Анотація до роботи:

Чмихун С.Є. Соціальне знання в інформаційно-комунікативному просторі сучасного суспільства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за фахом 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. - Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Харків, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню проблем сутності, специфіки і місця соціального знання в сучасному суспільстві. Розглянуто теоретичні інтерпретації природи соціального знання, тенденції його застосування, дано компаративний аналіз наявних концепцій.

У роботі наведено структурні компоненти соціального знання та виявлено його функціональна спрямованість.

Позначено нормативно-регулятивну атрибутивність соціального знання та його ціннісно-смислову змістовність. Показано неоднозначну навявність соціального знання в продукції мас-медіа.

Соціальне знання подано з погляду його прикладних координат, де особлива увага зосереджена на його можливостях впливати на створення прогнозів, бачення суспільства і людини в наступних фазах розвитку і зміни, конструктивно реагувати на ситуації, зумовлені ризиком, і транслювати прийоми оптимізації конфліктних відносин.

У висновках підведено підсумки, дано теоретичні узагальнення, запропоновано практичні рекомендації.

1. Соціальне знання є результатом складного пізнавального процесу, що спрямовано на вивчення суспільних явищ, ініційованих взаємодією людей. Воно зумовлено предметністю як кінцевою метою в реалізації інтересів і потреб соціального суб’єкта, пов’язано зі складним комплексом його інтелектуальних, чуттєво-емоційних і вольових виявів.

2. Соціальне знання відрізняється цілим рядом специфічних особливостей. Йому, на відміну від іншого роду знання, властива нормативно-регулятивна спрямованість, ціннісно-оцінний характер, конвенціальність як правдиве тлумачення соціальної дійсності. Інформативна база соціального знання полягає в єдності абстрактно-теоретичних і конкретно-емпіричних прийомів пізнавального процесу. Його також відрізняє зв’язок зі знаково-символічним відбиттям соціального життя. У знаннієвий простір суспільства та людини включається також поінформованість, зумовлена життєвим досвідом суб’єкта, зв’язок із комунікативними практиками поведінки. Утилітарно-прагматична складова соціального знання орієнтована на еталони й стандарти поведінки, які невід’ємні від адаптації соціального суб’єкта до умов громадського життя.

3. Соціально-філософський аналіз соціального знання полягає в створенні концептуальної його моделі, у якій відображаються структурні, регулятивні й праксеологічні складові.

Нормативно-регулятивний конструкт соціального знання являє собою ту змістовну програму, що визначає межі соціальної необхідності або повинності суб’єкта, регулює його креативно-продуктивну діяльність. Нормативність соціального знання відтворює духовну складову соціуму й виступає універсальним механізмом в організації комунікативного простору.

4. Соціальне знання зберігає інформацію про значення предметів і об’єктів, втілює в собі критерії про розрізнення цінностей істинних і уявних, виявляє динаміку ціннісних характеристик соціальних явищ і процесів від їхнього виникнення до руйнування, переходу цінностей в антицінності. Воно результує дослідження про суспільство й тим самим включається в процес конструювання його аксіосфери. Соціальне знання розширює аксіосферу, перетворюючись на ціннісне знання, що містить у собі не тільки значуще, але й належне.

5. У ХХI столітті спостерігається процес безпосереднього взаємозв’язку соціального знання з комунікативними процесами, що зосередилися в ЗМІ. Засоби масової інформації акумулюють інформацію, що складає соціальне знання. Завдяки ЗМІ актуалізується різнопорядкова інформація, гнучкість засобів масової інформації дозволяє їй не тільки висвітлювати, але й впливати на процеси громадського життя й людини, підпорядковуючи їх інтересам ідеології або комерції. У цьому випадку відбувається заміна соціального знання на симуляційний код.

6. У роботі наведено праксеологічну складову соціального знання, що актуалізує себе в трьох основних напрямках.

Соціальне знання актуалізує інтерес до перспективи існування соціуму та людини. Конструювання й моделювання соціальної реальності є головним напрямком у прогнозуванні. При цьому соціальне знання не тільки базується на стійких науково-теоретичних даних, але й пропонує результат колективного досвіду, закріплений у системі духовних практик, орієнтованих на гуманізм, солідарність, безпеку.

У сучасному суспільстві соціальне знання вирішує питання пріоритетних напрямків. Виробництво матеріальних цінностей продукує ризикові ситуації, у зв’язку із чим виникає необхідність вивчення й класифікації їхніх наслідків.

Прикметою сучасного суспільства і його особливостей ринкової економіки, технологічних процесів, що відбиваються на екології природного та соціального, є посилення конфліктних станів у взаємодії людей. У наш час соціальне знання спрямоване не тільки на створення науково-теоретичного потенціалу, що відображає всю різноманітність проблем, пов’язаних із причинами виникнення різного роду соціальних протистоянь, іменованих конфліктами, але й на розробки практичних заходів їхнього попередження й розв’язання.

Основні положення дисертаційного дослідження викладені

в публікаціях:

1. Чмыхун С.Е. Интегральная философия в контексте информационно-энергетической концепции // Філософські перипетії: Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2004. - № 618/2004. – С. 119-123.

2. Чмыхун С.Е. Энерго-информационная концепция мира как участник тендера на создание новой естественнонаучной парадигмы // Гуманітарний часопис: Збірник наукових праць. – Харків: ХАІ, 2005. - № 1. – С. 93-102.

3. Чмихун С.Є. Фізична модель свідомості // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, психологія. – Харків: ХВУ, 2004. – Вип. 1(19). – С. 193-205.

4. Чмихун С.Є. “Софійність” української інтелектуальної парадигми крізь філософську позицію Г. Сковороди // Гуманітарний часопис: Збірник наукових праць. – Харків: ХАІ, 2006. - № 3. – С. 88-93.

5. Чмихун С.Є. Соціальні та психологічні підстави діяльності суб’єкта знання в інформаційному суспільстві // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба. Соціальна філософія, психологія. – Харків: ХУПС, 2007. – Вип. 2(28). – С. 125-131.

6. Чмихун С.Є. Світи знання й нові випробування строгості науки // Гуманітарний часопис: Збірник наукових праць. - Харків: ХАІ, 2007. – № 3. – С. 32-39.

7. Чмыхун С.Е. Социальное знание в его природных и сущностных характеристиках // Гуманітарний часопис: Збірник наукових праць. – Харків: ХАІ, 2007. - № 4. – С. 125-133.

8. Чмыхун С.Е. Антонио Грамши о массовом политическом сознании // Українська державність: Становлення, досвід, проблеми: Зб. наук. статей. (За матеріалами XII Харківських політологічних читань). – Харків: “Право”, 2001. – С. 70-72.

9. Чмыхун С. Сознание как категория политической науки // Політична наука: предмет та методологічні засади: Збірник матеріалів міжнародної наукової конференції. – Харків: Регіон-інформ, 2001. – С. 123-135.

10. Чмыхун С.Е. Гносеологический подход в трансперсональной психологии // Міжнародна науково-технічна конференція “Інтегровані комп’ютерні технології в машинобудуванні”. – Харків: НАУ “ХАІ”, 2003. – С. 298.

11. Чмыхун С.Е. Онтологический статус научных теорий на теретическом уровне научного исследования сознання // V Міжнародна науково-практична конференція “Людина, культура, техніка в новому тисячолітті” 27-28/IV, 2004 р.: Зб. статей. – Харків: Нац. аерокосм. ун-т ім. М.Є. Жуковського „ХАІ”, 2004. – С.76-77.

12. Чмихун С.Є. Соціальні норми взаємозв’язку “суб’єкт – техніка” // Матеріали другої всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції “Соціум. Наука. Культура”. 29-31 січня 2007 р. – К.: ТОВ “ТК Меганом”. – 2007. – Ч. 2. - С. 82-85.

13. Чмихун С.Є. Технологія розвитку суб’єкта знання в носія мудрості // Матеріали другої всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції “Українська наука в мережі Інтернет”. 26–28 лютого 2007 р. – К.: ТОВ “ТК Меганом”. – 2007. – Ч. 2. - С. 90-92.