплева Л.Ф., Сусак И.А. Артериовенозная разница плазменных показателей системы гемостаза у больных с первичной легочной гипертензией и врожденными пороками сердца в стадии синдрома Эйзенменгера: Матеріали Всеукраїнської науково–практичної конференції “Актуальні проблеми мікроциркуляції та гемостазу при патології внутрішніх органів” (Чернівці) // Буковинський медичний вісник.– 2002. – Т.6, № 2–3. – С.4 – 7

7. Изменения в артерио–венозной разности плазменных показателей системы гемостаза у больных с первичной легочной гипертензией и врожденными пороками сердца в стадии синдрома Эйзенменгера / Амосова Е.Н., Коноплева Л.Ф., Сусак И.А., Карпович Л.Г. // Актуальные проблемы биологии и медицины. – 2002. – №2 – С.111 – 120. (Особистий внесок: обстеження хворих, взяття зразків венозної та артеріальної крові пацієнтів та донорів, аналіз та статистична обробка даних, підготовка статті до друку).

8. Амосова Е.Н., Коноплева Л.Ф., Сусак И.А. Артерио–венозная разница плазменных показателей системы гемостаза у больных с первичной легочной гипертензией и врожденными пороками сердца в стадии синдрома Эйзенменгера // Актуальные проблемы биологии и медицины. – 2002. – №2. – С.121 – 127. (Особистий внесок: обстеження хворих, взяття зразків венозної та артеріальної крові, аналіз та статистична обробка даних, підготовка статті до друку).

9. Деклараційний патент 51568А Україна. МПК А61В5/00. Спосіб прогнозування кінця у хворих на первинну легеневу гіпертензію. / І.А.Сусак (Україна). – Заявл. 01.07.02; Опубл. 15.11.02 // Бюл. №11.

10. Грицюк І.О., Карпович Л.Г., Сусак І.А. Стан тромбоцитарного гемостазу у хворих на первинну легеневу гіпертензію та вроджені вади серця в фазі синдрому Ейзенменгера // Матеріали VI конгр. кардіологів України. – К., 2000. –С. 201–202.

11. Конопльова Л.Ф., Сусак І.А., Ташева С.П. Стан еритроцитарного гемостазу у хворих на первинну легеневу гіпертензію та вроджені вади серця в фазі синдрому Ейзенменгера // Матеріали VI конгр. кардіологів України. – К., 2000. –С. 206.

12. Сусак І.А. Стан плазмового гемостазу у хворих на первинну легеневу гіпертензію та вроджені вади серця в фазі синдрому Ейзенменгера // Матеріали VI конгр. кардіологів України. – К., 2000. – С. 222.

13. Вплив еритроцитарної ланки гемостазу на реологічні та коагуляційні властивості крові у хворих з первинною легеневою гіпертензією та синдромом Ейзенменгера / Конопльова Л.Ф., Сусак І.А., Карпович Л.Г., Кушнір Л.В., Малахова Л.І., Коваленко Т.Б. // Зб. наук.–практ. робіт до 125–річчя Центр. міськ. клін. лікарні. – К., 2000. – С. 112 – 114.

14. Сусак И.А. Измененеия свертывающей активности крови у больных с первичной легочной гипертензией и врожденными пороками сердца в стадии синдрома Ейзенменгера // Мікроциркуляція та її вікові зміни: Материали ІІ міжнар. конф. – К., 2002. – С. 296 – 297.

15.Сусак І.А., Кушнір Л.В., Коваленко Т.Б. Вплив антиагрегантної терапії на показники гемостазу у хворих з первинною легеневою гіпертензією та вродженими вадами серця в фазі синдрому Ейзенменгера // Актуальні питання кардіології і ревматології. Матеріали наук.–практ. конф., присвяч. 80–річчю від дня народження члена–кореспондента АМН СРСР професора О.Й. Грицюка і 25–річчю Київського міського центру кардіології і ревматології. – К., 2003. – С. 89.