Анотація до роботи:

Джуінда Абдул Фарід. Соціально-економічний і політичний розвиток Афганістану після Другої світової війни (1945-1978 рр.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю: 07.00.02 - всесвітня історія. - Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2005.

В дисертації на основі вивчення архівних і офіційних друкованих документів, афганської та зарубіжної періодики, праць вітчизняних, афганських, західних дослідників висвітлюється соціально-економічний і політичний розвиток Афганістану після Другої світової війни. Аналізуються та узагальнюються основні напрями його внутрішньої і зовнішньої політики. Розкриваються особливості аграрних перетворень в країні, визначено фактори, що гальмували їх розвиток. Показано наслідки введення курсу „керованої економіки” та ліквідації „групи АНБ”. Визначено причини, що привели країну до перевороту 1978р., досліджено роль у ньому Народно-демократичної партії Афганістану (НДПА).

Поступальний процес історичного розвитку Афганістану відбувався на основі загальних закономірностей, притаманних країнам, що розвиваються, які переплітались із афганською специфікою. Історичні, економічні та політичні умови склались таким чином, що на момент закінчення Другої світової війни Афганістан був економічно слаборозвинутою аграрною країною, до 90% продуктивного населення якої було зайнято в сільському господарстві. Особливістю країни слід вважати панування феодальних відносин, обтяжених дофеодальними пережитками. Афганістан відзначався високим рівнем торгівлі, причому експорт спирався на аграрний сектор економіки у вузькому діапазоні його предметної спеціалізації (садівництво та виноградарство, бавовництво, килимарство, виробництво каракулю і шерсті). Ці галузі мали сприятливі можливості для захоплення міцних позицій на світовому ринку і, отже, забезпечення валютних надходжень до країни. Державний устрій країни являв собою конституційну монархію, причому король володів необмеженими повноваженнями. В країні були відсутні елементарні демократичні права і свободи громадян.

Специфічна особливість Афганістану, що полягала в неможливості направлення капіталу торговців і великих землевласників на створення сучасної промисловості, визначила напрямок економічного розвитку країни, що мав полягати у гнучкому поєднанні державного регулювання з приватною ініціативою. На жаль, досягти такого поєднання не вдалось, і на різних етапах переважав той чи інший курс розвитку.

В історії країни помітна роль належить М.Дауду. З десятирічною перервою він двічі знаходився на вершинах влади. Однак, якщо його діяльність у першому періоді, поза сумнівом, принесла величезну користь країні (він прийняв важливе рішення розвивати державний сектор економіки, що дало великий поштовх соціально-економічному розвиткові Афганістану), то у другому – політичні успіхи чергувались з видимими прорахунками. Безумовно діяльність цього неординарного і суперечливого політика заслуговує окремого всебічного глибокого аналізу.

Економічний розвиток Афганістану стримувався фактичною відсутністю необхідних радикальних аграрних перетворень. Всі уряди в аграрній політиці виявляли надзвичайну обережність, побоюючись зачіпати інтереси великих землевласників і лихварів. Крім того, на темпи економічного зростання Афганістану суттєво впливала та обставина, що країна витрачала величезні кошти на оборону.

Історичні обставини склалися таким чином, що Афганістан змушений був звернутися по допомогу до Радянського Союзу і встановити з ним тісні зв'язки. Проте, якщо спочатку це сприятливо позначилось на розвиткові країни, то згодом відіграло фатальну роль.

Публікації автора:

1. Джуінда Абдул Фарід. Зовнішня політика Афганістану у перші післявоєнні роки (1945-1953 рр.) // Вісник Київського державного лінгвістичного університету: Зб. наук. праць кафедри історії України. – Серія «Історія, економіка, філософія» – Вип.1. – К., 1997. – С.146-153.

2. Джуінда Абдул Фарід. Повалення монархії в Афганістані і внутрішньо-політичне життя країни у 1973-1978 рр. // Вісник Київського державного лінгвістичного університету: Зб. Наук. праць кафедри історії України. Серія «Історія, економіка, філософія» – Вип.1. – К., 1997. – С.154-164.

3. Джуінда Абдул Фарід. Особливості внутрішньої політики Афганістану в період «Першого правління» М.Дауда (1953-1963 рр.) //Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. – Зб.наук праць Київського державного лінгвістичного університету. – К., 1997. – С.132-137.

4. Джуінда Абдул Фарід. Внутрішня політика Афганістану у 1945-1953 рр. // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія «Історія, економіка, філософія» – Вип.5. – К., 2001. – С.303-309.

5. Джуінда Абдул Фарід. Афганістан в перші повоєнні роки (1945-1953) //Сабаун.-1990.-№2.-С.5-12.-Дарі.

6.Джуінда Абдул Фарід. Проблеми економічного розвитку Афганістану:державне регулювання //Жевандон.-1991.-№5.-С.ЗЗ-39.-Дарі.

7. Джуінда Абдул Фарід. Характеристика етапів соціально-економічного розвитку Афганістану після Другої світової війни // Сабаун.-1992.-№3.-С.51-55.-Дарі.