У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове розв’язання наукового завдання щодо розширення соціологічного знання про процес формування успішної кар’єри та поглядів щодо соціальних детермінант її розвитку. Було обґрунтовано, що акцент соціологічного дослідження на процесі формування кар’єри повинен бути зроблений, по-перше, на вимогах суспільства до індивіда, що бажає досягти успіху в кар'єрі та з яких йому варто виходити; по-друге, на контексті (обстановці), у якому відбувається реалізація індивідуальної кар’єри; по-третє, на обставинах, від яких залежить успіх в індивідуальній кар’єрі. Такий комплексний підхід дозволив розглянути кар’єру як складне та багатомірне явище сучасної реальності в цілісному (системному) баченні. Аналіз вимог через призму образів успішної професійної кар’єри, що відтворені в ЗМІ, дозволив врахувати саме інформаційну властивість сучасного суспільства, тому що в «публічних» розповідях, по-перше, презентовані основні вимоги суспільства до індивіда, що бажає досягти кар’єрного успіху, а по-друге, відображено, як абстрактні системи (зокрема, ЗМІ, що презентують кар’єрні образи) впливають на індивідуальне життя, дозволяючи індивідам вибирати власну стратегію розвитку кар’єри. На підставі проведеного емпіричного аналізу існуючих образів успішної професійної кар’єри, можна зробити висновок про те, що остання в сучасному суспільстві має амбівалентний характер, і тому орієнтація індивіда на розмаїття, висунутих на ринку праці образів, виступає істотною умовою досягнення успіху в кар’єрі. Аналіз умов, що детермінують досягнення успіху в контексті ґенези теоретичних поглядів про розвиток суспільства, дозволило уточнити умови старого (індустріального) та нового (постіндустріального) контексту, та, на підставі аналізу кар’єрних біографій, виявити, як розвиток суспільства впливає на управління індивідами власною кар’єрою. Виявлення у кар’єрних біографіях самоорганізаційних здібностей, дозволило зробити висновок, що власне їх наявність (як обставин, від яких залежить успіх) забезпечує можливість індивідам управляти кар'єрою у сучасному суспільстві. Аналіз успішних стратегій формування кар'єри дозволив систематизувати соціальні умови як каузальні, контекстні та проміжні, показати як об’єктивні чинники (соціальні інститути, соціальні організації) та суб’єктивні чинники (ціннісні орієнтації, мотиви та цілі кар’єри) взаємодіють між собою, детермінуючи вибір індивідами дій щодо управління власною кар’єрою. Практична значущість результатів дослідження полягає у тому, що запропонована стратегія аналізу біографічних оповідань про стратегії формування кар'єри може дозволити фахівцям в галузі кар'єрного консультування допомогти в управлінні індивідуальною кар'єрою та корегуванню стратегії дій щодо її здійснення для досягнення успіху. Зокрема, виявлення контекстних умов дозволяє передбачати запит проходження певних «ліфтів» професійної кар'єри та нагромадження відповідного досвіду для наступного успішного працевлаштування; каузальні умови допомагають виявити спрямованість особистості (цілі, особистісний потенціал) та виявити її збіг або розбіжність із організаційними умовами, у яких індивід має намір реалізовувати власну кар'єру; проміжні умови (зокрема, що становлять самоорганізаційні здатності) є умовами, які дозволяють корегувати індивідуальну кар'єрну стратегію у зв'язку з мінливими особистими цілями, умовами контексту, пристосовуючи наявні ресурси (зокрема, особисті контакти). Дані практичні знання також можуть дозволити індивідові передбачати перспективу та можливості власного професійного розвитку в процесі своєї самореалізації, у проектуванні кар'єри, у побудові власного професійного іміджу. |