Анотація до роботи:
Бєлоброва Т.А. Сповідально-молитовні мотиви в українській класичній літературі (генеза, типологія, ідіостилі). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.06 – теорія літератури. – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.- Тернопіль, 2007. Вироблено теоретико-методологічні засади аналізу текстів під означеним кутом зору, здійснено термінологічне структурування й кореляцію відповідного поняттєво-категоріального апарату; з’ясовано онтологічні, психологічні та культурологічні джерела молитвоцентричного тексту, особливості його функціонування в українському духовно-мистецькому просторі (від фольклорних замовлянь, заклять, доброзичень, найстарших руських писемних самозаклять, „Слова про Ігорів похід”, перекладної та оригінальної сакральної літератури, „Слова о Лазаревім воскресінні” Кирила Туровського, анонімного „Сказання про Бориса і Гліба”, „Слова про Закон і Благодать” Іларіона, „Моління Данила Затворника”, Києво-Печерського патерика до сповідального слова та молитовних мотивів у творчості Т.Шевченка, П.Куліша, І.Франка, В. Стефаника та ін.). Досліджено ейдологію, іконіку, хронотопну організацію молитовності та сповідальності як мотиву і лейтмотиву, проаналізовано показові в обраному аспекті художні твори з погляду взаємодії їх естетичних та поетологічних констант і домінант, типології та своєрідності втілення сповідально-молитовних мотивів у текстах різних родів, видів, жанрів. |