1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми формування відповідального ставлення до здоров’я в учнівської молоді, що виявляється в обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці соціально-педагогічних технологій, які сприяють підвищенню ефективності процесу. 2. Обґрунтовано, що документи міжнародного значення із сформованими у них концептуальними засадами сприяння покращенню здоров’я (Алма-атинська декларація, Оттавська Хартія, Всесвітня декларація з охорони здоров’я „Здоров’я для всіх у XXI столітті”, Бангкокська Хартія ) мають використовуватися методологічною базою для практичної соціально-педагогічної роботи, спрямованої на формування відповідального ставлення до здоров’я в учнівської молоді, оскільки в них найповніше охарактеризовано сучасне розуміння поняття „здоров’я” як складного феномену глобального значення, утверджується системна діяльність із надання можливостей людям посилювати контроль за власним здоров’ям та його чинниками й тим самим покращувати його. 3. Теоретично обґрунтовано поняття „відповідальне ставлення до здоров’я” як позицію особистості, котра обумовлює регуляцію індивідуальних реакцій і вольове здійснення діяльності стосовно факторів здоров’я для оптимального поєднання особистих можливостей і можливостей середовища задля досягнення благополуччя. Визначено структуру відповідального ставлення до здоров’я, що становить єдність когнітивно-пізнавального, емоційно-оцінного, потребнісно-ціннісного, мотиваційно-вольового, практично-діяльнісного, рефлексивно-результа-тивного компонентів, їх критерії та показники. 4. Розкрито сутність поняття „формування відповідального ставлення до здоров’я”: це цілеспрямована, системна діяльність, спрямована на вироблення та виявлення позиції щодо здоров’я в особистості в спеціально створюваних умовах. На підставі аналізу концептуальних положень сприяння покращенню здоров’я розкрито принципи самовизначення, активізації потенціалу, участі, соціального підкріплення, партнерства; п’ять пріоритетних напрямів (політика заради здоров’я, освіта заради здоров’я, створення сприятливого середовища, розвиток особистості заради здоров’я, розвиток громади заради здоров’я) формування відповідального ставлення до здоров’я. Організація цього процесу передбачає оцінювання ставлення до здоров’я, аналіз факторів, які детермінують здоров’я і які потрібно вдосконалити, розробку дій, здійснення та оцінювання їх результативності. 5. Виокремлено й теоретично обґрунтовано соціально-педагогічні умови, що визначають успішність технологічного забезпечення процесу формування відповідального ставлення до здоров’я в учнівської молоді, а саме: організація діяльності на концептуальних засадах сприяння покра-щенню здоров’я, завдяки чому забезпечується його системність і ціліс-ність; відповідність змісту освітніх/просвітницьких програм сутнісним та структурним характеристикам відповідального ставлення до здоров’я, що забезпечує комплексність навчання та створює можливості для набуття особистістю життєвої компетентності щодо питань здоров’я; забезпечення участі учнів в діяльності щодо покращення громадського здоров’я, завдяки чому створюються можливості для усвідомлення ними своє ролі та своєї цінності для благополуччя країни; застосування інтерактивних методів навчання, завдяки чому відбувається формування відповідального ставлення до здоров’я, що „сконструйоване” на основі власних дій; готовність фахівців (концептуальна, технологічна, психологічна). 6. Науково обґрунтовано, розроблено та впроваджено соціально-педагогічні технології „Рівний – рівному” та „Здоров’я через освіту” формування відповідального ставлення до здоров’я в учнівської молоді. Методично описані розроблені технології через розкриття основних видів діяльності, методів та форм їх реалізації на кожному етапі. Обґрунтовано доцільність використання тренінгу в якості основного методу тренінгу. 7. На основі зіставлення отриманих результатів, їх кількісного і якісного аналізу доведено, що здійснення процесу розробленими технологіями привело до суттєвих статистично значущих змін у кожному компоненті відповідального ставлення до здоров’я і рівнях сформованості досліджуваного явища загалом. Відбувалися зміни в усіх компонентах відповідального ставлення, що проявилось в рейтинговій структурі цінностей (цінність здоров’я домінуюча), в розвитку здоров’язберігаючої грамотності та компетентності учасників експериментальних груп. Виконане дослідження за своєю сутністю є першою спробою системного вивчення процесу формування відповідального ставлення до здоров’я в учнівської молоді й не претендує на вичерпне вирішення цієї проблеми. До перспективних напрямів наукових розробок належать дослідження й розробка соціально-педагогічних технологій компонентів процесу, удосконалення соціально-педагогічного інструментарію для моніторингу й оцінювання. |
