У дисертаційній роботі проведене комплексне дослідження соціального захисту сільського населення в регіоні (на прикладі Волинської області). Ці дослідження дають змогу зробити висновки, що мають теоретичне і практичне значення. 1. Уточнено визначення поняття соціального захисту населення як діяльності держави, місцевих владних структур, підприємств та організацій, спрямованих на створення сприятливого середовища, яке б забезпечувало населенню максимальні умови для задоволення його моральних, духовних, матеріальних, економічних, соціальних, та екологічних потреб життєдіяльності. Обґрунтовано визначення поняття соціального захисту сільського населення, котрий полягає у діяльності держави на регіональному та локальному рівнях, спрямованих на забезпечення захисту сільського населення від економічних, соціальних та екологічних ризиків; 2. Досліджено особливості соціального захисту сільського населення у Волинській області. Встановлено, що на соціальний захист сільського населення впливають заходи прямого та опосередкованого впливу, з яких принципове значення мають заходи прямого впливу до них відносяться: пенсійна реформа, вдосконалення системи оплати праці, створення нових робочих місць, створення мережі соціальної та гуманітарної допомоги; та заходи опосередкованого впливу, до яких належать: забезпечення паритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, форми власності. 3. Обґрунтована необхідність визначення соціального страхування як складової соціального захисту і уточнено його визначення як механізму реалізації соціального захисту населення від різних ризиків (втрати роботи, захворювання, каліцтва та ризики пенсійного характеру), що забезпечить їм фінансові гарантії у їхній життєдіяльності. Запропоновано ввести наступні функції соціального страхування до загальноприйнятих: державна гарантія дотримання прав застрахованих осіб на захист від соціальних ризиків страховок і виконання зобов’язань по обов’язковому соціальному страхуванню незалежно від фінансового положення страхувальника; автономність фінансової системи обов’язкового соціального страхування. До суб’єктів соціального страхування запропоновано ввести гаранта по виплаті матеріальної допомоги або надання соціальної послуги з метою контролю дій страховика. 4. Побудовано і проведено розрахунки прогнозної моделі розрахунку рівня життя сільського населення, котра включає фактори валової доданої вартості у розрахунку на одну особу, суми доходів домогосподарств України в містах та сільській місцевості (в середньому за місяць з розрахунку на одне домогосподарство), доходи сільськогосподарських домогосподарств, (в середньому за місяць з розрахунку на одне домогосподарство), суми витрат домогосподарств України в містах та сільській місцевості, (в середньому за місяць з розрахунку на одне домогосподарство), та витрати сільськогосподарських домогосподарств(в середньому за місяць з розрахунку на одне домогосподарство). 5. Запропоновані шляхи побудови соціального захисту сільського населення. Для вдосконалення системи призначення та надання адресної допомоги, пропонуються наступні заходи: розробити та впровадити критерії оцінки реального добробуту сімей, що претендують на адресну соціальну допомогу з метою підвищення соціального захисту населення, ввести більш гнучку систему надання допомоги, яка б враховувала дійсні потреби сім’ї у кожному конкретному випадку (надання допомоги в натуральній формі для дітей із неблагополучних сімей, одиноким особам похилого віку, що не в змозі обслуговувати себе самостійно, тощо). Це дозволить зекономити кошти за рахунок їх цільового використання, а також уникнути зловживань на рівні сім’ї (неблагополучні сім’ї), здійснити кращу інформованість населення щодо надання адресної соціальної допомоги. 6. Пропонуються заходи щодо ліквідації заборгованості з виплати заробітної плати, недопущення її у подальшому та своєчасності виплат на Україні. Встановлені під час дослідження зайнятості населення Волині пропозиції щодо стабілізації ситуації у цій сфері. Встановлено, що на підвищення соціального захисту сільського населення впливає створення нових агроформувань ринкового типу. При цьому пропонується, що необхідно будувати свою діяльність на економічних методах управління, формувати спільні для всіх підприємств певні правила шляхом ініціювання законодавчих гарантії соціального захисту населення. Досліджено, що для підтримки незайнятого сільського населення, зареєстрованого у державній службі зайнятості, необхідно вжити заходів щодо стимулювання селян до започаткування підприємницької діяльності. Заходи щодо доцільності створення спеціального Фонду підтримки дрібнотоварного виробництва на селі, у тому числі для: здійснення модернізації фермерських та селянських (сімейних) господарств; підтримки і фінансової допомоги молодим (до 35 років) сільським господарям. Обґрунтований позитивний вплив аграрної реформи на соціальний захист сільського населення. Встановлено, що прискорення аграрної реформи дозволить максимально мобілізувати внутрішні трудові і фінансові ресурси сільського населення, створити значну кількість додаткових робочих місць та пом’якшити негативні наслідки затяжної економічної кризи на селі. 7. Механізми взаємозалежності складових системи соціального захисту сільського населення, а саме введено у науковий обіг такі інструменти його забезпечення як соціально-законодавче регулювання, яке включатиме законодавче встановлення мінімальних рівнів оплати праці, пенсій, прожиткового мінімуму, системи допомоги, пільг, субсидій та нормативів щодо їх обґрунтування й заходів щодо застереження інфляції; фінансово-економічне забезпечення, що складається з: рівні доходів і витрат сільського населення, фінансове забезпечення соціальних пільг і послуг, регулювання рівня заробітної плати та інших соціальних стандартів, фінансування державних програм; програмно-організаційне забезпечення, котре базується на розробці регіональних програм подолання бідності, розробці державних програм зайнятості та розвитку трудового потенціалу, розробці державних програм стимулювання соціального та економічного розвитку депресивних регіонів. В механізм введено блок координатора центру при Волинській обласній державній адміністрації, який керуватиме основними проблемами та їх вирішенням стосовно соціального захисту сільського населення Волині. 8. З метою визначення напрямків розвитку системи соціального захисту, її ролі у підвищенні пенсійного забезпечення сільського населення проаналізовано механізм цієї системи. При подальшому ознайомленні з економічним блоком виникла ідея формування моделі взаємозв’язку між показниками страхового накопичувального тарифу моделі пенсійного страхування та індикатором впливу на інфляційне застереження щодо пенсійного забезпечення мешканців села. Запропоновано розрахунок страхового накопичувального тарифу моделі пенсійного страхування, який передбачає врахування фактору інфляції при визначенні і прогнозуванні мінімального рівня пенсій населення. В процесі дослідження виконано такі процедури: формування набору показників які характеризують визначення величини страхового пенсійного тарифу; відбір показників за допомогою факторного аналізу та їх систематизація; побудова регресійної моделі взаємозв’язків показників. Внаслідок аналізу розроблених моделей можна зробити наступні висновки: найбільші резерви впливу на рівень пенсійного страхового тарифу показник страхового пенсійного стажу; показники, які виявляють недостатній ступінь взаємозв’язку з страховим внеском, зокрема коефіцієнт інфляції залежать і від інших факторів, які враховані неявно; порівняльний аналіз моделей, побудованих на базі даних 2005-2007 р.р. дає підстави для висновку про те, що показник страхового стажу впливає на величину страхового тарифу. |