162. Козирєва Олена Вадимівна. Соціально-економічна спрямованість інноваційного розвитку підприємства: дис... канд. екон. наук: 08.09.01 / Харківський національний економічний ун-т. - Х., 2005.
Анотація до роботи:
Козирєва О.В. Соціально-економічна спрямованість інноваційного розвитку підприємства. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Харківський національний економічний університет, Харків, 2004.
Дисертацію присвячено дослідженню однієї з найбільш актуальних проблем, що постає перед вітчизняною фармацією: соціально-економічної спрямованості її інноваційного розвитку. На широкому практичному матеріалі показано залежність інноваційного розвитку фармацевтичних підприємств від їхнього рівня соціально-економічного потенціалу. Доведено необхідність державного регулювання інноваційного процесу в фармацевтичній галузі. Проведено аналіз сучасного стану розвитку фармацевтичних підприємств. Наведено поняття “соціально-економічний потенціал” і визначено його сутність. Визначено складові соціально-економічного потенціалу підприємства. Обґрунтовано залежність стійкого інноваційного розвитку підприємства від його соціально-економічного потенціалу. Проаналізовано діючі методи оцінки соціально-економічного потенціалу підприємства. Обґрунтовано показники, що входять до складових оцінки соціально-економічного потенціалу підприємства. Удосконалено методику розрахунку соціально-економічного потенціалу фармацевтичного підприємства. Побудовано багатофакторну модель залежності соціально-економічного потенціалу фармацевтичного підприємства від незалежних змінних. Розроблено методичні рекомендації щодо забезпечення організаційно-економічної стійкості підприємства. Побудовано залежність організаційно-економічної стійкості фармацевтичного підприємства від його соціально-економічного потенціалу.
У процесі виконання дисертаційного дослідження здійснено теоретичне обґрунтування оцінки соціально-економічного потенціалу підприємства, який є необхідним для інноваційного розвитку, та розроблено відповідний методичний інструментарій і практичні рекомендації. На основі отриманих результатів зроблено наступні висновки:
Актуальність проблеми соціально-економічної спрямованості інноваційного розвитку фармацевтичної промисловості в Україні, її теоретичне і практичне значення обумовили необхідність визначення сутності, головних характеристик і принципів функціонування інноваційної моделі фармацевтичного виробництва, удосконалення категоріального апарату інноваційного розвитку. Під інноваційним слід розуміти такий розвиток підприємства, який досягається шляхом тісної взаємодії соціальної політики, науки і виробництва й спрямований на: задоволення соціальних потреб населення; забезпечення якісних перетворень у сфері виробництва і реалізації лікарських препаратів, що проявляються у випуску нових препаратів, впровадженні нової техніки, прогресивної технології, підвищенні інтелектуального потенціалу, використанні нових організаційних форм і методів управління; підвищення рівня і глибини використання ресурсів підприємства.
У результаті узагальнення фундаментальних праць провідних учених удосконалено теоретичні засади визначення сутності „інновація у фармації” та запропоновано класифікацію інновацій у фармації. Інновація у фармації визначається як кінцевий результат впровадження в практичну діяльність продуктів розумової праці — ідей, винаходів, що призводять до створення кращих за властивостями нових видів продукції, технологій, організаційних форм і, в підсумку, до одержання певного економічного, соціального, екологічного або інших видів ефектів.
Дослідження сучасного стану та тенденцій інноваційних процесів у фармацевтичній промисловості підтвердили необхідність державного регулювання інноваційного розвитку фармацевтичних підприємств. Стратегічна орієнтація вітчизняної фармації на реалізацію конституційного права кожного громадянина щодо забезпечення ефективними, безпечними, якісними та доступними за ціною лікарськими засобами потребує активного використання з боку держави таких непрямих фінансових методів як податкова, амортизаційна, кредитна та цінова політика.
З метою підвищення соціальної значущості інноваційного розвитку здійснено аналіз об’єктивно-історичних передумов застосування соціальних програм, становлення і розвитку державного впливу на регулювання соціальних процесів, як цілком природного явища, обумовленого об’єктивною необхідністю протистояння ринковим ризикам з метою збереження стабільності інноваційного розвитку соціально орієнтованих сфер виробництва, соціального захисту населення.
Обґрунтовано об’єктивну необхідність формування та реалізації дієвої демографічної політики як складової соціальної політики, пріоритетами якої повинні стати питання покращення здоров’я нації через забезпечення доступності до якісних медичних послуг, якісної профілактики захворювань, якісних лікарських препаратів.
Науково обґрунтовано, що ядром системи інноваційного розвитку фармацевтичних підприємств повинен бути СЕП підприємства. Узагальнення існуючих теорій і результати власних розробок дозволили визначити СЕП підприємства як сукупність можливостей, які при наявності необхідних соціальних, організаційно-управлінських та економічних ресурсів, можуть бути реалізованими в ефективній діяльності підприємства для забезпечення сталого інноваційного розвитку.
На основі проведених досліджень і логіко-економічного аналізу удосконалено систему показників, які є складовими оцінки СЕП підприємства і комплексно характеризують кадрову, організаційну, управлінську, виробничу, фінансову, маркетингову, інноваційно-інвестиційну та інформаційні складові, а також складові соціальної інфраструктури, кадрової та соціальної політики соціально-економічного потенціалу фармацевтичного підприємства.
Для розрахунку рівня накопиченого СЕП фармацевтичного підприємства запропоновано методику, яка базується на використанні таксономічного методу. З метою угруповання фармацевтичних підприємств у залежності від отриманих результатів використано кластерний аналіз. Для визначення залежності СЕП підприємства від незалежних змінних побудовано економетрична модель, використання якої дозволяє обґрунтовувати пріоритетні напрямки нарощування СЕП фармацевтичного підприємства.
В ході дисертаційного дослідження доведено, що організаційно-економічна стійкість підприємства є необхідною умовою підвищення рівня СЕП підприємства, його конкурентоспроможності. Побудована залежність організаційно-економічної стійкості фармацевтичного підприємства від рівня його СЕП характеризує можливості інноваційного розвитку, тобто чим вищий СЕП підприємства, тим більш стійким є підприємство, тим більш в нього спроможностей до впровадження інновацій.
Соціально-економічна значущість дисертаційного дослідження полягає в тому, що за їх результатами розроблено і впроваджено в діяльність методичні рекомендації з оцінки СЕП на фармацевтичних підприємствах, у навчальний процес вищих фармацевтичних закладів.
Публікації автора:
Козирєва О.В. Роль держави щодо розв’язання проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку фармацевтичних підприємств. – Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 185: В 4 т. Том ІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – 246 с.
Козирєва О.В. Методика розрахунку соціально-економічного потенціалу фармацевтичного підприємства. - Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 193: В 5 т. Том ІV. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – 290 с.
Козирєва О.В., Жуков П.П. Організаційно-економічна стійкість як основа соціально-економічного потенціалу фармацевтичних підприємств в ринкових умовах. – Научно-технический сборник «Коммунальное хозяйство городов», экономические науки, вып. 56. К.: «Техніка» – 2004. – 373 с.
Козирєва О.В. Соціально-економічний потенціал підприємства як основа інноваційного розвитку фармацевтичного виробництва. Український науково-теоретичний журнал „Вісник Міжнародного слов’янського університету”, економічні науки, т. 7, № 1. – Харків.: МСУ, 2004. – 90 с.
Козырева Е.В. Методика оценки социально-экономического потенциала фармацевтического предприятия. – Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Збірник наукових статей. Випуск ХІІ. Том І. – Запоріжжя: ЗДМУ, 2004. – 253 с.
Козирєва О.В. Проблеми інвестування фармацевтичної промисловості та заходи їх вирішення. – Здобутки та перспективи розвитку управління фармацевтичними організаціями в умовах ринкової економіки: Матеріали наук.-практ конф. (26 березня 2003 р.). – Х.: Вид-во НфаУ, 2003. – 260 с.
Рибіна О.П., Козирєва О.В. Забезпечення інноваційного розвитку вітчизняних промислових підприємств. – Актуальні питання створення нових лікарських засобів : Тези доп. міжвуз. студ. наук. конф. (13 – 14 квітня 2004 р.). – Х.: Вид-во НфаУ, 2004. – 364 с.
Козирєва О.В. Алгоритм оцінки соціально-економічного потенціалу фармацевтичного підприємства. – Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики”. Том І. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – 196 с.
Козирєва О.В. Сучасні аспекти цінової політики на продукцію фармацевтичних підприємств. - Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасні проблеми економіки підприємства”. Том ІІ. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – 152 с.
Козирєва О.В. Аналіз розвитку вітчизняних хіміко-фармацевтичних підприємств. – Менеджмент охорони здоров’я в Україні: Тези науково-практичної конференції (Національний ун-т “Києво-Могилянська академія”, 13-14 лют. 2004 р) / Упоряди. І.М. Грига, Т.В. Семигіна – К.: Унів. вид-во. Пульсари, 2004. – 88 с.
