1. На сучасному етапі розвитку сільського господарства ставляться нові вимоги до формування і використання трудового потенціалу, виникає необхідність створення дійових стимулів і механізмів активізації потенціалу особистості і суспільної праці. Вивчення трудового потенціалу як багатогранної соціально-економічної категорії дозволяє: по-перше, більш повно показати формування працівника нового типу, адекватного ступеню розвитку ринкових відносин в аграрному секторі економіки, здатного адаптуватися з найменшими витратами до умов вільного працевлаштування і ринку праці, і по-друге, здійснювати розробку заходів, спрямованих на розвиток економіки праці в умовах послідовної трансформації планово-адміністративної економіки в соціально-ринкову. 2. Структурно-динамічні зрушення чисельності сільського населення Хмельниччини, як і України в цілому, відбуваються в двох протилежних напрямках: з одного боку, зменшується кількість дітей, підлітків та осіб працездатного віку, з іншого – зростає кількість пенсіонерів, людей віком 70 років і старше. У досліджуваному регіоні досить великий відсоток припадає на населення старше працездатного віку (в середньому 35 %), працездатне займає в структурі 47% і населення молодше працездатного віку – 18 %, що характеризує дану вікову структуру як досить несприятливу для подальшого формування трудового потенціалу досліджуваної зони. Збільшення частки середньовікової категорії знижує ефективність робочої сили та її гнучкість, що в свою чергу ускладнює можливості її географічної та професійної адаптації. Крім того, прогресивне зменшення числа молодого населення, яке характерне для досліджуваного регіону, призводить до погіршення трудового забезпечення такої галузі, як сільське господарство. Адже молодь більш схильна до зміни роботи, а також має можливість проявити свої трудові здібності в тих галузях, які пропонують вищі рівні зарплати та кращі умови праці. 3. Для трудоресурсної ситуації ринку робочої сили на селі в області характерні такі негативні прояви: - вузькоспеціалізована моногалузева структура зайнятості населення, домінування аграрної зайнятості, недостатній розвиток сфери прикладання праці поза сільськогосподарським виробництвом, низька професійно-галузева і територіальна мобільність населення; - низькі темпи розвитку на селі нових форм господарювання, що не сприяє відродженню почуття власника і нової мотивації до праці; - більш високий, порівняно з іншими галузями, вік працюючих, нераціонально висока питома вага зайнятості жінок в аграрній сфері; - відсутність ефективної цілісної системи соціального захисту сільських трудівників, що забезпечувала б правові, матеріальні і соціальні гарантії їх захищеності у випадку вимушеного безробіття, банкрутства підприємства. Одним із негативних моментів скорочення чисельності зайнятих у сільському господарстві є те, що переважна частина тих, хто залишає село, - освічена молодь. 4. За період 1995-2001 рр. чисельність працюючих в аграрній сфері Хмельниччини скоротилася на 4,3 відсотки. Повільніші темпи загального зменшення чисельності трудових ресурсів села порівняно із скороченням зайнятого сільського населення працездатного віку пояснюється інтенсивним залученням до народного господарства працюючих пенсіонерів. 5. Впродовж 1996-2001 рр. у Хмельницькій області загальна чисельність зареєстрованих безробітних зросла в 6,3 р., в тому числі безробітних жінок та молоді збільшилось в 5,9 та 5,5 раз відповідно. Підвищення цін у попередні роки призвело до погіршення структури та якості харчування населення. Реальна заробітна плата залишається незмінною на рівні, що не забезпечує обсягів споживання матеріальних благ, достатніх для відновлення фізичної та інтелектуальної здатності до праці. Зниження рівня зайнятості населення, зростання рівня безробіття, низький рівень оплати праці та пенсійного забезпечення, заборгованість із заробітної плати і соціальних виплат, що мають суто економічне підґрунтя, відсутність розвинутої системи страхування життєвих ризиків та адресної соціальної допомоги стали головними причинами виникнення та поширення бідності. 6. У соціальній сфері відбулися серйозні негативні зміни. Серед них інтенсивне скорочення мережі об’єктів соціальної сфери, зокрема у малих і віддалених населених пунктах. Крім цього, занепадають підприємства і організації соціальної сфери, розміщені у районних центрах, внаслідок чого скорочується їх персонал, значну частину якого становлять сільські жителі – маятникові мігранти. Скорочення кількості побутових підприємств пов’язане зі зниженням якості, значимості побутових послуг, а також із неспроможністю сільського населення регіону задовольнити свої потреби в побутовому обслуговуванні, що пов’язане з низьким рівнем оплати праці. На низькому рівні в регіоні перебуває і сфера медичного обслуговування населення. 7. На підставі всебічного аналізу показників народжуваності, смертності та міграції населення, чинників, що їх зумовлюють в сучасних умовах і визначатимуть у перспективі залежно від характеру реалізації соціально-економічної політики в країні, розроблений прогноз дозволяє оцінити демографічні параметри українського села Хмельницької області у найближчому 10-річному періоді. Згідно з середнім варіантом зазначеного прогнозу чисельність сільського населення регіону у 2010 році досягне 560 тис. чол., а надлишок трудових ресурсів складатиме 12 тис. осіб. Подолання кризових явищ в демографічному розвитку українського селянства диктує об'єктивну необхідність розроблення та реалізації соціально-економічних заходів, спрямованих на оздоровлення демографічної ситуації в сільській місцевості, сукупність яких складає механізм прямого і опосередкованого регулювання демографічними процесами. Ці заходи повинні бути пов'язані із системою соціальних гарантій і соціального захисту сільського населення та працівників агропромислового комплексу. Враховуючи територіально-галузеві особливості демографічної політики в сільській місцевості, реалізація викладених пропозицій щодо оздоровлення тут демографічної ситуації та поліпшення соціального становища селян насамперед повинна ґрунтуватись на міцній економічній базі розвитку сільського господарства і соціальному відродженні села на базі реального бюджету стосовно села і аграрного сектора, з тим щоб певною мірою оптимізувати це співвідношення. Оцінка існуючого співвідношення і наукове обґрунтування його оптимізації та реалізація через законодавчу систему значною мірою зменшили б податковий тиск на селян і поліпшили їх соціальне становище, у тому числі жінок, активізуючи механізм демографічної політики в сільській місцевості. Соціальні перетворення слід спрямовувати на створення сприятливого соціального середовища для підвищення престижності та мотивації праці, насамперед молоді, привабливих умов для проживання в сільській місцевості, призупинення руйнації об'єктів соціальної інфраструктури. Серед соціальних пріоритетів має бути також державна допомога селу, молодим сім’ям. В перспективі головне соціально-економічне завдання полягатиме в створенні комплексу умов для "безболісного" переливу робочої сили з однієї сфери діяльності, галузі виробництва в іншу, насамперед з аграрної в неаграрні сфери, із суспільного у приватний сектор, від однієї структури зайнятості до іншої. На нашу думку, пропозиції, викладені в цій роботі, мають всі підстави для їх реалізації, оскільки розроблялись вони на основі оцінки реальних можливостей їх здійснення. Cписок опублікованих праць за темою дисертації 1. Мазур Н.А. Демографічна база відтворення трудового потенціалу села Хмельниччини. // Вісник Львівського державного аграрного університету.- Економіка АПК № 7(1). – Львів, 2000, с.155-159. 2. Мазур Н.А. Стан і перспективи відтворення сільського населення Хмельницької області. // Збірник наукових праць. Випуск 8. – Кам’янець-Подільський, 2000, с.293-296. 3. Мазур Н.А. Роль жінок у відтворювальних процесах сільського населення. // Вісник Львівського державного аграрного університету.- Економіка АПК № 8. – Львів, 2001, с.425-432. 4. Мазур Н.А. Формування трудових ресурсів села Придністров’я Хмельниччини. / Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. За ред. П.Т. Саблука. Част.1. Соціально-економічні проблеми села. – К., Інститут аграрної економіки УААН, 2001, с.56-59. 5. Мазур Н.А. Соціально-економічні чинники відтворення трудового потенціалу сільського населення Хмельниччини. // Економіка АПК. – 2002. – №7. – с.135-139. | 