У дисертації представлено теоретичне узагальнення й нове розв’язання наукової проблеми подолання конфліктів у молодій сім’ї, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні ефективних соціально-педагогічних умов подолання конфліктів у молодій сім’ї, їх експериментальному дослідженні та підтвердженні значущості створення. Результати теоретичного аналізу й експериментального дослідження підтвердили гіпотезу, засвідчили вирішення поставлених завдань, створили підґрунтя таких висновків: 1. Теоретичний аналіз категоріального апарату дослідження дозволив розкрити соціально-педагогічну сутність поняття „молода сім’я“ як першого початкового періоду життєдіяльності чоловіка й дружини (що можуть мати дітей дошкільного віку), сімейна активність яких характеризується формуванням подружності й батьківства. Вивчення проблеми дало змогу окреслити прояв таких ознак молодої сім’ї: спроможність адаптації (матеріально-побутової, морально-психологічної, інтимно-особистісної), інтеграції (становлення механізмів „спільності долі“, „емоційної ідентифікації з сім’єю“); вироблення нового стилю життєдіяль-ності (опанування соціальних ролей батька та матері; поява суперечностей, зумовлених глибинними мотивами поведінки жінки та чоловіка; зміщення психічного й фізичного перевантаження на жінку; прояв пасивності чоловіка при вихованні дітей, виконанні господарських функцій); формування нового стилю спілкування (інтенсивність, інтимність, ревнощі), що зумовлено багатоаспектністю стосунків (економічні, ідеологічні, емоційно-психологічні, статеві, морально-родинні). 2. На основі аналізу концептуальних положень соціальної педагогіки виявлено, що підґрунтям процесу подолання конфліктів є управління ними засобами перевіреної педагогічної технології. Подолання конфліктів є складовою управління конфліктом поряд із діагностикою, прогнозуванням, попередженням та профілактикою. Подолання конфліктів класифікується як один із конструктивних засобів врегулювання конфліктів, що передбачає спеціальну підготовку опонентів, а також наявність професійного медіатора. Сутність зазначеного феномену в молодій сім’ї полягає в суб’єкт-суб’єктній взаємодії членів молодого подружжя (з можливим посередництвом соціального педагога), спрямованій на узгодження позицій опонентів конфлікту та вироблення стратегії конструктивної поведінки. У дослідженні розглянуто методи вирішення конфліктів (переговори, етична бесіда, дискусія, диспут, метод моделювання конфліктних ситуацій, картографія, рольова гра, логічний аналіз, мозковий штурм, метод оцінювальних листків тощо), проаналізовано методики, спрямовані на формування умінь та навичок конструктивного вирішення конфлікту: „Конструктивна суперечка“, „Подружня угода“(С.Кратохвіл), „Подружня конференція“ (Н.Шерман, Н.Фредман), методика психологічної діагностики й корекції конфліктного спілкування в сім’ї В.Смєхова, „Зупини шлюбного партнера…“ (К.Вітек). Встановлено, що подружній конфлікт розглядається як загострення інтерперсональних відносин чоловіка й дружини, коли їх позиції, стосунки, цілі стають несумісними, взаємовиключними або ж сприймаються такими. З’ясовані ознаки і характеристики конфлікту дозволяють стверджувати, що сімейний конфлікт є різновидом соціального. У процесі вирішення означених нами завдань виявлено, що основними функціями сімейного конфлікту є деструктивна та конструктивна; динаміка зазначеного феномена зумовлюється такими процесуальними характеристиками: латентність, демонстративність, агресивність; визначено об’єктивні та суб’єктивні фактори появи конфліктів у молодій сім’ї. 3. Обґрунтовано, що готовність до подолання конфліктів – це прояв особистості, що виявляється у здатності членів молодого подружжя конструктивно вирішувати конфліктні ситуації і прогнозувати можливу появу суперечностей у процесі співжиття. Позитивне значення готовності членів молодих шлюбних пар до подолання конфліктів полягає в тому, що чоловік і жінка здобувають досвід вирішення конфліктної ситуації „мирним“ шляхом без застосування агресії, насилля. Теоретичний аналіз поняття готовності молодих шлюбних пар до подолання конфліктів дозволив визначити структуру даного феномена, що охоплює мотиваційний, когнітивний, операційно-процесуальний, емоційно-вольовий і соціальний компоненти, та критерії їх вимірювання (наявність соціальних, комунікаційних мотивів; рівень конфліктологічних знань, стиль конфліктної взаємодії, рівень конфліктності, задоволеність шлюбом, узгодження сімейних цінностей членів молодої шлюбної пари). 4. У процесі експериментальної роботи нами виявлено, що гармонізація подружніх стосунків у молодій сім’ї залежить від адекватних соціально-педагогічних умов. Такими визначальними соціально-педагогічними умовами подолання конфліктів є: гуманізація взаємин у субсистемі подружньої пари; реалізація методики консультування молодих сімей, що забезпечує мотивацію вибору конструктивних стратегій подолання конфліктів; інтеграція діяльності соціальних інституцій соціалізації особистості з метою надання психолого-педагогічної допомоги молодим сім’ям; популяризація позитивного іміджу сучасної молодої сім’ї; відкритість молодої родини. Виявлена на основі аналізу динаміка збільшення кількості сімей експериментальної групи з найвищим (від 3% до 6%), високим (від 3% до 9%), середнім (від 17% до 63%) та зниження з низьким (від 63,8% до 16,7%) і найнижчим (від 11% до 2,8%) рівнями готовності до подолання конфліктів свідчить про ефективність дії сформованих соціально-педагогічних умов. 5. За результатами експериментальної роботи нами були розроблені методичні рекомендації: програма групового консультування молодих сімей, методика індивідуального консультування проблемних молодих сімей, методичні рекомендації щодо проведення семінарів „Методика формування готовності молодих сімей до подолання конфліктів“, „Основи сімейних стосунків“. Їх реалізація сприяє підвищенню рівня готовності членів молодих сімей до подолання конфліктів, активізує потенційні можливості членів подружньої пари щодо зміцнення шлюбу, згуртування сім’ї. Дані навчально-методичні матеріали можуть бути використані соціальними педагогами та практичними психологами центрів соціальних служб для дітей сім’ї та молоді, вихователями дитячих дошкільних закладів, вчителями середніх шкіл, викладачами вищих навчальних закладів, членами молодих сімей та молоддю шлюбного віку. Водночас проведене дослідження засвідчує необхідність розробки програм соціально-педагогічної роботи із молодою сім’єю, спрямованих на формування ґендерної рівності. Подальшого дослідження потребують такі напрями: вплив масової субкультури на рівень прояву конфліктності сім’ї; значення особливостей соціалізації членів подружжя у процесі формування сучасної молодої сім’ї. |
