Анотація до роботи:

Кушнарьов С.В. Соціально-педагогічні умови надання допомоги засудженим похилого віку у виправній колонії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.05 – соціальна педагогіка. – Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено актуальній проблемі ресоціалізації засуджених похилого віку. У процесі дослідження проаналізовано стан проблеми в її історичному розвитку.

Вперше, використовуючи базові теоретичні і практичні напрацювання пенітенціарної психології, педагогіки та геронтології, дисертантом запропоновано новий науковий напрямок – пенітенціарна геронтологія (від лат. poenitentia – покаяння та грец. gern, gerntos – старий) як міждисциплінарна галузь наукових знань, принципово заснована на гуманістичних позиціях, яка досліджує закономірності і динаміку процесу ресоціалізації засуджених похилого віку в системі відношень “людина-право-суспільство”.

У диссертації також теоретично обгрунтовано специфіку психолого-педагогічної роботи і розроблено технологію виправлення засуджених похилого віку в умовах позбавлення волі.

Для формування соціальної поведінки запропоновано методику використання емоційно збагачених ситуацій та засобів релігійного виховання.

1. У теорії вітчизняної пенітенціарної психології і педагогіки проблема ресоціалізації засуджених похилого віку вивчена недостатньо. За таких обставин є необхідним вдосконалення існуючих дотепер концептуальних і методичних підходів щодо забезпечення ефективності виправлення і ресоціалізації засуджених похилого віку.

2. На основі результатів констатуючого етапу експерименту, а також враховуючи відсутність до останнього часу у пенітенціарній теорії і практиці чіткого науково-виваженого обґрунтування специфіки психолого-педагогічної роботи із засудженими похилого віку визначено новий науковий напрям – пенітенціарна геронтологія, безпосередньо спрямований на вирішення теоретичних і практичних аспектів вдосконалення психолого-педагогічної діяльності щодо виправлення і ресоціалізації саме такої вікової категорії засуджених.

3. Застосування інтерактивних методів у контексті пенітенціарного процесу, зокрема, дискусії, ділової гри, “мозкового штурму”, які були складовими соціально-педагогічного тренінгу, є перспективним щодо посилення методичного забезпечення профілактики вчинення повторних злочинів особами, звільненими з місць позбавлення волі.

4. Дослідження показало, що за умови ефективної організації і керівництва діяльністю засуджених похилого віку можна досягти високого рівня їх соціальної активності. Цьому сприяє дотримання таких вимог:

залучення засуджених похилого віку до активної трудової діяльності, яка має максимально розкривати їхні індивідуальні здібності;

діяльність має бути чітко організована, спланована, проконтрольована, бути цікавою і посильною (відповідати віковим особливостям цього контингенту виправних установ), відрізнятися поступово ускладнюючим характером, і мати реальне значення для людини похилого віку;

зміст педагогічного процесу має передбачати індивідуалізацію та диференціацію видів, форм і методів виправлення засуджених похилого віку, тобто забезпечувати реалізацію особистісно орієнтованого підходу.

5. Наведений у табл. 1 порівняльний аналіз даних експерименту, спрямованого на оптимізацію мотиваційної сфери засуджених похилого віку з метою підвищення ефективності їх ресоціалізації, свідчить про ефективність розробленої методики. Результати проведеного дослідження підтверджують висунуту на початку дослідження гіпотезу про те, що виправлення засуджених похилого віку може здійснюватись за умови:

а) максимального врахування особливостей психіки особистості; віку та стану здоров’я; інтересів, можливостей перспективи подальшого життя тощо;

б) створення системи диференційованих впливів соціального, педагогічного, психологічного, правового характеру;

в) врахування рівня та характеру соціальної поведінки, а також специфіки реагування на конкретні психолого-педагогічні ситуації.

6. Підвищення кваліфікації персоналу виправних колоній, як планомірний педагогічний процес, ґрунтується на засадах гуманізації, що забезпечують підвищення психолого-педагогічної компетенції працівників пенітенціарної системи, їх теоретичної і практичної підготовки до корекційно-реабілітаційної діяльності у роботі із засудженими похилого віку.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективним залишається розробка системи соціальних, психологічних і педагогічних засобів постпенітенціарної реабілітації осіб, що повертаються з місць позбавлення волі в суспільство; запровадження нетюремних та альтернативних видів покарань, які не передбачають позбавлення волі. Не менш важливого значення набуває цілеспрямована підготовка майбутніх працівників пенітенціарної системи, формування в них свідомих знань, вмінь і навичок у роботі із засудженими похилого віку.

Публікації автора:

1. Кушнарьов С.В. Психолого-педагогічні умови ефективності ресоціалізації засуджених похилого віку // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – К.: “МП Леся”, 2001. – № 6. – С. 251-255.

2. Кушнарьов С.В. Деякі аспекти підготовки пенітенціарного персоналу до роботи із засудженими похилого віку // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2002. – Вип. 29. – С. 101-105.

3. Кушнарьов С.В. Психолого-педагогічне вивчення засудженого похилого віку в умовах позбавлення волі // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – К.: “МП Леся”, 2002. – № 7. – С. 308-313.

4. Кушнарьов С.В. Формування професійної культури майбутніх співробітників правоохоронних органів // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – К.: КІВС, 2002. – С. 101-106.

5. Кушнарьов С.В. Психологічне консультування засуджених похилого віку // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – К.: “МП Леся”, 2003. – № 8. –С. 334-341.

6. Кушнарьов С.В. Основи пенітенціарної геронтології: Наук.-метод. посіб. – К.: “МП Леся”, 2002. – 144 с.

7. Кушнарьов С.В. Релігія як засіб ресоціалізації засуджених // Практична психологія та соціальна робота. – К.: “Соціс”, 1999. – № 1. – С. 29-30.

8. Кушнарьов С.В. Релігійне виховання у контексті пенітенціарного процесу // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи: Матеріали доповідей та повідомлень Міжнародної науково-практичної конференції. – Ужгород, 1999. – С. 395-399.

9. Кушнарьов С.В. Релігія як засіб ресоціалізації засуджених: Зб. доповідей Другої Всеукраїнської наукової конференції 9-10 вересня 1999: Проблема особистості в сучасній науці: Результати та перспективи досліджень. – К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2000. – С. 135-136.

10. Кушнарьов С.В. Окремі аспекти формування професійної культури співробітників правоохоронних органів // Україна між минулим і майбутнім. Зб. доповідей Всеукраїнської наукової конференції 20 квітня 2001. – Івано-Франківськ. – С. 87-90.

11. Кушнарьов С.В. Підвищення ефективності морального виховання засуджених у пенітенціарних закладах // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. – Збірник наукових праць. – Київ-Житомир: Вид-во Волинь, 2003. – Кн. І. – С. 247-253.