У дисертаційній роботі здійснене теоретичне узагальнення і теоретико-методичне вирішення наукової задачі реалізації трудового потенціалу регіону в контексті впливу на нього соціально-економічних і демографічних чинників. Результати дисертаційного дослідження дозволяють зробити висновки теоретичного і науково-практичного спрямування, основні з яких такі: Процес трансформації економіки України в ринкову потребує постійного дослідження всього комплексу соціально-економічних та демографічних процесів, які безпосередньо пов`язані із забезпеченням функціонування трудового потенціалу. Визначення концептуальних засад щодо формування продуктивної зайнятості населення, які повинні бути побудовані на ринкових принципах розвитку соціально-трудових відносин з урахуванням специфічних особливостей реалізації трудового потенціалу в регіоні за умов перехідного періоду, є однією з складових процесу наукового усвідомлення реальної дійсності, яка має впливати на практичні зрушення в державному регулюванні зайнятості. Дослідження еволюції теоретичних уявлень про трудовий потенціал у вітчизняній та зарубіжній літературі дозволило чітко розмежувати сукупність показників на ті, що визначають поняття “трудовий потенціал” та ті, які ним зумовлені і які об`єктивно включені до складу таких понять, як “робоча сила”, “трудові ресурси”, “потенціал людини”; розроблено методичні підходи і поглиблено соціально-економічну сутність категорії “трудовий потенціал регіону”, з одного боку як складної динамічної системи, що складається з багатьох компонентів, а з іншого – як можливості населення виділити зі свого середовища робочу силу певного рівня активності та працездатності, яка реалізовується чи може бути реалізована в господарському комплексі і бути конкурентоспроможною на ринку праці; Трудовий потенціал регіону формується під впливом різноманітних чинників. В дослідженні виявлено та систематизовано чинники, що впливають на трудовий потенціал суспільства та трудовий потенціал людини в умовах ринкової трансформації економіки (сюди відносяться чинники, що впливають: а) на здоров’я; б) на якість загальної і професійної освіти; в) на реалізацію трудового потенціалу в процесі трудової діяльності; г) загальні соціально-економічні умови в країні (регіоні). До основних чинників, що впливають на реалізацію трудового потенціалу в регіоні відносяться: демографічні; соціально-економічні; соціально-психологічні; техніко-економічні. У дисертації проведено оцінку впливу соціально-економічних та демографічних чинників на формування та реалізацію трудового потенціалу Подільського регіону в сучасних економічних умовах. Зміна форм власності, розвиток нових форм господарювання, структурна перебудова економіки, рівень життя населення та рівень оплати праці є тими основними соціально-економічними чинниками, що впливають на реалізацію трудового потенціалу в умовах трансформації економіки Подільського регіону та України в ринкову. Серед демографічних чинників, що впливають на реалізацію трудового потенціалу регіону (зайнятість) найбільш суттєвим (за нашими розрахунками) є низький природний приріст населення. На це слід звернути особливу увагу владним структурам, що приймають закони та підзаконні акти, оскільки демографічні наслідки їх дій недостатньо аналізуються та не прогнозуються. Вивчення загальнонаціональних і специфічних регіональних закономірностей розвитку ринку праці дозволило виявити основні напрямки його формування і охарактеризувати ситуацію на діючому ринку як напружену, перш за все за таких причин: регресуючого впливу соціально-економічних і демографічних чинників, дестабілізуючого впливу структурних перетворень в економіці у зв’язку із зміною форми власності, погіршення якісних характеристик робочої сили і зниження її конкурентоспроможності на ринку праці. У роботі використані методи кореляційно-регресійного аналізу та на їх основі побудовано багатофакторну економетричну модель чисельності зайнятих Подільського регіону (за допомогою програмного продукту “Stadia”), до якої ввійшли найбільш істотні чинники її зміни. Застосування економіко-математичної моделі для аналізу та прогнозування чисельності зайнятих в економіці регіону дає можливість визначити силу впливу основних чинників на динаміку та закономірності її зміни, визначити перспективну чисельність зайнятих в розрізі регіону та областей. Застосування регресійної математичної моделі дозволяє прогнозувати зміну чисельності населення за місцем проживання, зміну показників природного руху, що послужить відповідним орієнтиром для облдержадміністрацій і органів місцевого самоврядування для перспективного розвитку і розміщення виробництва та ефективного використання трудового потенціалу регіону. За результатами дослідження рекомендується, зокрема, розробити державну регіональну політику формування, збереження та використання трудового потенціалу. Для цього в кожному регіоні необхідно визначити рівень розвитку продуктивних сил, проводити комплексні інституційно-структурні, науково-інвестиційні, кредитні, бюджетно-податкові, соціальні заходи щодо захисту власного виробника і власного ринку. Важливим є створення сприятливих умов жінкам для поєднання їх професійної зайнятості з материнством, посилення соціального та медичного захисту материнства і дитинства, запровадження відповідної допомоги на рівні не нижче межі малозабезпеченості. Завдяки регіональній політиці розвитку трудового потенціалу і формування продуктивної зайнятості населення, формами реалізації якої повинні стати регіональні системи управління трудовим потенціалом і програми зайнятості, можна досягти оптимальних умов для реалізації трудового потенціалу і у подальшому - забезпечення гармонійного розвитку людини.
Публікації за темою дисертації у наукових фахових виданнях: 1. Слівінська Н.М. Вплив демографічної ситуації на формування трудового потенціалу в областях Поділля // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Випуск №7. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. - С. 149 - 154. (0,5 д.а.) 2. Слівінська Н.М. Соціально-економічні чинники, що впливають на реалізацію трудового потенціалу в областях Поділля // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Випуск №6. - Тернопіль. -2002. - С. 186 - 190. (0,3 д.а.) 3. Слівінська Н.М. Основні напрямки забезпечення продуктивної зайнятості населення подільських областей в умовах реформування відносин власності // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Випуск № 5.- Тернопіль. - 2001. - С. 186 - 189. (0,3 д.а.) 4. Слівінська Н.М. Деякі напрямки збільшення зайнятості трудових ресурсів в аграрно-індустріальному регіоні (на прикладі Подільського регіону) // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Випуск № 4. – Тернопіль: Економічна думка. – 2000. - С. 221 - 224. (0,4 д.а.) 5. Слівінська Н.М. Пріоритетні напрямки розвитку АПК Подільського регіону // Регіональні проблеми розвитку АПК України: стан і перспективи вирішення. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Київ. - 2000. - С. 82 - 83. (0,1 д.а.) 6. Слівінська Н.М. Прогнозування трудових ресурсів: регіональні аспекти в умовах становлення ринкових відносин. Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. – Тернопіль: Економічна думка. -1999. - С. 233 - 235. (0,3 д.а.) 7. Слівінська Н.М. Джерела і фактори формування трудових ресурсів (на прикладі Тернопільської обл.) // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Випуск №3. - Тернопіль: Економічна думка. - 1999. - С. 228 - 232. (0,5 д.а.). 8. Слівінська Н.М. Соціальна політика в регіонах України: проблеми та їх вирішення // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Збірник наукових праць. Випуск №2. – Тернопіль: Економічна думка. - 1998. - С. 290 - 295. (0,5 д.а.) Публікації в інших виданнях: 9. Слівінська Н.М., Качан Є.П. Перспективні напрямки збільшення зайнятості в сільському господарстві Подільського регіону // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання. Праці всеукраїнської наукової конференції. Донецьк. - 2000. - С. 255 - 256. (0,2 / 0,1 д.а.). Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні напрямків збільшення зайнятих в сільському господарстві областей Поділля. 10. Слівінська Н.М. Реструктуризація зайнятості сільського населення подільських областей – основний чинник збільшення оплати праці та доходів. Оплата праці та доходи в ринковій економіці: проблеми, досягнення та перспективи розвитку. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Хмельницький. - 2001. - С. 139 -141. (0,4 д.а.) |