У роботі простежується динаміка змін фоностилістичних особливостей вимови голосних у швейцарському регіональному варіанті щодо сучасного стандарту вимови французької мови. Визначаються типи кореляцій статистично здобутих даних для тембральних характеристик голосних, виражених у кількісних показниках для FI і FII, у жіночому і чоловічому мовленні при реалізації трьох вокалічних опозицій французької мови в романській Швейцарії /a/~/A/, /e/~/D/, /C/~/o/. Ці опозиції неносових голосних фонем розрізнюються на основі акустичної диференційної ознаки передньоязиковий/задньоязиковий (/a/~/A/) і закритості/відкритості (опозиції /e/~/D/, /C/~/o/), які мають найширший діапазон варіативності у французькій мові. Результати проведеного аналізу і побудова діаграми дисперсії кількісних перемінних XY на площині реалізованих при читанні списку слів і при читанні тексту опозицій /a/~/A/, /e/~/D/, /C/~/o/ дозволили сформулювати загальну гіпотезу про тенденцію до їх нейтралізації у швейцарському регіональному варіанті вимови. Комплексне застосування методів математико-статистичної обробки даних у цілому підтвердило сформульовану гіпотезу щодо універсального характеру дії тенденції до нейтралізації опозицій /a/~/A/, /e/~/D/, /C/~/o/ у вокалічній системі французької мови швейцарського варіанта. Аналіз опозицій голосних у сучасному мовленні носіїв швейцарського регіонального варіанта виявив основні напрями їх фонологічного варіювання та групи алофонів (варіантів) вимови. Еволюція фонологічної системи французької мови у різних географічних варіантах неоднакова. Зокрема, французька мова центру та її швейцарський варіант різняться динамічністю розвитку фонологічної системи. У французькій мові Франції зміни чітко простежуються і відображаються у словниках дескриптивного типу. У швейцарському регіональному варіанті французької мови розвиток фонологічної системи відбувається повільніше, що зумовлено як іманентними, так і зовнішньо лінгвістичними чинниками. До перших належить дотримання традицій та статус періферійного й мінорітарного положення романської Швейцарії. До других – взаємодія та інтеграція швейцарського регіонального варіанта – мовної периферії й сучасного стандарту вимови. У фонологічній системі французької мови спостерігається закономірність фонетичних змін сучасної орфоепічної норми, які зумовлюють процеси варіативності регіональних різновидів французької мови. Намітилася тенденція кореляції варіативності регіонального варіанта вимови з орфоепічним сучасним стандартом. Реалізація голосних, що утворюють опозиції у мовленні носіїв швейцарського регіонального варіанта, характеризується високим ступенем варіативності в різних мовленнєвих ситуаціях. За умови переходу мовлення від одного типу до іншого утворюється комплекс фонетичних процесів, що сприяють розрізненню реалізації голосних у контексті зв'язного тексту і при читанні списку слів. Розрізнення відбувається за кількістю звукових репрезентацій кожної фонеми і при читанні зв’язного тексту характеризується великим набором фонологічних змінних порівняно з читанням списку слів. У вимові списку слів зареєстровано тенденцію до збереження акустичних прескриптивних ознак, властивих голосним, що входять у мінімальні пари за опозиціями. Варіанти вимови, зареєстровані в мовленні жінок і чоловіків - носіїв швейцарського регіонального варіанта в різних ситуаціях, позв'язані з вибором мовців у процесі тестування відповідного варіанта вимови, - ілюструють процеси, що характеризують не постійні, а змінні правила мовленнєвої поведінки. Одиниці варіантних структур вимови розглядаються як “фонологічні змінні” та фіксуються при застосуванні статистичного аналізу як група ймовірнісних фонологічних змінних. Групи фонологічних змінних представлені фонічними реалізаціями опозиційних голосних звуків на площині в процесі системно-комплексного аналізу багатовимірних експериментальних даних. Це дало змогу виявити варіативність усередині групи, сформованої агломеративним чи розділовим типом зв'язку для окремої мовленнєвої ситуації. Агломеративний і розділовий типи характеризується такими закономірностями, як розрізнення / не розрізнення фонологічних акустичних ознак голосних звуків. Зіставлення груп імовірнісних фонологічних змінних у чоловічому і жіночому мовленні констатує розбіжності в акустичних параметрах реалізації голосних фонем, зумовлених почуттям мовної інсекурації. У мовленнєвій поведінці жінки прагнуть до більш престижних форм вимови, зокрема варіантів вимови, що характеризують орфоепічну норму сучасного стандарту вимови. Комплексний підхід статистичної обробки здобутих експериментальних даних дозволив уточнити традиційний погляд на особливий характер вимови швейцарського регіонального варіанта, на його специфіку в динаміці фонетичних процесів фонологічної системи французької мови. Результати дослідження є перспективними для адекватної характеристики внутрішньосистемних змін швейцарського регіонального варіанта та зумовлюють необхідність подальшого поліаспектного розгляду специфіки мовної периферії щодо мовного центру. | 