Анотація до роботи:

Колпаков І. Є. Стан функціональної системи дихання у дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія – медичні науки. – Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню особливостей функціонального стану системи дихання у дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи. Представлені результати проведених у динаміці післяаварійного періоду досліджень, які виявили ряд порушень вентиляційної здатності та нереспіраторних функцій легенів, зовнішнього дихання, центральної гемодинаміки, дихальної функції крові, кисневих режимів організму. Висунута концепція про те, що в основі виявлених порушень лежить підвищена інтенсивність вільнорадикальних процесів в організмі в цілому і в органах дихання зокрема, а також висока частота станів дезадаптації, яка призводить до виснаження функціональних резервів симпато-адреналової системи. Проведена оцінка кореляційних зв’язків функціональних параметрів системи дихання та кровообігу, які вивчались з дозами і характером опромінення. Обґрунтовано застосування ряду функціональних тестів для раннього виявлення порушень системи дихання у дітей, які зазнали радіаційного впливу. Запропоновані схеми корекції функціональних порушень системи дихання і продемонстрована їх ефективність.

1. Сформульовано концепцію механізмів розвитку функціональних розладів системи дихання у дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок аварії на ЧАЕС, що надало можливість визначити заходи корекції виявлених порушень.

2. Вплив несприятливих чинників Чорнобильської аварії у роки середньої її фази (1987-1988 рр.) обумовив у дітей, евакуйованих із 30-км зони ЧАЕС (I основна група) і мешканців зон радіонуклідного забруднення (II основна група) наявність порівняно з контролем односпрямованих змін вентиляційної здатності та нереспіраторних функцій легенів, які полягали у підвищеній частоті порушень бронхіальної прохідності за рахунок бронхоспазму, зниженні легеневого вологовиділення, вмісту поверхнево-активних речовин легеневого сурфактанту у КВП, пригніченні чинника місцевого захисту органів дихання – б1-антитрипсина, підвищенні інтенсивності вільнорадикальних процесів у легенях.

3. У динаміці післяаварійного періоду частота порушень вентиляційної здатності легенів у дітей I основної групи поступово знижувалася і у 1991-1995 рр. досягла рівня контролю. На етапах досліджень, проведених у 1991-1995 та 1996-1999 рр. у дітей I основної групи спостерігалось зменшення інтенсивності вільнорадикальних процесів у легенях, зростання показників вмісту поверхнево-активних речовин легеневого сурфактанту та чинника місцевого захисту органів дихання, які поступово досягли рівня контролю. У дітей II основної групи у роки пізньої фази аварії (1991-1995 та 1996-1999 рр.) продовжували зберігатись підвищена частота бронхіальної гіперреактивності та збільшена інтенсивність процесів вільнорадикального окислювання у легенях, залишались зниженими параметри сурфактантної системи легенів та чинник місцевого захисту органів дихання.

4. У роки середньої фази аварії (1987-1988 рр.) у дітей обох основних груп в стані спокою і при фізичному навантаженні помірної інтенсивності відмічалося зниження ефективності та економічності зовнішнього дихання. При фізичному навантаженні спостерігалося уповільнення швидкості системного кровотоку, зниження швидкості постачання кисню тканинам артеріальною і швидкості транспортування кисню змішаною венозною кров’ю; артеріальна гіпоксемія не була виражена, проте циркуляторні порушення призводили до розвитку венозної гіпоксемії.

5. У роки пізньої фази аварії (1991-1995 та 1996-1999 рр.) у дітей, які зазнали короткочасного впливу іонізуючого випромінювання підвищилася функціональна ефективність зовнішнього дихання в стані спокою і при дозованому фізичному навантаженні, оптимізувалися показники центральної гемодинаміки при навантаженні і збільшилися її можливості відносно постачання кисню тканинам, знизилася швидкість та інтенсивність споживання кисню, зникла венозна гіпоксемія при навантаженні. У дітей, які мешкають в умовах надходження до організму довгоіснуючих радіонуклідів у цей період функція зовнішнього дихання продовжувала залишатися менш ефективною та економічною як у стані спокою, так і при фізичному навантаженні, центральна гемодинаміка та дихальна функція крові не нормалізувалися і продовжували мати місце венозна гіпоксемія, компенсаторне підвищення швидкості та інтенсивності споживання кисню тканинами, утилізації кисню з артеріальної крові.

6. Вегетативний гомеостаз у дітей, які зазнали короткочасного і хронічного радіаційного впливу, у роки середньої фази аварії (1987-1988 рр.) характеризувався підвищенням числа осіб з превалюванням тонусу симпатичної ланки вегетативної нервової системи, з недостатнім включенням симпато-адреналової системи при функціональних навантаженнях. У роки пізньої фази аварії (1991-1995 та 1996-
   1999 рр.) серед дітей I основної групи спостерігалося підвищення відсотку осіб із переважанням вегетативного тонусу парасимпатичного відділу, нормальним і надмірним включенням симпато-адреналової системи при навантаженнях. У дітей II основної групи протягом післяаварійного періоду прослідковувалося поступове підвищення відсотку осіб з превалюванням вихідного вегетативного тонусу симпатичної ланки і реагуванням на функціональні навантаження з недостатнім включенням симпато-адреналової системи.

7. У роки середньої фази аварії (1987-1988 рр.) у дітей І і ІІ основних груп відмічалася висока частота станів дезадаптації. У роки пізньої фази аварії (1991-1995 та 1996-1999 рр.) у дітей I основної групи підвищилася частота оптимальної адаптації і знизилася частота станів дезадаптації; у дітей II основної групи в динаміці післяаварійного періоду число осіб з оптимальною адаптацією поступово знижувалося, а з різними стадіями стресу підвищувалося, що підтверджується показниками добової екскреції катехоламінів та їх попередників з сечею, які свідчать про зниження резервів симпато-адреналової системи.

8. Результати кореляційного аналізу показали, що у дітей, які зазнали короткочасного і хронічного радіаційного впливу, з підвищенням дози зовнішнього опромінення мало місце зниження питомого респіраторного вологовиділення, ударного об’єму крові і зростання загального периферійного судинного опору; у дітей, які зазнали хронічного радіаційного впливу із збільшенням дози опромінення від інкорпорованого цезію, сумарної ефективної еквівалентної дози відмічалося зниження ударного об’єму крові і зростання загального периферійного судинного опору; у дітей, які зазнали короткочасного і хронічного радіаційного впливу із збільшенням дози зовнішнього опромінення, а у дітей, які зазнали хронічного радіаційного впливу із збільшенням сумарної ефективної еквівалентної дози, зростала частота станів дезадаптації.

9. У якості тестів для раннього виявлення патології системи дихання у дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи можуть бути запропоновані: 1) визначення показників бронхіальної прохідності на різних рівнях бронхіального дерева методом пневмотахографії з виявленням наявності гіперреактивності бронхів шляхом постановки фармакологічної інгаляційної проби з бронходилататорами;
   2) оцінка інтенсивності процесів вільнорадикального окислювання у легенях за методом ініційованої хемілюмінесценції КВП; 3) оцінка стану неспецифічного захисту органів дихання шляхом визначення антитриптичної активності КВП.

10. Для етапів післячорнобильського періоду 1987-1988 та 1989-1990 рр. характерною є висока чисельність груп з великою вірогідністю наявності рецидивуючого бронхіту та респіраторного алергозу, груп ризику з розвитку хронічних неспецифічних захворювань легенів і вегето-судинної дистонії. У 1991-1995 та 1996-1999 рр. у дітей, які зазнали короткочасного впливу іонізуючого випромінювання вона зменшилася, у дитячого населення, яке мешкає на забруднених радіонуклідами територіях, залишилася підвищеною.

11. Для корекції функціональних порушень системи дихання у дітей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, доцільне застосування вітамінів-антиоксидантів прямої та непрямої дії, антиоксидантів-біофлавоноїдов
    (6-й елемент – Пікногенол), адаптогенів рослинного походження, засобів, що сприяють поліпшенню метаболізму міокарду (рибоксин), засобів, стимулюючих утворення легеневого сурфактанту (этимізол), світлотерапії лінійно поляризованим світлом (антиоксидантна і біостимулююча дія). Використання даних заходів корекції сприяло зниженню рівня інтенсивності вільнорадикальних процесів у КВП, сироватці крові та еритроцитах, підвищенню бронхіальної прохідності, зменшенню гіперреактивності бронхів, поліпшенню показників сурфактантної системи легенів, збільшенню ударного об’єму крові та швидкості системного кровотоку при фізичних навантаженнях, зниженню частоти станів дезадаптації.

Публікації автора:

1. Степанова Є.І., Мозалевський А.Ф., Колпаков І.Є. Клінічні аспекти Чорнобильської катастрофи. Система дихання дітей (Глава у монографії) // Чорнобильська катастрофа: Монографія / Під ред. В.Г. Бар’яхтара. – К.: Наукова думка, 1996. – С. 512-516 (Особистий внесок: проведення досліджень вентиляційної здатності та нереспіраторних функцій легенів, підготовка рукопису).

2. Степанова Е.И., Кондрашова В.Г., Колпаков И.Е., Лукьянова Е.М., Антипкин Ю.Г., Омельченко Л.И., Бабко С.А., Апуховская Л.И., Яковлев А.А Клинические аспекты Чернобыльской катастрофы. Сердечно-сосудистая система детей (Глава в монографии) // Чернобыльская катастрофа: Монография / Под ред. В.Г. Барьяхтара. – К.: Наукова думка, 1995. – С. 489-493 (Особистий внесок: проведення реографічних досліджень центральної та регіонарної гемодинаміки, підготовка рукопису).

3. Степанова Е.И., Колпаков И.Е., Кондрашова В.Г., Курило Л.В., Галичанская Т.Я., Давиденко О.А. Медико-биологические аспекты Чернобыльской катастрофы у пострадавшего детского населения. Клинические эффекты у детей, подвергшихся воздействию ионизирующего излучения в постнатальный период онтогенеза (Глава в монографии) // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции: Монография в 3-х книгах. Книга 2. Клинические аспекты Чернобыльской катастрофы / Под ред.: В.Г. Бебешко, А.Н. Коваленко. – К.: «МЕДЭКОЛ»МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. – С. 6-16 (Особистий внесок: проведення досліджень вентиляційної здатності та нереспіраторних функцій легенів, зовнішнього дихання, центральної гемодинаміки, дихальної функції крові, кисневих режимів організму, участь у підготовці рукопису).

4. Чаяло П.П., Чоботько Г.М., Колпаков И.Е. Оценка свободнорадикальных процессов в конденсатах выдыхаемого воздуха у детей с рецидивирующим бронхитом // Лабораторное дело. – 1990. – № 11. – С. 35-36 (Особистий внесок: проведення досліджень вільнорадикальних процесів у конденсаті видихуваного повітря методом ініційованої хемілюмінесценції, підготовка рукопису).

5. Чаяло П.П., Колпаков И.Е., Чоботько Г.М., Степанова Е.И., Добруцкая И.Л. Использование некоторых биохимических и физико-химических показателей для оценки функции легких у здоровых детей школьного возраста // Педиатрия. – 1991. –№ 6. – С. 42-45 (Особистий внесок: проведення досліджень показників нереспіраторних функцій легенів, підготовка рукопису).

6. Степанова Е.И., Колпаков И.Е., Кондрашова В.Г., Курило Л.В. Динамика функциональных сдвигов в организме детей в поставарийный период Чернобыльской катастрофы // Вестник академии медицинских наук СССР. – 1991. –№ 11. – С. 24-25 (Особистий внесок: проведення досліджень вентиляційної здатності та нереспіраторних функцій легенів, зовнішнього дихання, центральної гемодинаміки, фізичної працездатності, участь у підготовці рукопису).

7. Степанова Е.И., Чаяло П.П., Колпаков И.Е., Кондрашова В.Г., Кури-
   ло Л.В., Галичанская Т.Я., Федякова О.Б., Иванюк А.Г. Эффекты воздействия последствий Чернобыльской аварии на детский организм // Педиатрия. – 1991. –
   № 12. – С. 8-13 (Особистий внесок: проведення досліджень вентиляційної здатності та нереспіраторних функцій легенів, спіроергометричні дослідження).

8. Рева Ю.П., Степанова Е.И., Колпаков И.Е., Квита Г.И., Орел В.Э., Дзятковская Н.Н., Горовой А.И., Гудков В.А., Захарьевич Н.Г. Применение метода триболюминесценции при исследовании конденсатов выдыхаемого воздуха у детей, подвергшихся воздействию комплекса экологических факторов вследствие аварии на ЧАЭС // Пульмонология. – 1993. – № 4. – С. 59-61 (Особистий внесок: дослідження інтенсивності вільнорадикальних процесів у конденсаті видихуваного повітря методом ініційованої хемілюмінесценції, участь у підготовці рукопису).

9. Степанова Е.И., Щеплягина Л.А., Колпаков И.Е., Кондрашова В.Г., Колесников Ю.А. Функциональное состояние кардиореспираторной системы детей из регионов, пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС // Педиатрия. – 1994. – № 4. – С. 88-91 (Особистий внесок: дослідження вентиляційної здатності та нереспіраторних функцій легенів, спіроергометричні дослідження фізичної працездатності, участь у підготовці рукопису).

10. Колпаков І.Є. Стан функції зовнішнього дихання у дітей, які зазнали хронічного радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи // Український медичний альманах. – 1999. – Т.2, № 1. – С. 48-51 (Особистий внесок: дослідження стану функції зовнішнього дихання, підготовка рукопису).

11. Колпаков І.Є. Функціональний стан серцево-судинної системи у дітей, які зазнали гострого радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи // Український медичний альманах. – 1999. – Т.2, № 2. – С. 73-75 (Особистий внесок: дослідження параметрів центральної та регіонарної гемодинаміки, вегетативного гомеостазу, підготовка рукопису).

12. Колпаков І.Є. Нереспіраторні функції легенів у дітей, які зазнали хронічного радіаційного впливу іонізуючого випромінювання в результаті аварії на ЧАЕС // Лікарська справа (Врачебное дело). – 1999. – № 5. – С. 23-26 (Особистий внесок: дослідження показників нереспіраторних функцій легенів за конденсатом видихуваного повітря, підготовка рукопису).

13. Колпаков І.Є. Зміни функціонального стану дихання у дітей, які зазнали хронічного впливу іонізуючого випромінювання внаслідок Чорнобильської катастрофи // Фізіологічний журнал. – 1999. – Т. 45, № 5. – С. 91-99 (Особистий внесок: дослідження показників вентиляційної здатності, нереспіраторних функцій легенів, зовнішнього дихання, центральної гемодинаміки, дихальної функції крові, розрахунок параметрів кисневих режимів організму, підготовка рукопису).

14. Колпаков І.Є., Степанова Є.І.Функціональний стан системи дихання у дітей, які зазнали впливу іонізувального випромінювання внаслідок Чорнобильської катастрофи // Український медичний часопис. – 2000. – Т. 20, № 6. – С. 78-85 (Особистий внесок: дослідження параметрів вентиляційної здатності та нереспіраторних функцій легенів, підготовка рукопису).

15. Колпаков И.Е., Виткова Н.Л., Кондрашова В.Г., Бершадская Л.Б. Некоторые показатели функционального состояния сердечно-сосудистой системі у детей школьного возраста, подвергшихся воздействию ионизирующей радиации вследствие аварии на Чернобыльской АЭС // Проблемы радиационной медицины: Сб. научн. тр. – К., 1988. – Вып. 1. – С. 82-87 (Особистий внесок: дослідження параметрів регіонарної гемодинаміки, вегетативного гомеостазу, участь у підготовці рукопису).

16. Чаяло П.П., Степанова Е.И., Чоботько Г.М., Колпаков И.Е., Горча-
    ков В.Ю. Биохимическая характеристика некоторых функций респираторной зоны легких у детей из контролируемых территорий УССР // Проблемы радиационной медицины: Сб. научн. тр. – К., 1989. – Вып. 2. – С. 109-116 (Особистий внесок: дослідження показників сурфактантної системи легенів за конденсатом видихуваного повітря, участь у підготовці рукопису).

17. Нягу А.И., Степанова Е.И., Чебан А.К., Чаяло П.П., Колпаков И.Е., Гудзь Н.Н., Кондрашова В.Г., Курило Л.В. К вопросу о соматоневрологических эффектах у детей, подвергшихся радиационному воздействию// Проблемы радиационной медицины: Сб. науч. тр. – К., 1991. – Вып. 3. – С. 56-62 (Особистий внесок: дослідження показників вентиляційної здатності та нереспіраторних функцій легенів, участь у підготовці рукопису).

18. Колпаков И.Е., Кондрашова В.Г. Характеристика центральной гемодинамики, внешнего дыхания и работоспособности при дозированной физической нагрузке средней интенсивности у детей, эвакуированных из 30-километровой зоны Чернобыльской АЭС // Проблемы радиационной медицины: Сб. научн. тр. – К., 1992. – Вып. 4. – С. 67-69 (Особистий внесок: проведення спіроергометричних досліджень фізичної працездатності, визначення параметрів зовнішнього дихання, реографічне дослідження центральної гемодинаміки, участь у підготовці рукопису).

19. Колпаков І.Є. Стан нереспіраторних функцій легень у дітей, які зазнали гострого радіаційного впливу внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС // Проблеми радіаційної медицини: Зб. наук. праць. – К., 2000. – Вип. 7. – С. 34-39 (Особистий внесок: дослідження нереспіраторних функцій легенів за конденсатом видихуваного повітря, підготовка рукопису).

20. Колпаков І.Є. Оцінка зв’язку функціональних параметрів кардіореспіраторної системи з дозами і типом опромінення дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи // Гигиена населенных мест: Сб. научн. тр. – К., 2000. – Вып. 36. – С. 77-81 (Особистий внесок: проведення досліджень кореляційних зв’язків параметрів кардіореспіраторної системи з дозами і характером опромінення, підготовка рукопису).

21. Колпаков І.Є. Стан вентиляційної функції легенів у дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи // Проблеми радіаційної медицини: Зб. наук. праць. – К., 2001. – Вип. 8. – С. 4-9 (Особистий внесок: проведення пневмотахографічних досліджень параметрів вентиляційної спроможності легенів, підготовка рукопису).

22. Степанова Е.И., Моисеева Н.П., Вдовенко В.Ю., Колпаков И.Е., Кондрашова В.Г. Оценка эффективности оздоровления детей, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы на бальнеологическом курорте // Гігієна населених місць: Зб. наук. праць. – К., 2002. – Вип. 39. – С. 290-294. (Особистий внесок: дослідження вентиляційної спроможності легенів, параметрів вегетативного гомеостазу, участь у клінічному обстеженні і підготовці рукопису).

23. Способ ранней диагностики обострения рецидивирующего бронхита А. 1672361 СССР, МКИ G01 №33/48. (Чаяло П.П., Колпаков И.Е., Чоботько Г.М.) №4629983/14; Заявлено от 02.01.89; Опубл. 23.08.91. Бюл. №31. – 4 с. (Особистий внесок: дослідження інтенсивності вільнорадикальних процесів у конденсаті видихуваного повітря методом ініційованої хемілюмінесценції, підготовка матеріалів).

24. Степанова Е.И., Чаяло П.П., Кондрашова В.Г., Колпаков И.Е., Кури-
    ло Л.В., Скалий А.А., Галичанская Т.Я., Федякова О.Б., Теплицкий А.А. Функциональное состояние организма детей, проживающих в зонах жесткого радиационного контроля // Материалы научно-практической конференции «Состояние здоровья населения Народичского района Житомирской области, а также других контролируемых по радиационному фактору районов УССР». – Житомир, 1990. – С. 110-121.

25. Колпаков І.Є. Функціональний стан системи дихання дітей, які мешкають в зоні жорсткого радіаційного контролю // Матеріали 3^-го симпозіуму “Діагностика та профілактика негативних наслідків радіації”. – К., 1997. – С. 137-139.

26. Степанова Е.И., Колпаков И.Е., Кондрашова В.Г., Курило Л.В., Вдовенко В.Ю. Принципы реабилитации и оздоровления детей, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы // Материалы межгосударственной конференции «Вопросы организации оздоровления детей, пострадавших от последствий Чернобыльской катастрофы». – К., 1998. – С. 52-62.

27. Колпаков И.Е. Об особенностях гипоксии нагрузки у детей, эвакуированных из 30-километровой зоны Чернобыльской АЭС // Тезисы докладов Всесоюзного совещания по проблеме «Гипоксия нагрузки, моделирование, прогнозирование, коррекция». – К., 1990. – С. 27-28.

28. Чаяло П.П., Колпаков И.Е., Чоботько Г.М., Степанова Е.И., Добруц-
    кая И.Л. Биохимические и физико-химические показатели выделительной функции легких у здоровых детей школьного возраста // Тезисы докладов 2-ой областной научно-практической конференции «Сурфактантная и антисурфактантная система легких». – Харьков, 1990. – С. 87-88.

29. Кондрашова В.Г., Колпаков И.Е. Характеристика функционального состояния сердечно-сосудистой системы у детей, эвакуированных из 30-км зоны Чернобыльской АЭС // Тезисы республиканской конференции «Научно-практические аспекты сохранения здоровья людей, подвергшихся радиационному воздействию в результате аварии на Чернобыльской АЭС». – Минск, 1991. – С. 104-105.

30. Колпаков И.Е., Кондрашова В.Г., Колесников В.Ю. Функциональная характеристика системы дыхания и гемодинамики у детей из пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС регионов // Тезисы докладов Всесоюзной конференции «Радиобиологические последствия аварии на Чернобыльской АЭС». – Минск, 1991. – С. 55-56.

31. Степанова Е.И., Колпаков И.Е., Чаяло П.П., Курило Л.В., Кондрашова В.Г. Динамика изменений функционального состояния организма у детей из зон радиоактивного загрязнения за послеаварийный период // Тезисы докладов республиканской научно-практической конференции "Итоги оценки медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС". – К., 1991. – С. 207-209.

32. Чаяло П.П., Колпаков И.Е., Чоботько Г.М., Степанова Е.И. Динамика некоторых показателей нереспираторных функций легких у детей, эвакуированных из 30-км зоны Чернобыльской АЭС за поставарийный период // Тезисы докладов 3^й научно-практической конференции «Сурфактантная и антисурфактантная система легких». – Ялта, 1991. – С. 126-127.

33. Чаяло П.П., Колпаков И.Е., Чоботько Г.М. Способ ранней диагностики обострений рецидивирующего бронхита у детей по интенсивности свободнорадикальных процессов в конденсате выдыхаемого воздуха // Тезисы докладов 4^й научной конференции «Сурфактантная система легких в норме и патологии». – Ялта, 1992. – С. 76-77.

34. Степанова Е.И., Колпаков И.Е., Кондрашова В.Г., Курило Л.В. Клинические аспекты Чернобыльской аварии у детей // Тезисы докладов научно-практической конференции «Чернобыль и здоровье людей». – К., 1993. – С. 278.

35. Степанова Е.И., Колпаков І.Є., Курило Л.В., Чаяло П.П. Коррекция функциональных изменений кардиореспираторной системы у детей, испытавших воздействие факторов аварии на ЧАЭС // Матеріали симпозіуму “Протирадіаційні засоби та їх застосування у звязку з аварією на ЧАЕС”. – К., 1995. – С. 58-59.

36. Чаяло П.П., Колпаков И.Е. Диагностика обострений хронических неспецифических заболеваний легких у детей по интенсивности инициированной хемилюминесценции конденсата выдыхаемого воздуха // Тезисы докладов и стендовых сообщений 2^-го симпозиума «Неинвазивные методы диагностики». – М., 1995. – С. 44-45.

37. Степанова Є.І., Репін В.С., Кондрашова В.Г., Колпаков І.Є., Кури-
    ло Л.В. Чорнобиль та здоров’я дітей: підсумки 10-річних спостережень // Матеріали науково-практичних семінарів з міжнародною участю, приурочених до 10-річчя Чорнобильської аварії «Чорнобиль: екологія, людина, здоров’я». – К., 1996. – С. 7-8.

38. Степанова Е.И., Колпаков И.Е., Варшавская А.М. Последствия хронического воздействия ионизирующего излучения на систему дыхания детей, проживающих в зоне жесткого радиационного контроля // Сборник резюме 7^-го национального конгресса по болезням органов дыхания «Пульмонология 1997». – М., 1997. – 1213.

39. Колпаков І.Є., Степанова Е.И. Изменения функционального состояния системы дыхания у детей, проживающих в зонах радиационного контроля // Матеріали міжнародної конференції «Гіпоксія: деструктивна та конструктивна дія». – К., 1998. – С. 97-98.

40. Степанова Е.И., Колпаков И.Е. Особенности функциональной системы дыхания у детей, испытавших хроническое радиационное воздействие // Сборник резюме 9^-го национального конгресса по болезням органов дыхания «Пульмонология 1999». – М., 1999. – XLIV.14.

41. Степанова Є.І., Колпаков І.Є., Чауров О.І. Функціональні зміни системи дихання у дітей, які зазнали хронічного радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи // Матеріали науково-практичної конференції “Медико-біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи через 15 років”. – Житомир, 2001. – С. 42-43.