У висновках сформульовано основні теоретичні результати дослідження, визначено можливі напрямки подальшого вивчення проблеми. Основні результати дослідження конкретизовано в таких положеннях: 1. Специфікою соціально-філософського підходу до реклами є розробка онтологічного, гносеологічного, аксіологічного аспектів її проблематики. Онтологічні параметри фіксують рекламу як об’єкт, що історично розвивається і являє собою динамічну й складну соціально-комунікативну систему соціуму. Гносеологічні параметри містять дослідження головних тенденцій створення та існування рекламних продуктів. Аксіологічний вектор аналізу розкриває ціннісні характеристики функціонування реклами у діалогічному й толерантному просторі соціуму. 2. Стрижнем соціально-філософського осмислення інтегративного рекламного процесу є його розгляд як різновиду предметно-практичної діяльності людей. За допомогою філософської рефлексії уточнено поняття реклами. У широкому розумінні рекламний феномен може інтерпретуватися як особливий тип соціальної взаємодії, який припускає створення лінгво-семіотичного поля і візуально організованого простору з метою інформування соціуму про наявний стан результатів промислово-виробничого комплексу, зв'язаних з ним послуг та комунікативних прийомів. У вузькому розумінні, реклама - це конгломерат знаків і позначень, які властиві їй й транслюються у системі вербальних і невербальних зв'язків. 3. Найважливішими формами репрезентації сучасної реклами у духовно-практичному освоєнні соціальної дійсності виступає система «рекламна творчість – рекламна комунікація – рекламний продукт». Рекламна творчість включається в потенціал соціальної діяльності та у своїй визначеності виступає, як оригінальна креативно-продуктивна діяльність, що може інтегруватися у самостійну підсистему та здатна координувати не тільки сам процес рекламної творчості, але і формувати приоритетно-ексклюзивний рекламний продукт. 4. Рекламна комунікація залежить від змін, що відбуваються на макрорівні культурної системи, де створюються передумови для формування нового інформаційного простору, спостерігається прагнення до креативного освоєння світу, культурних цінностей і социокультурных змістів. На мікрорівні рекламна комунікація також підвладна видозмінам, її інформаційно-комунікативна складова стає усе більш адекватною стану культурної системи й формує зовсім унікальний комунікаційний простір, що відрізняється етико-нормативними, художньо-естетичними, культурно-ціннісними складовими. Рекламні практики в соціумі визначають не тільки ставлення суспільства до реклами та її вплив на становлення глобальної культури, але й здатні висувати на авансцену форми поведінки, які дозволяють розв’язувати протиріччя між належним і сущим та демонструвати моделі моральних вчинків через інтерпретацію готових життєвих ситуацій, у яких акумулюються уявлення про добрі вчинки й наміри. 5. Реклама наполегливо претендує на роль синтетичного мистецтва. Рекламний продукт, створений на високому творчому рівні, здатний інтерпретувати і втілювати рекламну ідею в багатомірний діапазон соціальних практик та формувати позитивний потенціал його сприйняття. З урахуванням духовно-ціннісних і художньо-естетичних реалій, авторської позиції та унікальності він претендує на роль істинного рекламного продукту і завдяки цьому стає здобутком культури, втілюючи в собі емоційність і раціональність, красу і користь. Рекламний продукт, що переходить границі пристойного і дозволеного, негативно позначається на сприйнятті людини, викликаючи відторгнення і навіть протест. 6. У широкому контексті цивілізаційного процесу правомірно вести мову про рекламні бізнес-технології, що стають важливою ознакою рівня розвитку інформаційного суспільства. В теперішній час однією з головних особливостей інформаційної революції є створення передових рекламних інтернет-технологій. Значущість такої заміни для розвитку системи рекламних технологій стала очевидна з упровадженням нових, перспективних технологічних удосконалень. 7. Рекламі притаманні риси, які властиві масовій культурі: повторення і простота, гіперболічність і перебільшення. Реклама активно залучає масову свідомість до процесу креативного перерозподілу культурних змістів, продукування своїх артефактів у гранично можливе поле варіацій. Реклама пронизує різноманітні зрізи повсякденного життя, координуючись в остаточному підсумку в багатомірне і багатогранне функціональне дійство. Останнє відрізняється тим, що, повсякденне життя і формує стереотипи, які дозволяють людині безболісно адаптуватися до динамічної сучасності, щогодинних технологічних модернізацій і культурних трансформацій. Завдяки рекламі до тривіальної щоденності додається елемент святковості, який налаштовує людину на оптимістичний лад, а через задану рекламну образність, ідеалізованність розвивається уява, формуються соціальні пріоритети. |
