Анотація до роботи:

Григорович С.В. Соціально-економічний механізм забезпечення захищеності працівників промисловості України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 – Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2006.

Дисертацію присвячено опрацюванню заходів щодо формування й реалізації соціально-економічного механізму забезпечення захищеності працівників промислового сектору. У роботі застосовано інтегральний підхід до вивчення всього комплексу факторів, що впливають на рівень соціально-економічної захищеності працівників промисловості. Удосконалено теоретичні основи соціальної безпеки, соціального захисту та соціальної політики, концептуально визначено поняття соціально-економічної захищеності працівників, виокремлено головні її складники.

Удосконалено теоретико-методологічні та прикладні засади формування соціально-економічного механізму забезпечення захищеності працівників промисловості, обґрунтовано його елементи та принципи функціонування в сучасних економічних умовах та в контексті забезпечення стійкого розвитку. Обґрунтовано методологічні підходи до аналізу соціально-економічної захищеності працівників, розроблено й апробовано систему її вимірювання на основі методики розрахунку інтегрального показника на рівні галузі та підприємства. Проведено комплексну оцінку захищеності працівників різних галузей. Узагальнено зарубіжний досвід реалізації соціального захисту працівників, обґрунтовано можливість та доцільність його використання в Україні. Визначено перспективні напрямки підвищення соціально-економічної захищеності працівників промисловості в умовах зростання відкритості економіки, дальшої лібералізації економічних відносин та вступу України в СОТ.

У дисертації здійснено теоретичні узагальнення та запропоновано розв’язання наукового завдання щодо удосконалення методологічних і практичних основ соціально-економічного механізму забезпечення захищеності працівників промисловості. Результати проведеного дослідження виражаються у наступному:

1. Розбудова соціально орієнтованої економіки в Україні та забезпечення стійкого розвитку держави, суспільства та людини потребують якнайскорішого подолання наявних проблем у соціально-трудовій сфері, створення передумов для поліпшення використання трудового потенціалу, підвищення продуктивності праці та забезпечення на цій основі високих стандартів життя. Стає очевидною потреба оптимізації параметрів, що впливають на добробут, соціальний та духовний розвиток людини праці - найбільш творчої, продуктивної, рушійної сили суспільства. Виконання даного завдання можливе за умови гарантування соціально-економічної захищеності працівників, що потребує чіткого визначення методологічних та практичних підходів до розв’язання цієї проблеми.

2. Дослідження теоретичних основ соціально-економічної захищеності й критичний аналіз наукових теорій з даної проблематики дали можливість концептуально визначити соціально-економічну захищеність по відношенню до працюючого населення, виокремити та обґрунтувати її структурні складники. Соціально-економічну захищеність працівників визначено як комплекс умов на робочому місці, що гарантують працівнику стабільну зайнятість у безпечних умовах праці, реалізацію та вдосконалення професійних умінь, одержання доходу, достатнього для повноцінного відтворення працівника та утримання його родини, вільну участь у професійних спілках з метою захисту своїх прав і доступ до повної інформації стосовно питань, що стосуються його роботи. До структурних складників соціально-економічної захищеності працівників віднесено такі: економічну захищеність, професійну захищеність, гарантії зайнятості, безпеку праці та гарантування виробничої демократії.

3. Забезпечення стійкого розвитку є особливо актуальним у контексті подолання найскладніших економіко-соціальних проблем сучасності та гарантування захищеності кожної людини, суспільства, держави у самому широкому сенсі. Стійкий розвиток визначено як модель соціально-економічного розвитку, що підвищує якість життя, не супроводжується при цьому погіршенням середовища та деградацією природних систем та спрямована на забезпечення такого соціально-економічного прогресу, який уможливлює подолання найскладніших економіко-екологічних проблем і соціальних суперечностей, а також забезпечує задоволення матеріальних і духовних потреб сучасного та майбутніх поколінь. У контексті стійкого розвитку поняття „стійкість” трактується як здатність утримувати конкретні стійкі темпи поступального руху, а сам стійкий розвиток розглядається як динамічна система, для якої стабільність означає не консервацію наявного стану, а еластичну змінність, що зберігає цілісність системи, її здатність до самовідтворення, розв’язання суперечностей між внутрішніми компонентами системи та запобігання негативним тенденціям, за яких життєзабезпечувальні соціальні та природні параметри можуть наближатися до небажаних для системи трансформацій.

4. Важливість соціального спрямування економіки та формування передумов щодо підвищення рівня життя працюючого населення обумовило необхідність удосконалення основ соціальної складової промислової політики та формулювання напрямків розбудови соціально-економічного механізму забезпечення захищеності працівників. Основними елементами механізму визначено організаційний, методологічний, правовий та інформаційний, кожен з яких являє собою комплекс взаємозв’язків, інститутів, засобів для реалізації певних функцій і видів соціального захисту працівників. Пропонується функціонування механізму за схемою, важливою ланкою якої є система вимірювання соціально-економічної захищеності працівників згідно з запропонованою методологією. Пріоритетними напрямками вдосконалення соціальної політики у промисловості соціально-економічним механізмом визначено гарантування: справедливої винагороди за працю, стабільної зайнятості, виробничої демократії та ефективного соціального діалогу, доступного якісного професійного навчання, безпечних умов праці.

5. Пошук способів формування ефективного соціально-економічного механізму забезпечення захищеності працівників обумовив необхідність розробки методичних підходів до побудови системи вимірювання соціально-економічної захищеності працівників, яка створює інформаційну базу для оцінки ефективності соціального управління у промисловості, розробки якісних управлінських рішень під час формування та реалізації державної політики щодо соціальної орієнтації економіки. У рамках розробки системи вимірювання запропоновано методику розрахунку інтегрального показника соціально-економічної захищеності працівників на рівні промислового підприємства і галузі та обчислення індексів економічної захищеності, гарантій зайнятості, професійної захищеності, безпеки праці та виробничої демократії, що є складовими інтегрального показника.

6. Реалізація курсу на поліпшення рівня життя промислових працівників та досягнення високих соціальних стандартів вимагає узгодженості та гармонійного поєднання заходів соціальної політики та всіх елементів механізму державного господарювання в податковій, ціновій, інвестиційній та інших економічних сферах. Вирішення проблем неформальної зайнятості, низького рівня соціально-економічної захищеності працівників, марнування людського капіталу, низьких стандартів життя потребує формування економіки інноваційного розвитку, в якій основну частку займатимуть високопродуктивні, конкурентоспроможні робочі місця, що можуть гарантувати зайнятим у них працівникам стабільну та високооплачувану зайнятість.

7. Першочерговим завданням в упровадженні передового міжнародного досвіду у вітчизняну соціально-трудову практику є перехід від експлуатації людського потенціалу до його цілеспрямованого нарощування та дбайливого використання за умови максимальної самореалізації особистості. Враховуючи сучасні тенденції переходу світової цивілізації до постіндустріального інформаційного суспільства, використання людського потенціалу має ґрунтуватись на засадах гуманізації економіки, сучасної демократії, принципах соціального діалогу та партнерства, сучасних концепціях та технологіях забезпечення високоякісного трудового життя, спрямування суспільства в русло моделі стійкого розвитку з потужною високотехнологічною та наукоємною базою суспільного виробництва. Окремим завданням для України залишається приведення національного законодавства з соціально-трудових питань до вимог МОП та запровадження дієвого механізму дотримання цих вимог. Це є можливим за умови розбудови національної моделі соціально-трудових відносин у напрямку утвердження в суспільстві передових світових стандартів життя, сталих демократичних та правових традицій, сприяння всебічному розвитку та самореалізації людини, гармонізації інтересів і стосунків між людиною, державою та суспільством.

8. Підвищення рівня конкурентоспроможності працівників, ефективне використання та розвиток їхніх професійних вмінь є ефективним засобом підвищення захищеності працівників у контексті сучасних тенденцій розвитку національних економік, коли найбільш прибутковими стають робочі місця з високою освітньої місткістю. Досягнення цілей стійкого розвитку, забезпечення соціально-економічної захищеності працівників в умовах зростання відкритості економіки та членства України в СОТ є можливим тільки за умови здобуття конкурентних переваг, формування економіки знань, основою якої є здатність нагромаджувати інтелектуальний потенціал, ефективно використовувати механізм його імплементації в людський капітал та забезпечувати дальше повноцінне використання. Серед пріоритетних напрямків державної політики у цій сфері запропоновано: збереження та розширення „зон висококваліфікованої праці”, ефективну реструктуризацію вітчизняної економіки загалом і промисловості зокрема в напрямку формування інноваційної моделі, забезпечення професійної захищеності працівників через підвищення їхньої конкурентоспроможності, впровадження дієвої соціально-трудової експертизи інвестиційних проектів, у тому числі на їх відповідність міжнародним і вітчизняним соціальним стандартам.

Публікації автора:

Колективна монографія:

1. Інформаційне забезпечення державного та регіонального соціального управління: Монографія / Осауленко О.Г., Новікова О.Ф., Власенко Н.С., Калачова І.В. та ін. - Київ; Донецьк: ІЕП НАН України; Держкомстат України, 2004. – 655 с. – (Автору належить підрозділ 5.4. – 1,75 д.а.).

Наукові фахові видання:

2. Григорович С.В. Оцінка якості зайнятості як один з напрямків моніторингу соціально-трудової сфери // Проблеми статистики: Зб. наук. праць молодих учених і аспірантів НДІ статистики Держкомстату України, 2002 р. – Вип. 4. – С. 144 – 153. – 0,78 д.а.

3. Григорович С.В. Аналіз сучасного стану моніторингу соціально-трудової сфери в Україні // Економіка і підприємництво: Зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. – Вип. 9. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 53 – 63. .– 0,51 д.а.

4. Григорович С.В. Соціально-економічна захищеність працівників промисловості України // Проблеми статистики: Зб. наук. праць молодих учених і аспірантів НДІ статистики Держкомстату України, 2003 р. – Вип. 5. –С. 231 – 236. – 0,57 д.а.

5. Григорович С.В. Напрями удосконалення соціально-економічної захищеності працівників // Економіка і підприємництво: Зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. Вип. 11. К.: КНЕУ, 2003. – С. 180 – 186. – 0,35 д.а.

6. Григорович С.В. Національні аспекти вимірювання показників гідної праці в контексті оцінки стану соціальної захищеності працівників // Проблеми статистики: Зб. наук. праць молодих учених і аспірантів НДІ статистики Держкомстату України, 2004 р. – Вип. 6. – С. 30 – 37. – 0,56 д.а.

7. Григорович С.В. Методологічні підходи до визначення основних форм соціально-економічної захищеності працівників на підприємстві // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Спец. вип. до 100-річчя КНЕУ та 40-річчя кафедри управління персоналом. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії і практики. – Т. 3. – К.: КНЕУ, 2005. - С. 109 – 119. – 0,53 д.а.

8. Григорович С.В. Забезпечення захищеності доходу працівників як передумова підвищення вартості робочої сили України // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля. – 2006. – № 11(105). – С. 51 – 55. – 0,43 д.а.

9. Колот А.М., Григорович С.В. Доходи та рівень життя населення // Україна: аспекти праці. - 2005. – Вип. 8. – С. 19 – 28. (Особистий внесок: запропоновано перспективні напрямки підвищення соціально-економічної захищеності працівників за умов глобалізації та вступу України до СОТ). – 1 д.а., з них здобувачу належить 0,3 д.а.

Інші наукові видання:

10. Григорович С.В. Концептуальні підходи до визначення та впровадження гідної праці // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Социально-трудовые отношения в современных экономических условиях: Сб. научн. тр. – Т. 1. | НАН Украины; Ин-т экономики промышленности. – Донецк, 2003. - С. 145 – 152. – 0,4 д.а.

11. Григорович С.В. Соціальна безпека в контексті забезпечення національної безпеки держави // Національна безпека України: стан, кризові явища та шляхи їх подолання: Зб. наук. праць. – К.: Національна академія управління – Центр перспективних соціальних досліджень, 2005. - С. 40 – 49. – 0,53 д.а.