Поставлена мета дисертаційного дослідження досягнута, його завдання вирішені, висунута гіпотеза підтверджена, що дозволяє визначити і сформулювати наукові висновки. 1. Дослідження еволюції науково-теоретичних підходів до соціально-економічних аспектів бібліотечної діяльності доводить, що в бібліотечній теорії і практиці склалася проблемна ситуація, яка полягає у відсутності теоретичного обгрунтування закономірностей розвитку бібліотек України як суб’єктів соціально-економічних змін та органічно визначає необхідність пошуку нових концептуальних підходів до організації їх діяльності в умовах розбудови національної економіки. Процеси демократизації та інформатизації українського суспільства зумовлюють підвищення ролі сучасної бібліотеки й утвердження нової парадигми її розвитку як суспільно важливої інформаційної інтелектуально-виробничої системи. Найефективнішим вирішенням зазначеної проблеми є розробка та практична реалізація концепції соціально-економічного розвитку бібліотеки в умовах ринкової економіки. Дисертаційні дослідження розвитку української бібліотеки в умовах ринкової економіки на рівні комплексного теоретичного осмислення сутності її соціально-економічних перетворень відсутні (крім праць автора дисертації). 2. Концептуалізація соціально-економічного розвитку бібліотеки зумовлює необхідність упорядкування наявного категоріального апарату та введення до наукового обігу нових понять, що розкривають соціально-економічну сутність бібліотечної діяльності в сучасних умовах. Розробка та реалізація концепції соціально-економічного розвитку бібліотеки визначають об’єктивну необхідність доповнення професійної термінологічної системи базовими поняттями предметної сфери. Визначення бібліотеки як інформаційної інтелектуально-виробничої системи базується на розумінні підвищення її ролі і значення як важливого чинника суспільного розвитку, елементу соціально-економічного механізму накопичення, зберігання, створення і розповсюдження бібліотечно-інформаційних продуктів та послуг для забезпечення сучасних інформаційно-інтелектуальних і споживчих потреб користувачів. Соціально-економічний розвиток бібліотеки розуміється як специфічний процес її зміни й оновлення, що характеризується набуттям нових економічних властивостей, перетворенням і вдосконаленням діяльності як суб’єкта господарювання та зумовлює стратегічну переорієнтацію на утвердження як інформаційної інтелектуально-виробничої системи. Розширено зміст окремих визначень, які є важливими для обгрунтування концепції соціально-економічного розвитку бібліотеки, та доповнено їх такими поняттями: «соціально-економічна трансформація бібліотеки», «трансформаційний потенціал бібліотеки», «активна адаптація», «пасивна адаптація», «економічна ефективність» та ін. 3. Результати аналізу теоретико-методологічної бази бібліотекознавчих досліджень дозволили визначити закономірність формування інтеграційних засад, що проявляються в трьох основних наукових напрямах: інформаційно-когнітивному, гуманістичному, соціально-економічному. Незважаючи на очевидну актуальність у сучасних умовах останнього із зазначених напрямів, він є найменш дослідженим в українському бібліотекознавстві. Складність предмета вивчення та його комплексний теоретичний характер зумовлюють визначити методологічною основою діалектику як загальну методологію пізнання та застосувати комплекс взаємодоповнюючих загальнонаукових методів, найважливішими серед яких є: системний підхід — найбільш продуктивний для вивчення бібліотеки в процесі соціально-економічних змін; макро- та мікроекономічний підходи для дослідження бібліотеки як суспільно важливої інформаційної інтелектуально-виробничої системи та суб’єкта господарювання, а також комплекс дослідницьких методів: історико-генетичного, термінологічного, прогностичного, порівняльного, кількісного і якісного аналізів, моделювання, експерименту та ін. Концептуалізація системних перетворень бібліотеки як суб’єкта соціально-економічних трансформацій та практичне впровадження її нової моделі повинні здійснюватися на концептуально-діяльнісному рівні за допомогою запропонованої методики у формі алгоритму. Вона передбачає сім етапів та дозволяє реалізувати концепцію соціально-економічного розвитку бібліотеки, що в цілому забезпечує досягнення поставленої мети і завдань дослідження. 4. Закономірність соціально-економічного розвитку бібліотеки визначається зміною суспільного устрою та новими пріоритетами розбудови України. Макросередовище активно впливає на бібліотечну сферу та зумовлює її основні перетворення: соціально-економічні, що змушують змінювати напрями діяльності й організаційно-управлінські форми; нормативно-правові, які надають нові можливості для функціонування як суб’єкта ринкових взаємодій та унормовують економічні аспекти розвитку; інформаційно-технологічні, котрі зумовлюють широке впровадження нових інформаційних технологій, потреби накопичення інформаційних ресурсів та створення додаткових бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг; регіональні, які відіграють важливу роль в оновленні бібліотечної діяльності та визначають на регіональному рівні практичну реалізацію нормативно-правової орієнтації, забезпечення лібералізації податкового режиму, системи оплати праці тощо. Зазначені впливи макросередовища об’єктивно зумовлюють динамічний розвиток бібліотеки, основні напрями якого – входження в ринкові взаємодії, упровадження нових інформаційних технологій, накопичення інформаційного потенціалу, розширення спектра необхідних сучасному користувачеві продуктів і послуг для задоволення його інформаційних, інтелектуальних, споживчих потреб, що в цілому сприяє становленню й утвердженню бібліотеки як суспільно важливої інформаційної інтелектуально-виробничої системи. 5. Формування правових засад і фінансового забезпечення бібліотечної діяльності з середини 90-х років ХХ ст. набуває позитивної динаміки, про що свідчить прийняття законодавчих актів, які унормовують самостійність української бібліотеки як суб’єкта господарювання, забезпечують її права як виробника бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг, надають податкові та митні пільги, стимулюють до створення і надання платних продуктів і послуг, сприяють розвиткові партнерсько-договірних стосунків та залученню спонсорів і меценатів. Набуття практичного досвіду отримання бібліотеками України позабюджетних коштів свідчить про утвердження нових фінансово-економічних відносин ринкового типу і створення багатоканальної системи фінансування, яке здійснюється на безоплатній основі на кошти бюджетних і позабюджетних фондів. Певна стабілізація державного фінансування з 2001 року визначає перспективу для розвитку цілісної дієвої системи підтримки функціонування бібліотек в умовах ринкової економіки. Однак важливою проблемою залишається забезпечення на державному рівні додаткового нормативно-законодавчого регулювання діяльності бібліотеки як суб’єкта господарювання; гарантованих бюджетних видатків та фінансової підтримки через конкретні цільові проекти і бюджетні програми. Порівняльний аналіз формування правових засад і фінансування бібліотек зарубіжних країн виявив значну специфіку, пов’язану з рівнем суспільно-економічного розвитку, станом інформатизації, національними особливостями та пріоритетами бібліотечної діяльності. Загальними ознаками є макроекономічні чинники ефективного функціонування бібліотек різних країн – створення нормативно-правової бази для використання недержавних коштів через податкову підтримку спонсорства і благодійництва та забезпечення фінансування через реалізацію нових проектів і програм, здійснення культурних акцій. Аналіз динаміки формування правових засад і фінансового забезпечення українських бібліотек у порівнянні із зарубіжним досвідом дозволяє визначити об’єктивними макроекономічними чинниками ефективності соціально-економічного розвитку бібліотеки такі: створення дієвої нормативно-правової бази, що спрямована на державну підтримку та законодавче подолання негативних проявів ринкової економіки; забезпечення фінансової стабільності й економічного зростання через чітке визначення джерел основного і додаткового фінансування, ефективну пільгову політику, гарантованих бюджетних видатків, фінансової підтримки (конкретні цільові проекти і бюджетні програми), надання адміністративно-господарської самостійності для залучення позабюджетних коштів. 6. Для бібліотек України як суб’єктів суспільних трансформацій характерні такі основні періоди соціально-економічного розвитку: 1965-1970 рр. – зародження процесів взаємопроникнення економіки і бібліотечної справи: активізація наукових досліджень, пошук критеріїв ефективності діяльності бібліотеки, спроби застосування госпрозрахунку; 1971-1976 рр. – визначення економіки бібліотеки та економіки бібліотечної справи, впровадження наукової організації праці, пошук шляхів вирішення виробничо-економічних завдань: економії трудових і матеріальних ресурсів, поліпшення якості праці та її продуктивності; 1977-1985 рр. – уповільнення розвитку економічних складових бібліотечної діяльності, утвердження бібліотеки як ідеологічної установи, відмежування від економічних, матеріально-господарських проблем функціонування; 1986-1990 рр. – активне відродження бібліотеки як важливого інформаційного центру суспільного життя, відкриття своїх фондів, реформування базових засад соціальної організації бібліотечної діяльності, переорієнтація на цільову спрямованість щодо впровадження ринкових важелів господарювання за умов загальної лібералізації політики держави; 1991-1995 рр. – кризовий стан, зумовлений значним зменшенням і нестабільністю бюджетного фінансування, руйнація бібліотечної інфраструктури, пошук можливостей для підтримки життєдіяльності; 1996-2000 рр – формування базових складових функціонування бібліотеки: визначення правового поля, активне впровадження нових інформаційних технологій, створення багатоканальної системи фінансування, налагодження взаємовигідних зв’язків з іншими суб’єктами ринку, становлення як суб’єкта господарювання; 2001-2005 рр – перехід до інтенсивного розвитку, формування нового соціально-економічного образу бібліотеки, яка здатна ефективно забезпечувати сучасні потреби користувачів у бібліотечно-інформаційних продуктах та послугах на основі широкого використання інформаційних технологій, орієнтація на інтеграцію внутрішніх і зовнішніх інформаційних ресурсів з метою сприяння інтелектуалізації та інформатизації суспільства, утвердження як суспільно важливої інформаційної інтелектуально-виробничої системи. 7. Сутність соціально-економічного розвитку бібліотеки як суб’єкта господарювання полягає в тому, що вона переходить до ринкової концепції функціонування та стає повноцінним суб’єктом суспільно-правових і економічних (товарно-грошових) відносин. Її інформаційні ресурси стають об’єктом зазначених суспільно-правових і економічних відносин. Бібліотечно-інформаційні продукти і послуги набувають форм і якостей товару та мають функціональні, соціальні, ціннісні характеристики, які й визначають вибір користувача та його купівельну поведінку. Доведено, що в сучасних умовах є три рівня забезпечення потреб користувача бібліотеки: традиційної потреби в бібліотечно-інформаційних продуктах і послугах; потреби забезпечення інтелектуального розвитку та культурних смаків і уподобань; економічної потреби, що припускає отримання додаткової користі, надає ціннісні характеристики продуктам і послугам та стимулює споживчу поведінку. Порівняльний аналіз досвіду становлення українських і зарубіжних бібліотек як суб’єктів господарювання виявив багато спільного в організації надання додаткових платних бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг та використанні стабільних джерел позабюджетного фінансування, серед яких найбільш поширеними є договірна взаємовигідна діяльність; цільові замовлення на бібліотечно-інформаційні продукти і послуги; комплексне інформаційне обслуговування; компенсаційні виплати; розміщення реклами; підприємницька діяльність; цільові дотації; одержання грантів; спонсорство та меценатство. Пріоритетними завданнями розвитку бібліотеки як суб’єкта господарювання є такі: удосконалення структури і форм зберігання документного фонду; радикальне прискорення процесу його накопичення та змістовне збагачення за допомогою використання нових інформаційних технологій; активний пошук додаткових джерел фінансування й упровадження договірно-партнерських відносин; організація ефективної системи створення необхідних сучасному користувачеві бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг та поєднання в них якісних і вартісно-цінових параметрів з підтримкою й стимулюванням споживчого попиту. Реалізація цих завдань забезпечує конкурентоспроможність бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг на інформаційному ринку України та відкриває нові можливості для динамічного й ефективного соціально-економічного розвитку бібліотеки як суб’єкта господарювання. 8. Динаміка змін у системах управління бібліотеками визначається застосуванням бібліотечного менеджменту і маркетингу, які є взаємопов’язаними складовими процесу управління в умовах ринку й універсальною технологією забезпечення ефективного функціонування і розвитку бібліотеки як суб’єкта господарювання. Стратегічним напрямом в управлінні сучасною бібліотечною установою має бути спрямування її діяльності на оновлення організації та координації взаємодій у внутрішньому середовищі бібліотеки за допомогою застосування бібліотечного менеджменту, який стимулює створення інноваційних груп та структур, опанування нових інформаційних технологій, визначає узгодженість технологічних процесів і дій працівників з метою досягнення конкретних результатів та розширення взаємодій у зовнішньому середовищі за допомогою бібліотечного маркетингу, котрий змушує дотримуватися активної позиції на ринку інформаційних продуктів і послуг, розширювати партнерсько-договірні відносини, кооперацію і взаємовигідне співробітництво з іншими суб’єктами господарювання. Ефективність оновлення бібліотеки в умовах ринкової економіки забезпечується цілеспрямованими, науково обгрунтованими діями системи управління в розробці концепції соціально-економічного розвитку, ураховуванням п’яти основних цільових напрямів: місце і роль бібліотеки в ієрархії бібліотечних закладів держави чи регіону; пріоритети діяльності в конкретно визначений період часу; ресурсні і фінансові засоби забезпечення обраної стратегії; підхід до формування нової системи управління; соціальна політика щодо персоналу: забезпечення позитивної мотивації до змін, гарантій умов та форм праці, перепідготовка, підвищення кваліфікації, поповнення молодими фахівцями. Визначальною складовою оновлення бібліотеки є досвідчений і авторитетний керівник-лідер, здатний осмислити і прийняти нову парадигму управління, взяти на себе соціальну, моральну, господарську відповідальність за подальший її розвиток. 9. Здійснення науково обгрунтованого, планомірного, виваженого переходу до нових пріоритетів діяльності в умовах ринкової економіки повинно здійснюватися на основі концепції соціально-економічного розвитку бібліотеки. Вона базується на розробці моделі сучасної бібліотеки, яка відображає інтерпретацію модельного уявлення про впливи макроекономічних (суспільний устрій, державна політика, нормативно-законодавче забезпечення, фінансова підтримка) і мікроекономічних, внутрішньобібліотечних чинників (упровадження нових інформаційних технологій, накопичення ресурсного потенціалу й ефективне його використання, перехід до сучасних методів управління, організація діяльності як суб’єкта господарювання). Модель сучасної бібліотеки орієнтована на врахування двох найважливіших детермінант її розвитку в умовах ринкової економіки: забезпечення макро- і мікростабільності функціонування. Концепція соціально-економічного розвитку бібліотеки передбачає визначення ретроспективної і прогнозної сутностей бібліотеки, як невід’ємної частини суспільства, що проявляється в еволюційній та динамічній закономірностях її циклічного розвитку. Еволюційна закономірність соціально-економічного розвитку бібліотеки підтверджується зростанням її ролі в інформаційному суспільстві та набуттям нової еволюційної форми як суспільно важливої інформаційної інтелектуально-виробничої системи. Динамічна – простежується в тенденціях змін якісних і кількісних показників діяльності як суб’єкта господарювання в умовах ринку. Засобами практичної реалізації концепції соціально-економічного розвитку і моделі сучасної бібліотеки є сукупність взаємопов’язаних організаційно-управлінських процесів, зафіксованих у стратегічному та поточних планах; логіка впровадження змін через презентацію нових цілей і перспектив розвитку та систему мотивацій бібліотечного персоналу до нововведень; програма реалізації змін на концептуальному, функціональному, організаційному, конструктивному, технологічному рівнях. Увесь зазначений комплекс заходів дозволяє поетапно, планомірно досягти бажаного результату – забезпечити процес якісного перетворення бібліотеки на ефективно функціонуючий суб’єкт господарювання. Запропоновану концепцію соціально-економічного розвитку може використовувати і реалізовувати на практиці будь-яка бібліотека. 10. Визначальним чинником у процесі розробки і реалізації концепції соціально-економічного розвитку є оновлення кадрового потенціалу для управління бібліотекою завдяки створенню комплексної системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації бібліотечно-інформаційних менеджерів, здатних приймати науково обгрунтовані й економічно ефективні управлінські рішення в ринкових умовах. Вирішення нагальної потреби у кваліфікованих керівниках нового типу передбачає: підвищення якості підготовки бібліотечно-інформаційних менеджерів в умовах вищого навчального закладу через упровадження проблемного навчання та реалізацію в ньому фундаментальної і професійної складових, де фундаментальність забезпечується введенням економіко-управлінських дисциплін, а професійність – змістовним наповненням професійно-творчого компонента навчальних курсів та програм. Перепідготовка і підвищення кваліфікації бібліотечного персоналу мають здійснюватися як планомірна безперервна інформаційно-бібліотечна освіта через упровадження проблемно-модульного навчання, регулярне проведення внутрішньобібліотечних тренінгів проблемного характеру, спрямованих на реалізацію концепції соціально-економічного розвитку та перетворення бібліотеки на потужну інформаційну інтелектуально-виробничу систему, здатну забезпечувати сучасні потреби суспільства в інформації та знаннях. Результати дослідження не вичерпують усіх аспектів розвитку бібліотеки в умовах ринкової економіки. Подальшого вивчення потребують питання реалізації програмно-цільового фінансування бібліотеки в контексті багатоканальної системи забезпечення її функціонування; специфіка розвитку споживчих потреб сучасного користувача в бібліотечно-інформаційних продуктах і послугах; застосування перспективних Інтернет-технологій та використання сервісних можливостей Інтернету для впровадження управлінських проектів розвитку бібліотеки; удосконалення інтеграційних процесів у становленні нових типів взаємодії навчальних закладів і бібліотек для створення комплексної системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців; змістовне забезпечення професійно-творчого компонента в підготовці бібліотечно-інформаційних менеджерів. |