У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукового завдання дослідження особистісних моральних якостей студентів медучилища, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні соціально-педагогічних умов їх становлення у позанавчальній діяльності та розробці організаційно-методичного забезпечення соціально-виховної роботи вищого навчального закладу І-ІІ рівня акредитації. Результати теоретичного й експериментального дослідження підтвердили гіпотезу, на якій вони ґрунтуються, засвідчили вирішення поставлених завдань і дали підстави для таких висновків: 1. Здійснення теоретичного аналізу проблеми взаємозв’язку системи морально-ціннісних орієнтацій і самооцінки особистісних моральних якостей студентів дозволило визначити ціннісні орієнтації як базову складову мотиваційно-потребової сфери особистості. Це дозволило представити в структурі ціннісних орієнтацій три компоненти: когнітивний – переконання, погляди, цінності; емоційний – переживання індивідом його зацікавленості в даному об’єкті; поведінковий (операційний) – виражає готовність практично діяти у напрямку того ставлення до об’єкта, яке пов’язане з когнітивним і емоційним компонентами. Самосвідомість у структурі особистості ми визначили як передумову формування самооцінки особистісних моральних якостей, своєрідний внутрішній регулятор поведінки і умову подальшого розвитку особистості. Нами розглянуто зміст трьох взаємопов’язаних процесів – самопізнання, самоставлення і саморегуляції, що утворюють і структуру й основні функції самосвідомості. Самооцінку моральних особистісних якостей ми розглядали як окремий вид самооцінки особистості, що характеризує її соціально-моральну спрямованість і є структурними елементом самосвідомості в системі морально-ціннісних орієнтацій. Процес формування самооцінки моральних якостей є невід’ємною частиною особистісного самовизначення і самореалізації студента медичного училища. Розроблено і впроваджено педагогічну діагностику рівня розвитку самооцінки особистісних моральних якостей студентів медичного училища, що базується на визначенні діапазону системи ціннісних орієнтацій, який характеризує змістовий аспект, і міри переважання системи морально-ціннісних орієнтацій, яка характеризує її динамічний аспект (міру важливості). В процесі діагностики використовувався метод формалізованого аналізу текстів (контент-аналіз) творів – роздумів; метод ранжування особистісних моральних якостей за питальником та оцінки прояву якостей у студентів їхніми батьками. Проведений експеримент дозволив довести ефективність для практичної педагогіки запропонованих нами соціально-педагогічних умов, які сприяють становленню самооцінки особистісних моральних якостей студента. Такими умовами є: наявність взаємозв'язку й одночасності процесів становлення самооцінки особистісних моральних якостей і системи морально-ціннісних орієнтацій під час взаємодії педагога і студента; суб'єктна позиція студента щодо відношення до власного морального становлення, що є результатом оволодіння ним базовими навичками самоаналізу і соціальної орієнтації, вироблення власного стилю самооцінки і морального самовдосконалення; готовність педагога до проведення педагогічної діагностики рівня розвитку системи морально-ціннісних орієнтацій і врахування результатів цієї діагностики у соціально-педагогічній діяльності; здійснення навчання студентів навичкам самоаналізу і соціальної орієнтації не лише на спеціальних заняттях, але й на заняттях всіх предметних галузей.
До особливостей становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів медичного училища у позанавчальній діяльності ми відносимо: оволодіння студентами досвідом моральних взаємовідносин у різних мікро- і макросоціумах; залучення студентів до волонтерської діяльності (соціальний патронаж хворих); накопичення студентами позитивного досвіду взаємодії з представниками різних соціальних груп і як результат - залучення молодих людей до активної соціальної взаємодії Експериментально доведено ефективність впровадження у соціально-виховну практику медичного училища методик становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів в таких формах роботи як: ділові ігри, круглі столи, навчальні екскурсії, відео-лекторії, комплексні змагання, вправи на самотестування, індивідуальна робота із студентами, тренінговий курс тощо. В результаті участі в програмі тренінгу студенти отримали навички самооцінки особистісних моральних якостей в умовах професійної діяльності. Формувальний експеримент показав: позитивну динаміку в підвищенні кількості адекватних самооцінок особистісних моральних якостей у переважної більшості студентів експериментальної групи; наявність базових навичок самоаналізу і соціальної орієнтації. Кількість адекватних самооцінок студентів виросла з 13 до 55 осіб, відбулася корекція самооцінки у 52 % учасників експериментальних груп.
5. До комплексу навчально-методичних матеріалів для соціально-педагогічного забезпечення становлення самооцінок особистісних моральних якостей студентів медичного училища у позанавчальній діяльності увійшли: педагогічна діагностика рівня самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища; навчально-тренінговий курс "Пізнай себе" для студентів, а також курс для кураторів академічних груп та організаторів соціально-виховної роботи по формуванню у них навичок оцінки особистісних моральних якостей студентів; методичні розробки організаційних форм позанавчальної роботи з майбутніми медичними працівниками. Проведене дослідження не вичерпує всього кола питань, пов'язаних з досліджуваною проблемою. Подальшої розробки вимагають питання розвитку самооцінки особистісних моральних якостей майбутніх медиків у процесі фахової практики; динаміка розвитку ціннісних орієнтацій студентів у процесі навчання у вищому навчальному закладі, інтернатурі; застосування методів педагогічної оцінки рівня сформованості характерологічних якостей особистості медичного працівника. |
