У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуальної проблеми виховання моральної культури старшокласників в умовах становлення ноосферного суспільства. Результати проведеного теоретичного та експериментального дослідження підтвердили правомірність провідних положень, засвідчили ефективність розв’язання поставлених завдань та дали підстави для формулювання таких висновків: 1. Моральна культура особистості є однією із найбільш значущих соціальних цінностей, провідним компонентом як цивілізаційного розвитку, так і особистості зокрема. Дослідження засвідчило, що необхідність розробки проблеми, пов’язаних із розвитком моральної культури, стало особливо актуальним на етапі глобальної кризи сучасного світу, коли виникла потреба в створенні і реалізації соціальної стратегії збереження життя на Землі. Постала об’єктивна необхідність якісно нової системи освіти, в якій знання про оточуючий світ і людину, соціально-педагогічні технології грунтуються на ноосферних загальнолюдських моральних цінностях, що пропонує ноосферна освітня парадигма. 2. На основі теоретичного аналізу філософської, психологічної та соціально-педагогічної літератури розкрито й обґрунтовано виховання моральної культури особистості як соціально-педагогічного феномену. Історико-теоретичний аналіз підтвердив послідовність концептуальної лінії, що еволюціонує в ієрархічній послідовності – античні часи, середньовіччя, значно пізніші уявлення – про взаємозв’язок людини і природи та необхідність їх взаємопогодженого існування на моральних засадах. Ідеї філософсько-космічного характеру Тейяра де Шардена та концепції ноосфери В.І.Вернадського стали підгрунтям нового погляду щодо гармонізації відносин особистості із довколишнім середовищем, моральної відповідальності за його збереження, пріоритету моралі в умовах розв’язання проблем як особистісного, так і планетарного рівнів. Теоретико-методологічний аналіз стану дослідження показав, що означена проблема перебуває у центрі уваги сучасної вітчизняної і світової педагогічної думки. Констатовано переважання аналітичного підходу до її вирішення, сцієнтичну спрямованість процесу виховання моральної культури особистості. 3. Обгрунтовано зміст та особливості ноосферної освіти як педагогічної парадигми та розкрито специфіку формування моральної культури особистості в її контексті. Доведено, що ноосферна освітня парадигма, будучи синтезом напрацювань існуючих соціально-педагогічних парадигм – культурологічної, теологічної, синергетичної, екологічної – спроможна поєднати в собі різні форми освоєння дійсності. Сформульовано її тлумачення в контексті сучасних психолого-педагогічних досліджень: ноосферна освіта – це природовідповідне навчання та виховання, спрямоване на розвиток синтетичного мислення, цілісного світогляду, екологічної свідомості та духовно-моральної сфери особистості, озброєння її ефективним інструментом для самостійного вибору свого місця в системі «Природа – Суспільство», вміннями ставити цілі, вибирати морально допустимі засоби їх досягнення та прогнозувати наслідки своєї діяльності. На основі аналізу сучасних психолого-педагогічних досліджень сформульовано визначення моральної культури старшокласника в контексті ноосферної освіти. Вона розглядається як рівень розуміння універсальних законів розвитку Всесвіту, моральних норм, ідеалів, принципів, ноосферних моральних цінностей та практичного втілення їх у поведінку, що проявляється у ставленні до інших людей, природи, себе самого в цілях, життєвих планах, ціннісних орієнтаціях, життєтворчості на основі моральної потреби у самовдосконаленні та усвідомленій відповідальності за збереження життя на Землі. 4. Соціально-педагогічним забезпеченням процесу виховання моральної культури старшокласників на ноосферній основі стала організаційно-технологічна модель. Вона синтезувала такі складники моральної культури старшокласників: когнітивний (моральні знання та моральне ноосферне мислення, що уможливлює формування уявлень про світ як цілісну систему і себе в ньому як її складової), афективний (емоційні-ціннісне ставлення у формі ціннісних орієнтацій на основі толерантності, діалогічного стилю спілкування, спроможності до контролю негативних емоцій тощо); діяльнісний (здатність виконувати складні за моральною суттю види діяльності на основі принципу неруйнівної поведінки та моральної відповідальності). Модель передбачала використання адекватних засобів та соціально-педагогічних умови (організація соціокультурного освітнього середовища, забезпечення ноосферним змістом соціально-педагогічного процесу школи, ноосферна орієнтація професійної спрямованості педагога, педагогічний супровід і підтримка, опора на вітагенний досвід старшокласників, організація соціокультурної діяльності як створення умов для їх самовиховання та самоактуалізації, педагогічний моніторинг тощо). Результатом стало сформоване ноосферне мислення, ноосферна ціннісна моральна позиція та спрямованість на життєтворчість на основі ноосферних моральних цінностей. 5. Підтверджено ефективність реалізації організаційно-технологічної моделі виховання моральної культури на основі виокремлених соціально-педагогічних засад та варіативного і динамічного застосування комплексу засобів ноосферної освіти. Доведено, що такі засоби, як заняття спецкурсу «Людина і ноосфера», цикл занять «Ноосферні цінності» на основі біоадекватної методики Н.Маслової, пізнавальна проективна діяльність, методики «кластер», ІНСЕРТ тощо уможливили поєднати процес виховання якостей морального мислення старшокласників (когнітивний компонент) із цілісним охопленням ними соціальної реальності, Реалізація в освітньому процесі таких засобів, як соціально-психологічний тренінг, діалог (філософський, ноосферний, універсумний, діалог-презентація субкультур) мистецтво, вправи театральної педагогіки, драмогерменевтики тощо забезпечили становлення ціннісної ноосферної моральної позиції, толерантності, здатності до емпатії, комунікативної взаємодії на основі діалогічного підходу, позитивного самосприйняття (афективний компонент). Досягненню погодженості дій, вчинків, прагнень старшокласників із цивілізаційним розвитком – нації, суспільства, людства, проявів їх життєвої активності й творчості, моральності у різних видах діяльності, самореалізації, сприяли участь у соціокультурній діяльності, створення й реалізація акме-, соціо- та екопроектів (регулятивний компонент). Як підтвердили результати дослідження, в експериментальних групах на всіх рівнях відбулися суттєві позитивні зміни, що підтверджується тенденцією щодо збільшення кількості респондентів експериментальних груп за високим (позитивний зсув від 5,6% до 12,6%, у контрольних групах від 4,6% до 5,1%) та достатнім (позитивний зсув від 20,9% до 36,6%, у контрольних групах від 30,1% до 32,6%) рівнями і зменшенням їх числа за середнім та низьким рівнями. Запропонована методика сприяла осмисленню й усвідомленню старшокласниками свого буття у світі, яке грунтується на розумінні себе як складової цілісної системи «Суспільство-Природа», формуванню потреби у пошуку сенсу життя, який повинен співпадати із сенсом життя всього людства, випливати з нього і бути з ним тісно пов’язаним, та моральної відповідальності за порушення гармонійності, цілісності цього зв’язку. 6. Розроблено та впроваджено методичні рекомендації «Моральна культура старшокласників в контексті ноосферної освіти» для педагогів загальноосвітніх навчальних та позашкільних навчально-виховних закладів, побудовані на основі досліджуваних соціально-педагогічних умов. У рекомендаціях знайшли відображення система організації виховних центрів школи, змістове наповнення ноосферною тематикою соціально-педагогічного процесу в контексті когнітивного, афективного і діяльнісного компонентів моральної культури школярів та діагностичні методики перевірки їх результативності. На їх основі сучасний педагог може творчо розвивати ідеї, пов’язані із процесом виховання моральної культури із урахуванням умов, що передбачає ноосферна освіта. Проведене дослідження не вичерпує всієї повноти педагогічних аспектів проблеми виховання моральної культури старшокласників у передбачених нами умовах. Перспективи подальшого наукового пошуку вбачаємо у більш поглибленому історико-теоретичного аналізу проблеми та удосконалення технології її реалізації в умовах вітчизняного та зарубіжного досвіду, розробки соціально-педагогічних основ розвитку морального потенціалу школярів. |
