У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної проблеми організації студентського самоврядування у вищих навчальних закладах, що виявляється в обґрунтуванні соціально-педагогічних умов, які сприяють оптимізації соціальної активності, розвитку лідерських якостей та професіоналізації навчального процесу у вищих навчальних закладах. Результати теоретичного й експериментального дослідження підтвердили гіпотезу, на якій вони ґрунтуються, засвідчили вирішення поставлених завдань і дали підстави для таких висновків. 1. Теоретичний аналіз проблеми дозволяє стверджувати, що організацію студентського самоврядування слід розглядати як двосторонній процес взаємообумовленої суб’єкт-суб’єктної взаємодії, що збагачує особистість соціальним досвідом, сприяє самоактуалізації, самореалізації. Основою для утвердження активної життєвої позиції студента є забезпечення цілеспрямованого педагогічного управління і студентського самоврядування у вищих навчальних закладах. Розкрито особливості функціонування студентського самоврядування на сучасному етапі розвитку вищої освіти, які забезпечують готовність студентів самостійно й активно діяти, сприяють усвідомленості, організованості, відповідальності, проявам ініціативи та творчості, що повноцінно соціалізує особистість студента, вмотивовує набуття необхідних професійних якостей. 2. На основі узагальнення наявних у теорії і практиці підходів до взаємодії педагогів і студентів у спільній управлінській діяльності розроблено структурно-функціональну модель студентського самоврядування як чинника оптимізації соціальної активності, розвитку лідерських якостей та професійної підготовки майбутнього фахівця, яка розглядається як складова єдиної педагогічної системи управління вищим навчальним закладом. Створена модель студентського самоврядування функціонує як представницький орган самоврядування (рада самоврядування педагогічного колективу, рада студентського самоврядування) і як виконавчий професійний орган управління (адміністрація – ректорат – деканат), що забезпечує гармонізацію єдиноначальництва і колегіальності, демократичності у прийнятті та виконанні рішень. 3. Обґрунтовано критерії сформованості студентського самоврядування у вищому навчальному закладі, що сприяють визначенню його ефективності: включення до управлінської діяльності; стабільність структури студентського самоврядування; організованість і єдність академічної групи; готовність до виконання поставлених завдань; відповідальність за досягнуті результати діяльності академічної групи, курсу, факультету, університету. Зазначені критерії уможливлюють адекватну діагностику рівнів сформованості студентського самоврядування у вищих навчальних закладах, а також вмотивовують ставлення соціальної відповідальності майбутнього фахівця. 4. Підтверджено ефективність запропонованого комплексу соціально-педагогічних умов, який включає в себе: демократичний характер відносин; підхід до самоврядування як до цілісної саморозвивальної системи; розвиток студентського самоврядування на основі науково обґрунтованої моделі, змістом якої є навчальна діяльність; наявність спільної мети для підсистем управління і самоврядування; узгодженість дій для здійснення колективної діяльності; делегування відповідальності і повноважень; співробітництво професорсько-викладацького і студентського колективів, у перспективі – об'єднання в єдиний педагогічний колектив; групова й індивідуальна самооцінка діяльності; педагогічне керівництво; формування позитивної спрямованості. Отримані результати формувального експерименту (зростання абсолютної успішності студентів експериментальних груп на 37% порівняно з контрольною групою – 12%) підтвердили ефективність висунутих у гіпотезі соціально-педагогічних умов організації студентського самоврядування у вищих навчальних закладах, що сприяють підвищенню якості професійної підготовки та соціалізації особистості майбутнього спеціаліста. 5. Розроблений комплекс навчально-методичних рекомендацій по організації студентського самоврядування базується на науковому обґрунтуванні, розробці та впроваджені факультативу-семінару „Студентське самоврядування”, спецкурсів „Соціально-педагогічні проблеми управління „ та „Актуальні проблеми самоврядування у вищому навчальному закладі”. Він сприяє забезпеченню ефективної діяльності студентського самоврядування у вищих навчальних закладах, що підтвердили 86,5% опитаних студентів. Даний комплекс навчально-методичних матеріалів може бути використаний викладачами, кураторами студентських груп, а також студентами як в навчальній так і поза навчальній роботі. Запропоновані методи дослідження не вичерпують повною мірою всіх аспектів зазначеної проблеми. Перспективним, на нашу думку є дослідження питання зміцнення між групових стійких зв’язків; розвиток теоретичних, творчих здібностей особистості в умовах вищого навчального закладу; механізму зв’язку всіх учасників управлінської взаємодій у вищому навчальному закладі. |
