Анотація до роботи:

Нетлюх А.М. Співвідношення метаболітів андрогенів і глюкокортикоїдів у хворих з важкою черепно-мозковою травмою (значення для патогенетичної терапії і прогнозу).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.05. - нейрохірургія. - Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України, Київ, 2004 р.

Дисертацію присвячено особливостям адаптативних реакцій гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи (ГГНС) при важкій черепно-мозковій травмі (вЧМТ).

Обстежено 82 особи після вЧМТ. В усі терміни виявлена підвищена екскреція глюкокортикоїдів (17-КГС), так само як дискортицизм, що пов’язано із зниженою продукцією андрогенів (17-КС).

Запропоновані критерії прогнозу вЧМТ, котрі базуються на достовірному підвищенні рівня 17-КГС та різкому зниженні показника 17-КС/17-КГС на 3-10 добу і є несприятливими щодо життя. В оперованих зі стисненням головного мозку хворих відмічено ранішу нормалізацію даних показників порівняно із лікованими консервативно. Рекомендовано призначення дексазону при вЧМТ з метою корекції функції ГГНС та скорочення ліжко-дня.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у встановленні залежності особливостей нейроендокринних реакцій та динаміки неврологічних симптомів у пацієнтів від перебігу важкої ЧМТ, з клініко-біохімічними співставленнями ефективності гормональної терапії залежно від термінів після травми та схеми застосування з метою покращення результатів лікування важкої ЧМТ.

2. При ЧМТ важкого ступеня спостерігаються виражені зміни в обміні андрогенів і особливо - глюкокортикоїдів, які знаходяться в певній залежності від важкості і характеру травми, періоду і наслідків захворювання, характеру і виду (консервативного чи хірургічного) лікування.

3. ЧМТ важкого ступеня призводить до достовірного збiльшення вмісту метаболітів глюкокортикоїдів у сечі хворих в усі терміни після травми з максимумом на 1-2-у добу (161,2±15,7 мкмоль/добу, p<0,001) і достовірного підвищення рівня метаболітів андрогенів на 2-у добу (58,7±5,6 мкмоль/добу, p<0,01), що відображає розвиток адаптаційних процесів у відповідь на стрес та супроводжується міжгормональним дисбалансом.

4. Зміни вмісту метаболітів андрогенів та глюкокортикоїдів у сечі хворих з важкою ЧМТ мають характер двохфазного підвищення: перша фаза достовірного підвищення спостерігається на 1-3-у добу та змінюється фазою зниження на 5-10-у добу, яка в свою чергу змінюється фазою повторного підвищення рівня метаболітів, достовірного для глюкокортикоїдів та недостовірного для андрогенів. Дані фази змінюють одна одну відповідно до стадій стресової реакції.

5. При важкій ЧМТ спостерігається виражений міжгормональний дисбаланс, що приводить до розвитку дискортицизму та проявляється у вигляді достовірного зниження співвідношення між метаболітами андрогенів та глюкокортикоїдів у сечі хворих в усі вивчені терміни гострого періоду ЧМТ.

6. У хворих з ізольованою та поєднаною травмою на фоні рівноцінної екскреції метаболітів андрогенів при поєднаній травмі відмічається вища напруженість глюкокортикоїдогенезу в окремі терміни після травми, що проявляється в підвищеній екскреції з сечею 17-КГС при збереженості двохфазності змін даного показника. В обох групах в ранні терміни гпЧМТ відмічено в більшій чи меншій мірі виражений дискортицизм, що проявляється у зниженні співвідношення 17-КС/17-КГС, з тенденцією до нормалізації в пізніші терміни - 30-55 діб - на рівні, недостовірно нижчому від контролю (p>0,1).

7. Вираженість дискортицизму знаходиться в прямій залежності від перебігу захворювання та результатів лікування. У хворих з сприятливим прогнозом коефіцієнт 17-КС/17-КГС коливається на протязі 20-ти діб після травми в межах 0,44-0,63, несприятливим – 0,33-0,40. Дані відмінності на 3-5-у добу мають достовірний характер (p<0,05), що робить можливим застосування вказаного критерія для прогнозування перебігу важкої ЧМТ.

8. Прогностично несприятливим щодо життя є достовірне підвищення рівня екскреції 17-КГС до 117,8±14,9 мкмоль/добу і вище на 3-5-у добу (p<0,05) та до 104,0±11,8 мкмоль/добу і вище - на 7-10-у добу (p<0,01) у хворих з важкою ЧМТ. Даний показник може застосовуватись для раннього прогнозування результатів лікування даної групи пацієнтів.

9. Хірургічне втручання з усуненням гСГМ при важкій ЧМТ приводить до більш плавного пониження рівня глюкокортикоїдів (з 7-10 доби) до контрольних величин, зменшення піку реактивації глюкокортикоїдогенезу на 15-20-у добу, в той же час зумовлюючи в пізніші терміни (30-55 доба) дефіцит андрогенних гормонів з поглибленням явищ дискортицизму. При ЗВС спостерігається відносний дефіцит глюкокортикоїдів на 7-10-у добу з різкими перепадами екскреції 17-КГС та нормалізацією функції кори наднирників в пізніші терміни (20-30 доба), Це свідчить про потребу в екзогенному введенні з метою корекції глюкокортикоїдів в термін 7-10-а доба у лікованих консервативно та анаболічних гормонів на 20-30-у добу в хірургічно лікованих пацієнтів.

10. Введення екзогенних кортикостероїдів (дексаметазону) в ранні терміни (з 1-ї по 3-13-у добу) приводить до покращення досліджуваних біохімічних показників, відновлення близьких до нормальних міжгормональних співвідношень, а отже, нормалізації андрогенної і глюкокортикоїдної функції кори надниркових залоз та зменшує вираженість 2-ї фази активації глюкокортикоїдогенезу, як прояву хвороби адаптації на 15-20-у добу після травми. Хоча не виявлено достовірних відмінностей по летальності між двома групами, при застосуванні дексаметазону відмічено скорочення середнього терміну перебування в стаціонарі хворих із сприятливим перебігом вЧМТ з 42,8±4,5 до 37,4±2,8 ліжко-днів.

Публікації автора:

1. Нетлюх А.М. Динаміка екскреції глюкокортикоїдів у добовій сечі хворих з важкою черепно-мозковою травмою // Вісник проблем біології і медицини.-1998. Вип.25.- с. 119-121.

2. Нетлюх А.М. Андрогенна функція кори надниркових залоз у хворих з важкою черепно-мозковою травмою // Актуальні проблеми медицини, біол., вет., і сільськ.господарства.-1998.- кн.4.- С.94-96.

3. Гук А.П., Шевага В.М., Романишин Я.М., Нетлюх А.М. Диференційна діагностика ступеня важкості черепно-мозкової травми на основі визначення рівня метаболітів андрогенів і глюкокортикоїдів у добовій сечі // Бюл. Укр. Асоціації нейрохірургів. – 1998. – Вип. 7.- С. 54-57.

(Автором виконане клінічне і біохімічне обстеження в динаміці комплексного лікування 20 із 114 хворих з ЧМТ легкого та середнього ступеню віком від 20 до 44 років, проведена математична обробка отриманих даних, кореляційний аналіз основних клінічних синдромів із динамікою вмісту метаболітів андрогенів, глюкокортикоїдів та їх співвідношень).

4. Шевага В.М., Романишин Я.М., Гук А.П., Нетлюх А.М. Динаміка міжгормональних відношень андрогенів і глюкокортикоїдів у хворих із важкою черепно-мозковою травмою // Бюл. Укр. Асоціації нейрохірургів. – 1998. – Вип. 7.- С. 78-79.

(Автором обстежені хворі, проведена математична обробка даних біохімічних показників, спостереження за динамікою та ефективністю лікування хворих, обгрунтувані положення роботи та висновки).

5. Нетлюх А.М. Відмінності співвідношення метаболітів андрогенів і глюкокортикоїдів у хворих на важку черепно-мозкову травму залежно від застосування дексаметазону, його вплив на результати лікування // Практична медицина.- 2003.- вип.5.- С.18-23.

6. Шевага В.М., Романишин Я.М., Нетлюх А.М. Співвідношення андрогенів і глюкокортикоїдів у хворих із важкою черепно-мозковою травмою // Бюл. Укр. Асоціації нейрохірургів. – 1998. – Вип. 5. Тези допов. 2 з'їзду нейрохірургів України. Одеса.- 1998.

(Дисертантом виконане клініко-неврологічне та біохімічне обстеження 27 хворих з важкою ЧМТ, аналіз та обробка отриманих результатів, формулювання основних положень та висновків).

7. Нетлюх А.М. Глюкокортикоїдна функція кори надниркових залоз у хворих з важкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ) // Тези допов. 3 Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених.- Тернопіль.- 1999.

8. Шевага В.М., Романишин Я.М., Нетлюх А.М. Динаміка вмісту 17-кетостероїдів у сечі хворих з важкою черепно-мозковою травмою, її діагностичне та прогностичне значення // Тези допов. 8 конгресу СФУЛТ.- Львів, Трускавець.- 2000.- С.305-306.

(Дисертантом виконано обстеження 35 хворих з важкою ЧМТ, систематизація неврологічних симптомів у синдроми, поділ гострого періоду на фази залежно від стадій стресової реакції організму, що дало можливість сформулювати висновки даної публікації).

9. Нетлюх А.М., Прокопенко Н.А. Вміст 17-кетостероїдів у хворих з важкою черепно-мозковою травмою, його прогностичне значення // Тези допов. 5 Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених.- Тернопіль.- 2001.- С.126.

(Дисертант провів клінічне та біохімічне обстеження 40 потерпілих, обгрунтував прогностичну цінність рівня андрогенних гормонів при важкій ЧМТ).

10. Нетлюх А.М. Вміст метаболітів андрогенів в добовій сечі хворих, оперованих та неоперованих з важкою черепно-мозковою травмою у різні терміни після травми // Тези допов. Наук.-практ. Конференції невропатологів і нейрохірургів західного регіону України з міжнародною участю.- Львів.- 2003.

11. Шевага В.М., Нетлюх А.М., Романюк Р.Г. Особливості динаміки міжгормональних співвідношень при сприятливому перебігу важкої ЧМТ // Тези допов. 3 з’їзду нейрохірургів України.- Крим, Алушта.- 2003.- с.49.

(Дисертант обстежив 82 хворих, порівняв вивчені показники залежно від перебігу захворювання, виконав попереднє трактування результатів та формулювання висновків).

12. Нетлюх.А.М. Динаміка співвідношення метаболітів андрогенів і глюкокортикоїдів у пацієнтів із важкою черепно-мозковою травмою // Тези допов. наук.конференції "Актуальні питання клінічної та експериментальної хірургії".- Львів.- 2004.- с.68-71.