1. Сучасний історичний період характеризується кардинальними змінами у розвитку суспільства, що охоплюють усі сфери людської діяльності, змінами, викликаними переходом від індустріального до постіндустріального, інформаційного етапу розвитку людства. В цей час інформація набирає значення глобального, практично невичерпного ресурсу розвитку суспільства, визначає темпи його трансформації у майбутнє суспільство, основною рушійною силою якого будуть знання. Від ефективності організації та використання цього ресурсу у все більшій мірі залежить життєздатність сучасного суспільства і перспективи його подальшого розвитку. Проблема ефективної організації наявних інформаційних ресурсів для використання у відповідності із сучасними суспільними потребами значною мірою пов’язана із ефективністю діяльності бібліотек, традиційних місць збереження інформаційних надбань людей. Досвідним шляхом сьогодні практично всі бібліотеки, особливо крупні, з потужним інформаційним потенціалом, прийшли до необхідності вдосконалення своєї структури, створення спеціальних інформаційно-аналітичних підрозділів, профільованих на оперативному опрацюванні багатства бібліотечних фондів і нових великих масивів інформації, насьогодні насамперед електронної, на підготовці аналітичної та оперативної інформаційної продукції для задоволення запитів зростаючого числа замовників такої продукції в управлінських структурах, громадських організаціях, в сфері економіки, науки та ін. 2. Інформаційно-аналітичні служби бібліотек активно входять в процес інфотворчої діяльності суспільства. Вони стають досить ефективним і, як свідчить уже практика, перспективним у своєму розвитку суб’єктом інформаційних обмінів в структурі суспільства. Його перспектива обусловлюється, по-перше, опорою на вже напрацьовані значні обсяги інформації, що зосереджені в фондах бібліотек і, по-друге, доступом і зростаючими можливостями в управлінні масивами електронної інформації, що продукується в усьому світі. Практика інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек, по-третє, дає змогу відпрацьовувати інформаційні та аналітичні продукти, що базуються на цих двох потужних джерелах. Такі продукти, затребувані різними категоріями користувачів і є, по суті, формою ефективного введення в обіг потрібних суспільству масивів інформації, доступ до якої сучасних користувачів з характерним дефіцитом часу і, як правило, незначними навиками самостійної роботи з великими обсягами інформації без ефективних посередників, інформаційних спеціалістів-аналітиків, є ускладненим. Активне входження бібліотечних інформаційно-аналітичних структур у систему сучасних інформаційних обмінів обумовлює необхідність осмислення їх методичної основи в умовах ускладнення соціальної організації суспільства, демократичних перетворень і активізації глобальних впливів. При цьому вивчення попиту різних соціальних груп людей на сучасну інформацію дає уявлення про той інформаційний ресурс, який сьогодні має бути введений в обіг для існування, самоідентифікації і розвитку сучасного суспільства в усій складності його соціальної структури. Для кращого уявлення про інформаційні потреби сучасного соціуму, механізму впливу на його інформаційну сферу всього комплексу сучасних суспільних перетворень видається за необхідне в швидкоплинному перебігу інформаційних процесів виділити відносно постійну і окреслену характерними особливостями складову – поняття соціальної інформаційної бази (СІБ). Ним окреслюються обсяги інформації, необхідні для реалізації конкретною соціальною структурою виконуваних нею функцій на всьому протязі існування цієї структури. СІБ формуються навколо процесів людської діяльності і піддаються відповідній класифікації. При використанні поняття соціальної інформаційної бази набувають чіткості уявлення про механізми використання соціальною спільністю наявних в її розпорядженні і необхідних їй інформаційних ресурсів, про негативні й позитивні впливи зовнішніх факторів, шляхи збереження самобутності в умовах впливів глобального інформаційного простору, про перспективи її розвитку. Введення поняття соціальних інформаційних баз сприяє вирішенню практичних завдань, пов’язаних із розробкою методик формування інформаційно-аналітичних продуктів в бібліотеках, інших інформаційних центрах, орієнтованих на конкретні соціальні структури, із актуальною проблемою формування інформаційного ринку в Україні – створення багатих за формою, змістовних інформативних продуктів для забезпечення цього ринку. Процеси, що відображають сьогодні інформаційні запити при формуванні нових і розвитку вже існуючих соціальних баз України в нових історичних умовах кінця ХХ – поч. ХХ ст. характеризуються багатовимірністю і потребують різнобічного аналізу в сфері бібліотекознавства і інформології. Теоретичні дослідження цих процесів стають важливою складовою формування сучасної моделі бібліотекознавства, функцій і завдань бібліотеки як соціального інституту, що накопичує, зберігає та створює інформаційні ресурси в інтересах суспільного розвитку. При цьому аналіз інформаційного середовища суспільства, теорії та практики інформаційно-аналітичної діяльності дає можливість для збагачення уявлень про такі поняття сучасного бібліотекознавства як “фонди та ресурси”, “дистантне обслуговування користувачів”, “інформаційно-аналітична діяльність бібліотеки”. Цей аналіз сприяє також розробці стратегії сучасного бібліотечного комплектування, в тому числі електронними ресурсами. 3. Практика інформаційної діяльності дає підстави для визначення основних принципів, методів і форм творення і функціонування соціальних інформаційних баз сприяє розширенню уявлення про можливості життєздатності і розвитку соціальних структур, які на них базуються. Серед принципів, що найбільше впливають на організацію баз є принцип доцільності, достатності, безперервності наповнення інформаційних баз, спадкоємності, пріоритетної концентрації зусиль на життєво важливих напрямах діяльності. Методи наповнення соціальних інформаційних баз підпорядковуються основній меті: забезпеченню необхідною інформацією існування і розвитку даної соціальної структури. В їх числі найважливішими насьогодні є досвідний (дотеоретичний) метод наповнення соціальних інформаційних баз, науково-теоретичний, художньо-естетичний, у структурі якого за певними оцінками можна виділити святково-обрядовий. Серед форм фіксації інформації сьогодні найчастіше практикуються: форма живої мови (словесна), письмова, фіксація інформації в електронному вигляді, цифрова, предметна, художньо-естетична. Аналіз досвіду суспільних перетворень останніх десятиріч свідчить, що життєздатність СІБ прямо залежить від стану інфотворчого середовища. Слабкий його розвиток, зниження у зв’язку з цим потенціалу найкрупніших соціальних інформаційних баз в загальнодержавних, загальнонаціональних масштабах робить вразливими їх соціальні інформаційні бази стосовно зовнішніх агресивних впливів, що негативно впливає на розвиток даного суспільства, призводить до зниження його значення в загальноцивілізаційній ієрархії з усіма відповідними наслідками. 4. Особливістю сьогодення стало посилення глобальних впливів на всі держави і нації світу, і в тому числі впливів найбільш характерних ефективних і все проникаючих – інформаційних, що значною мірою пов’язані із формуванням глобального інформаційного простору. Такі впливи зумовлюють і позитивні, й негативні фактори в житті людей. Значною мірою негативні впливи обумовлені нерівномірністю розвитку в різних регіонах світу, а отже, нерівноправністю суб’єктів даного процесу в перехідний до нового, інформаційного етапу розвитку суспільства період. Це призводить до формування нової ієрархії сильних і слабких за критеріями володіння новими інформаційними технологіями, а значить – і рівнем розвитку. 5. Систематичний планомірний розвиток інформаційної основи незалежної, самобутньої України, є стратегічним завданням для нашого суспільства. При цьому інформаційний потенціал суспільства, як культурне явище в широкому значенні цього слова, не може розвиватися у відриві від його культурної традиції, без духовної спадкоємності поколінь. В умовах глобальних впливів життєздатність інформаційної основи, що відображає структуру людських спільностей і відображається в СІБ, залежить: від якості управління наявною інформацією, забезпечення потрібної інформації в необхідних обсягах і потрібної якості; від рівня вмонтованості бази в систему наявних каналів зв’язку, використання можливостей підключення до глобального інформаційного простору та споріднених баз; від рівня освоєння технологій переробки первинної інформації, якості підготовлених аналітичних продуктів, зростання питомої ваги аналітики, синтезу первинних інформаційних ресурсів в загальних обсягах базової інформації; від активного використання людського фактора, нових підходів до трудових процесів та ведення бізнесу з урахуванням сучасних інформаційних технологій, активізації творчого потенціалу працівників. Варто також зауважити, що з еволюцією світового співтовариства в напрямі до інформаційного етапу розвитку суспільства відбувається помітна активізація ринку інформації і включення в цей процес вітчизняного продукту. Можна прогнозувати, що в недалекому майбутньому цей ринок стане відігравати основну роль в процесах циркуляції інформації в суспільстві, почне коригувати основну умову життєздатності соціальних інформаційних баз – їх спроможність до конкуренції на основі якісного змістовного збагачення і задоволення суспільної затребуваності. 6. Сьогодні можна констатувати, що основні суб’єкти українського ринку інформації – економічні структури, органи управління, громадські організації, наукові, науково-освітні заклади – повністю ще не включені саме в ринкову форму циркуляції суспільної інформації. І хоча під впливом глобального інформаційного простору в Україні використання нової інформації в усіх сферах суспільного життя зростає, проте для основних суб’єктів інформаційного ринку цей процес ще не став каталізатором прискореного розвитку. 7. Слабкість основних суб’єктів українського інформаційного ринку (і особливо українського сегмента міжнародного ринку інформації) призводить до активного входження в цей ринок зарубіжних учасників із сильною матеріально-технічною базою, технологічними і фінансовими можливостями, розробленою вже ідеологією впливу на суспільні процеси в Україні. У зв’язку з цим становлення українського ринку інформаційних послуг має розвиватися з урахуванням необхідних заходів, що забезпечують інформаційну безпеку нашого суспільства. Вони мають нейтралізувати можливі загрози існуванню і розвитку України як самобутньої, суверенної держави, забезпечувати захист економічного і політичного суверенітету, власної соціокультурної ідентичності, баланс між відкритістю інформації і суспільно необхідними обмеженнями на її поширення. 8. У практиці розвитку інформаційного забезпечення системи сучасних українських соціальних інформаційних баз може бути використаний наявний резерв – розгалужена система бібліотечних та інших культурно-освітніх установ, що протягом тривалого часу були, певною мірою є і тепер, і зі зміцненням матеріальної бази, можуть бути і в майбутньому важливою ланкою в процесі інформатизації українського суспільства. Ресурси бібліотечних, архівних, музейних установ при належній організації діяльності цих установ, матеріально-технічному забезпеченні зможуть повернути собі частково втрачену роль інформаційно-культурних центрів, орієнтуватися на надання реальної допомоги різним категоріям користувачів у вирішенні складних проблем сучасності. Наявний інформаційний потенціал вітчизняної системи бібліотечних установ, їх мережа, рівень кадрової забезпеченості – все це дає підстави для висновку: їх суттєві потенційні можливості значною мірою не використані в процесі інформатизації українського суспільства. Досвід України, як, до речі і досвід інших країн нинішнього СНД, свідчить, що при належному матеріально-технічному забезпеченні організації ефективних кооперативних зв’язків, ці установи можуть відчутно активізувати інформаційні процеси, активно розширюючи сферу своїх послуг, входити в інформаційний бізнес, видавати на інформаційні ринки власні конкурентоспроможні продукти і послуги, створювати нові можливості для розвитку інформаційної бази українського суспільства. 9. Уже сьогодні можна робити висновок, що в майбутньому історичну перспективу матимуть ті національні спільності, які спроможні на суспільно значущий внесок своїх соціальних структур у розвиток загальноцивілізаційної інформаційної бази, умілу організацію виробництва інформації, зміцнення тим самим власної інформаційної бази як визнаної і повноправної складової глобальних інформаційних ресурсів. Перспективи розвитку інформаційного ресурсу України значною мірою пов’язані з активізацією в процесі інформатизації суспільства потенційних можливостей системи бібліотечних закладів, із зростаючим значенням інформаційних технологій в житті суспільства. Їх стратегічним завданням є введення в активний суспільний обіг національних інформаційних ресурсів, що зберігаються в бібліотечних фондах, розширення участі в обробці зростаючих інформаційних потоків, задоволенні інформаційних запитів суспільних інститутів, виробництво синтезованої інформаційної продукції і забезпечення доступу до сучасної інформації всіх категорій населення. 10. Результатом трансформації під нові суспільні вимоги є, зокрема, створення в Національній бібліотеці імені В. І. Вернадського Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ), що протягом чотирнадцяти останніх років співпрацює із дистантними користувачами: органами державної влади всіх рівнів, політичними, економічними структурами, науковими установами та ін. У відповідності зі статусом НБУВ, Служба надає допомогу суспільним інститутам України в реалізації національних інтересів у політичній, економічній, соціальній сферах їх діяльності. В практичному плані орієнтація на сталі обсяги інформації, що складають СІБ різних категорій замовників інформаційно-аналітичної продукції СІАЗ, дає можливість працівникам Служби уточнювати тематику, відбирати і аналізувати найпотрібнішу користувачам інформацію, успішно задовольняти їх запити, ефективно використовуючи фонди НБУВ. У процесі практичної діяльності вдосконалюються основні інформаційні та аналітичні жанри з урахуванням специфіки використання комп’ютерних технологій, інформації на електронних носіях. Критерієм ефективності цієї роботи в останні роки є факт успішного входження СІАЗ в інформаційний ринок (в його сегмент, пов’язаний із діяльністю владних структур) і додаткові надходження коштів за інформаційні послуги на рахунок НБУВ. |