Шалаєва Катерина Володимирівна. Соціальні механізми формування стилів життя в контексті феміністичної парадигми : дис... канд. соціол. наук: 22.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2005.
Анотація до роботи:
Шалаєва К.В. Соціальні механізми формування стилів життя в контексті феміністичної парадигми. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.03 - соціальна структура та соціальні відносини. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2005. – 175 с.
У дисертаційному дослідженні вирішено наукове завдання концептуалізації впливів соціальних механізмів на формування стилів життя з урахуванням гендерної компоненти на основі феміністичного аналізу, розкрито специфіку застосування феміністичної парадигми для комплексного дослідження стилів життя й соціальних механізмів їх формування, поглиблено зміст поняття “стиль життя” з урахуванням гендерних характеристик, розкрито структуру стилів життя й визначені різні типи стилів життя, описані гендерні репрезентації життєвих стилів, визначено зміст поняття “соціальний механізм формування стилів життя”, здійснена класифікація соціальних механізмів формування стилів життя за критерієм функціональної спрямованості, подана характеристика соціальних механізмів формування стилів життя на основі гендерно-означеного підходу, здійснено аналіз феміністичної методології у соціології як основи дослідження стилів життя, проведено емпіричне дослідження “Стилі життя молоді” методом глибинних напівструктурованих біографічних інтерв'ю, визначені методичні рекомендації застосування названого методу до досліджень стилів життя.
У висновках підбито підсумки проведеного дослідження, сформульовані основні результати дисертаційної роботи, окреслено напрямки подальших досліджень у сфері проблематики стилів життя. Основні підсумки й результати полягають у наступному:
Обґрунтоване недостатнє й однобічне висвітлення в системі соціологічного знання механізмів формування життєвих стилів нерепрезентованих і недостатньо репрезентованих макросоціальних груп, зокрема жінок. Тому в дисертаційному дослідженні вирішено наукове завдання концептуалізації впливів соціальних механізмів на формування стилів життя з урахуванням гендерної компоненти на основі феміністичного аналізу.
Визначено, що сучасні соціологічні феміністичні теорії, об'єднанні в феміністичній парадигмі, формують систему поглядів загального типу, які сфокусовані на з’ясуванні джерел формування соціальних ролей і соціальної значимості жіноцтва як соціо-гендерного класу, через викладення й пояснення соціального досвіду й соціальних впливів, які в умовах наявної соціальної структури здійснюють особи з різними гендерними характеристиками. Таким чином досягається легітимізація жіночих стилів життя.
Вперше зазначено, що серед феміністичних теорій і напрямків, які критично розглядають соціальне життя, на особливу увагу при дослідженні життєвих стилів заслуговує феміністична пост-структуралістська соціологічна метатеорія. Визначено три основні характеристики феміністичної пост-структуралістської соціологічної метатеорії, яка, по-перше, спирається на деконструкцію соціальних інститутів патріархатних суспільств і критичний перегляд механізмів соціальної структурації; по-друге, розглядає соціальну реальність на засадах жіночої суб’єктної позиції і оцінює буденний досвід жіноцтва як соціо-гендерного класу в якості джерела феміністичних теорій; по-третє, переорієнтовує логіку пост-структуралістського соціологічного аналізу з урахуванням гендерних конструктів і розгортає нову систему методів феміністичного теоретичного аналізу соціальної дійсності, в центрі якої знаходиться прагнення розрізняти тоталітарні структури знання. Це дозволяє критично оцінювати складові елементи стилів життя й заглибитись у розуміння причин інституціоналізації або відкидання й маргіналізації життєвих стилів.
Запропоноване нове визначення поняття “стиль життя”. Стилі життя – це стандартизовані габітуалізовані комплексні практики оперування осіб у соціокультурних просторах. Розкрито, що стилі життя складаються з базису й надбудови, де базис – це соціалізовані зразки й навички гендерно-означеної життєдіяльності, а надбудова – це прошарок власних рефлексій і виборів, стосовно соціально обумовлених репрезентацій статі. Доведено, що гендер є фундаментальним визначальним вибору стратегій міжособистісних взаємодій, тому гендерні характеристики складають основу формування й розрізнення стилів життя.
З’ясовано, що стилі життя є гендерно-означеними, детермінованими актами гендерно- “належної”, “рекомендованої” і “забороненої” поведінки. В патріархатному суспільстві існують два конвенційно визнаних типи стилів життя: “маскулінний”, закріплений за чоловіками, заснований на принципі домінування й верховенства, й “фемінінний”, закріплений за жінками й заснований на принципі покорення. „Маскулінний” і „фемінінний” стилі життя детермінуються соціальним значенням, закріпленим за біологічним розрізненням чоловіків і жінок.
Обгрунтовано, що застосування поняття „соціальний механізм формування стилів життя” дозволяє дослідити й описати динаміку, форми інституціоналізації, способи поширення й відтворення, критерії оцінювання, методи дослідження й підходи до узагальнення соціологічного змісту поняття „стиль життя” й реальних життєвих практик соціальних суб’єкток і суб’єктів.
Введено поняття “соціальний механізм формування стилів життя”, яким визначається складна інтегрована система інституціоналізованих засобів впровадження нормативних зразків мислення й діяльності, що покликана здійснювати соціальний контроль за життєдіяльністю соціальних груп і окремих осіб. Під впливом соціальних механізмів, що мають різнофункціональну спрямованість, формується стійкий набір способів оперування соціальних суб’єкток і суб’єктів у соціальному світі, тобто стилі життя.
Вперше досліджено, що соціальні механізми формування стилів життя проявляються в 7 типах: статево-репродукуючі, соціально-психологічні, ціннісні, власне стратифікаційні, комунікативно-символьні, інструментально-утилітарні й афермативні механізми, які описані в дисертації через гендер і стать, соціалізацію, референтні групи, ціннісні орієнтації, соціальні очікування, соціальні інститути, масову культуру, споживання, ЗМК, нерівність і відносини влади. Критерієм класифікації соціальних механізмів визначається зміст соціальної функції, яку виконує конкретний соціальний механізм або їхня група для формування стилів життя.
З’ясовано характеристики впливів соціальних механізмів на формування стилів життя. Статево-репродукуючі механізми відтворюють біологічну ознаку “стать” на основі соціальних критеріїв, в яких зафіксована статево-рольова диференціація, що проявляється, наприклад, у вагітності. Формування й відтворення в повсякденному житті “жіночих” і “чоловічих” стилів життя виражається як прояв конформної поведінки, обумовленої впливом соціально-психологічних механізмів, зокрема соціалізації. Легітимізовані цінності поширюють централізований контроль над індивідуальною життєдіяльністю, що проявляється в масовому формуванні та поширенні соціально-легітимних життєвих практик, детермінованих гендерним сценарієм і зафіксованих у ціннісних механізмах. Інституціоналізована нерівність макросоціальних груп на основі їх гендерних характеристик визначається впливом власне стратифікаційних механізмів, тобто соціальними ролями, статусами, класами й престижем, які взаємно пов'язані й виражають гендерний порядок. Поширення зразків гендерно-означеної життєдіяльності, на основі яких особи формують повсякденні стилі життя, здійснюють комунікативно-символьні механізми, в першу чергу масова культура. Забезпечення стандартизації “потрібних” осіб, зразкова гендерно-рольова модель, підтвердження соціальних статусів і легітимності виражається у впливі інструментально-утилітарних механізмів формування стилів життя, переважним чином через ЗМК і рекламну індустрію. Оцінювання стилів життя відбувається під впливом гендерної нормативності як результат дії афермативних механізмів, переважаючим із яких є відносини влади.
Здійснено феміністичний аналіз відомих концепцій соціальної структурації суспільств: М. Вебера, П. Бергера й Т. Лукмана, П. Блау, Дж. Тернера, П. Бурдьє, що полягає в співвіднесенні структурних характеристик соціальних груп із їх гендерними характеристиками, а також визначенні механізмів соціальної структурації суспільств на основі гендерних ідентифікацій. Визначено критерії соціальної стратифікації за гендерною ознакою: володіння власністю; володіння капіталом; можливості соціальної мобільності; доступ до соціальних благ; соціальне походження; престижність; професійний статус; трудовий статус; віднесення до релігії; освіта; фізична спроможність. На цій основі побудовано нормативний розподіл соціальних статусів жінок і чоловіків у сучасному патріархатному суспільстві як характеристика гендерного розрізнення стилів життя. Доведено, що гендер лежить в основі соціальної стратифікації, тому в теоріях соціальної структурації суспільств варто звернути увагу на соціо-гендерні класи, соціо-гендерні статуси, соціо-гендерні ролі, гендерно-рольові очікування й т.д.
Визначено, що організована за певними принципами стратегія застосування методів, процедур і прийомів підготовки й проведення соціологічних досліджень, а також аналізу й представлення отриманих соціологічних фактів носить назву феміністична методологія в соціології. Розкрито нові техніки проведення якісних емпіричних досліджень як “вислуховування”, “мандрування”, “нової критики”, “самоопис”. Обґрунтовано, що вивчення стилів життя засобами феміністичної методології дозволяє уникати однозначного оцінювання, заглибитись у немасовий досвід, а тому дозволяє повніше зрозуміти вибори стилів життя й стилеформуючи чинники з позицій гендерно-орієнтованого знання.
В дисертації визначено методичні рекомендації з використання методу глибинних біографічних напівструктурованих інтерв'ю для дослідження стилів життя, які полягають у наступному: забезпечувати відповідності гендерних характеристик у парі дослідниця – респондентка (дослідник – респондент), таким чином зменшуючи вплив “гендерного сценарію” й забезпечуючи можливість встановлення “спільної мови” на основі спільності життєвого досвіду, детермінованого гендерними характеристиками; зорієнтувати програму дослідження на виявлення й прояснення специфічних, нетипових у порівнянні з масовими проявів стилів життя, що досягається завдяки охопленню широкого поля структурних питань; звернути увагу на зміст розповіді респондентки (респондента), оскільки саме така інформація ілюструє стилі життя соціальних суб’єкток і суб’єктів; фокусувати кожне конкретне інтерв'ю в сфері соціальної компетенції респондентки (респондента), тобто в яких вони проявляють здатність обґрунтувати свої судження або узагальнити широкий соціальний контекст; під час аналізу результатів дослідження характеризувати якості й особливості стилів життя на основі само-описів, тобто прямим цитуванням респонденток (респондентів) з приводу їх життєвих практик; узагальнення інформації робити обережно, оскільки можна пропустити, не врахувати “непопулярне” знання, яке тим не менш є суттєвим для розуміння певного стилю життя; оцінювати інформацію про життєві практики в контексті досвіду їх формування; обирати зважену комунікативну стратегію, щоби, з одного боку, не порушити комунікативний зв'язок, а, з іншого, не вплинути на результати дослідження; адекватно виражати власну ідентичність у дослідженні, приймати дослідницькі рішення, які можуть суперечити “класичним” рекомендаціям із організації дослідження, проте бути необхідними для забезпечення успішності результатів дослідження й правдивого висвітлення результатів; публікації по результатах дослідження мають бути загальнодоступними й написаними мовою, зрозумілою для широкого загалу.
Основні результати дисертації вдосконалюють понятійно-категоріальний апарат і методологію соціологічної науки, збагачують її предмет, забезпечують диферсифікацію соціологічного знання. Таким чином зроблено внесок до розширення пізнавальних і пояснювальних можливостей соціології.
Публікації автора:
В фахових виданнях:
Шалаєва К.В. Аналіз феміністичної пост-структуралістської соціологічної метатеорії//Вісник КНУ ім. Т.Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. – 2004. - № 21. – С. 74-78.
Шалаєва К. Визначення парадигмальних засад феміністичної соціології//Социальные технологии. Актуальный проблемы теории и практики. - 2004. - № 22. - С. 338-345.
Шалаєва К.В. Феміністична парадигма в формулюванні категорії “стиль життя”//Вісник КНУ ім. Т.Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. – 2003. - №.15. – С. 20-22.
В наукових журналах і збірниках:
Шалаєва К.В. Про природу жіночого й природу чоловічого//Новая магическая эпоха – 2: трансформация гендера: Сб. Статей. Под ред. Л.Г. Ионина. – Харьков, 2003. - С. 234-252.
Шалаєва К. Стратегії соціальної роботи з молодими жінками//Соціальна робота в Україні: теорія і практика. – 2003. - №4. – С. 109-119.
Shalayeva K., Young women’s lobby in economic collective empowerment of women in Ukraine//Women in Transition Economy. Ed. by M. Dokmanovic. - Subotica, 2002. - P. 79-85.
