Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економічна історія та історія економічної думки


Диба Олександр Михайлович. Соціальні виміри іноземного інвестування економіки України : Дис... канд. наук: 08.00.02 - 2009.



Анотація до роботи:

Диба О.М. Соціальні виміри іноземного інвестування економіки України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини, ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню ролі іноземних інвестицій у соціалізації економічного розвитку України. Розроблено теоретичні та практичні рекомендації з оптимізації масштабів і структури іноземного інвестування соціальної сфери. Визначено зміст і напрями соціалізації розвитку. Розкрито сутність і складові іноземних інвестицій соціального розвитку.

Проведено поглиблене дослідження економічної глобалізації, її сучасних проявів і детермінантів, виокремлено соціальні компоненти іноземного інвестування. Визначено напрями інвестування соціалізації розвитку країн в умовах глобалізації. Обґрунтовано соціальні пріоритети економічного розвитку України. Проаналізовано соціальну спрямованість іноземних інвестицій в національну економіку, виокремлено напрями активізації соціальної спрямованості інвестицій ТНК та міжнародних організацій. Запропоновано шляхи поліпшення інвестиційного клімату засобами макроекономічного регулювання для активізації залучення соціально орієнтованих іноземних інвестицій в Україну.

У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо процесів міжнародного інвестування у контексті соціалізації світогосподарського розвитку. Дисертаційне дослідження дозволило зробити низку висновків теоретичного, наукового, прикладного характеру.

1. Дослідження й структуризація основних компонентів економічної глобалізації, її сучасних проявів і детермінантів дозволяють автору розглядати її з двох сторін: з позитивної – як джерело розвитку, стимулятор технологічного прогресу і конкуренції; з негативної – як процес, що породжує нові суперечності, конфлікти й кризи, соціально-економічні нерівномірності та диспропорції. Маючи загалом об’єктивну основу, економічна глобалізація реально й найбільш відчутно впливає безпосередньо на суспільні взаємовідносини, охоплюючи всі сфери життєдіяльності.

2. За умов глобальної інформаційної, технологічної, економічної, політичної, культурної інтеграції й уніфікації виникають «соціальні виклики» – локальні, регіональні, цивілізаційні. Соціалізація розглянута як процес задоволення зростаючих матеріальних та духовних потреб людини, що передбачає ефективність використання людського капіталу у виробництві суспільних благ і зростання його цінності. Визнаючи сутність соціалізації економіки, доцільно виходити не стільки з позицій формаційного підходу, скільки з сучасних цивілізаційних реалій. Пріоритетними стають інноваційна спрямованість інвестиційної діяльності, інтелектуалізація економіки для забезпечення внутрішньої та міжнародної конкурентоспроможності.

3. Глобальна соціалізація, з одного боку, сприяє прискоренню процесу відтворення матеріальних та нематеріальних благ, а з другого – обмежує доступ до традиційно загальнодоступних соціальних послуг внаслідок їх комерціалізації (освіта, охорона здоров’я) та збільшення кількості користувачів фондів соціального забезпечення. Загалом соціалізація через вирівнювання умов функціонування економік забезпечує скорочення розриву між багатими та бідними країнами. Зміст, спрямованість та ефективність програм соціального розвитку доцільно розглядати залежно від принципово нових стратегій інвестиційної діяльності суб’єктів міжнародних відносин, оскільки сучасна концепція подолання бідності ґрунтується на необхідності залучення капіталу не лише в економіку, але й у соціальну сферу через використання нових форм та інструментів управління з метою вирішення сучасних проблем розвитку людини.

4. Іноземні інвестиції соціального розвитку у широкому розумінні – це вкладення іноземних інвесторів у людину, асоціацію громадян, трудові колективи, державні інститути, політичні партії, громадські організації тощо. У вузькому розумінні – це процес іноземного інвестування у людський капітал, який у системі сучасного суспільного виробництва посідає центральне місце, бо визначає цілі та напрями конкурентоспроможного розвитку. У соціально орієнтованій інвестиційній діяльності (внутрішній, іноземній, зовнішній) доцільно виділяти форми її прямого впливу (інвестиції у соціальні галузі) і опосередкованого (інвестиції у виробництво й інфраструктуру).

5. Міжкраїновий аналіз впливу іноземних інвестицій на добробут окремих груп населення доводить: як переваги (іноземні фірми-інвестори, працівники та населення країни-реципієнта від можливого збільшення соціальних послуг за рахунок податків на доходи від ПІІ), так і загрози (робітники країни-інвестора, оскільки прямі іноземні інвестиції означають своєрідний «експорт» робочих місць; конкуруючі фірми країни-реципієнта; прибутки ТНК складніше оподаткувати й уряди або перекладають недоодержану суму податкових надходжень на інших платників, або скорочують фінансування за рахунок бюджету соціальних програм).

6. Соціалізація української економіки має бути спрямованою на формування європейських стандартів розвитку. Базовою передумовою примноження національного людського капіталу є розроблення та реалізація довгострокової стратегії модернізації системи освіти, наближення її якості до світових стандартів. Сучасна демографічна ситуація в Україні, тенденція до погіршення якості життя не сумісні із соціально орієнтованою ринковою економічною системою. Зазначені тенденції необхідно оцінювати з урахуванням наслідків так званої «соціальної» орієнтації бюджету (акцент на необґрунтоване підвищення соціальних трансфертів, що руйнує трудову мотивацію, породжує хронічне невиконання соціальних зобов’язань держави тощо). За умов обмеженості внутрішніх джерел соціального розвитку необхідно активізувати діяльність із залучення іноземних інвестиційних ресурсів насамперед транснаціональних корпорацій на засадах соціального партнерства.

7. Продовження в цілому ефективного співробітництва України з міжнародними організаціями (ООН, Світовим банком, Міжнародним фондом «Відродження» тощо) є доцільним та виправданим, оскільки напрями їх діяльності мають винятково важливе значення для соціального розвитку України: підвищується економічна активність населення, зростає участь громад у розв’язанні власних соціальних проблем, поліпшується доступ до існуючих та створення нових соціальних послуг, запроваджуються міжнародні соціальні стандарти. Для більш ефективного використання коштів міжнародних організацій, спрямованих на реалізацію соціальних проектів, доцільно запровадити нові підходи для узгодження цілей співпраці через удосконалення методів стратегічного планування, конкретизацію завдань на регіональному рівні, залучення широкого кола експертів і представників неурядових організацій до процесу прийняття інвестиційних рішень та системного моніторингу їх ефективного використання.

8. Головні акценти державної політики мають бути зосереджені на формуванні сприятливого інвестиційного середовища для залучення іноземних інвестицій у розвиток людського капіталу. Підвищення їх соціальної ефективності уможливлюється реалізацією системи заходів: погодження національних інтересів з мотивацією безпосередніх інвесторів; міжнародна координація з мобілізації інвестиційних ресурсів, моніторинг їх цільового (соціально орієнтованого) використання; розвиток фінансового менеджменту при реалізації іноземних інвестиційних проектів у соціальній сфері; міжнародна стандартизація, забезпечення транспарентності обліково-аналітичних процедур тощо.

9. Макроекономічне стимулювання іноземних інвестицій у розвиток людського капіталу має відповідати національним інтересам, насамперед: пріоритетність освіти та професійного зростання; забезпечення рівності доступу різних верств населення до висококонкурентних видів і сфер діяльності; інноваційність соціальних програм і проектів. Одночасно доцільно активізувати інвестування на розвиток депресивних регіонів (громад), поліпшення довкілля, умов і безпеки праці, що відповідає загальновизнаним принципам сталого розвитку.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

  1. Диба О. М. Соціальний розвиток у системі соціальної безпеки / Диба О. М., Поснова Т. В., Хало О. Л. // Торгівля і ринок України : темат. зб. наук. праць / голов. ред. О.О. Шубін. – Вип. 16, т. 1. – Донецьк : Дондует, 2004. – С. 126–131 (0,5 д.а., особисто автору 0,2 д.а., проаналізовано рівень соціального забезпечення населення).

  2. Диба О. М. Особливості соціальної спрямованості інвестицій у постіндустріальній економіці / Диба О. М., Юрченко О. В. // Економіка та підприємництво : зб. наук. праць мол. учених та аспірантів / відп. ред. С. І. Дем’яненко. – Вип. 13. – К. : КНЕУ, 2004. – С. 13–22 (0,6 д.а., особисто автору – 0,3 друк. арк., визначено роль соціальних інвестицій в економіці).

  3. Диба О. М. Система регулювання інвестиційної діяльності / Диба О. М., Кириленко В. І. // Економіка та підприємництво : зб. наук. праць мол. учених та аспірантів / відп. ред. С. І. Дем’яненко. – Вип. 12. – К.: КНЕУ, 2004. – С. 35–42 (0,5 д.а., особисто автору – 0,1 д. а., здійснено оцінку інвестиційної діяльності).

  4. Диба О. М. Основні напрями соціальної спрямованості іноземних інвестицій у трансформаційній економіці / Диба О. М. // Формування ринкової економіки : міжвід. наук. зб. – Вип. 14. – К. : КНЕУ, 2005. – С. 205–213 (0,6 д.а.).

  5. Диба О. М. Взаємозв'язок системотвірних категорій інвестиційного процесу / Диба О. М. // Економіка та підприємництво : зб. наукових праць мол. учених та аспірантів / відп. ред. С. І. Дем’яненко. – Вип. 17. К. : КНЕУ, 2006. – С. 32–41 (0,6 д.а.).

  6. Диба О. М. Основи теорії диверсифікації інвестиційної діяльності / Диба О. М., Василенко Д. В. // Науковий виробничо-практичний журнал «Ринок цінних паперів України». – 2006. – № 9–10. – С. 35–43 (1,1 д.а., особисто автору – 0,5 д.а., проаналізовано ефективне управління інвестиційною діяльністю).

  7. Диба О. М. Соціальна сфера і соціальна держава: змістовно-аналітичний аспект / Штуль В. П., Бебело С. А., Диба О. М. // Економіка та підприємництво : зб. наук. праць мол. учених та аспір. – К. : КНЕУ, 2007. – Вип. 19. – С. 110–119 (0,6 д.а., особисто автору – 0,2 д.а., проаналізовано основні принципи соціалізації економіки).

  8. Диба О. М. Фонд соціальних інвестицій як найуспішний проект Світового банку в Україні / Диба О. М. // Економіка та підприємництво : зб. наукових праць мол. учених та аспірантів / відп. ред. С.І. Дем’яненко. – Вип. 20. – К. : КНЕУ, 2008. – С. 79–86 (0,5 д.а.).

В інших виданнях:

9. Диба О.М. Цілі інвестиційної політики у трансформаційній економіці / Диба О.М. // Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні : мат-ли наук.-практ. конф. 18–19 листопада 2004 р. / наук. ред. А. М. Мороз. – К. : КНЕУ, 2004. – С. 262–263 (0,1 д.а.).

10. Диба О.М. Моніторинг інвестиційної безпеки / Диба О.М. // М. І. Туган-Барановський – видатний учений-економіст. Спадщина та новації : мат-ли міжнар. наук.-практ. конф. 20-21 січня 2005 р. / голов. ред. О.О. Шубін. – Донецьк : Дондует, 2005. – Т. П. – С. 44–45 (0,1 д.а.).