У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми соціального виховання дітей молодшого шкільного віку в недільній школі, що виявляється в обґрунтуванні теоретичних положень про недільну школу як соціокультурне середовище, розробці моделі соціально-виховної роботи з молодшими школярами в умовах функціонування недільної школи, виявленні соціально-педагогічних чинників і механізмів виховного впливу на процес становлення особистості дитини. Результати теоретичного і експериментального дослідження підтвердили гіпотезу, на якій вони ґрунтуються, засвідчили вирішення поставлених завдань і дали підстави для таких висновків: 1. Проблема пошуку шляхів підвищення ефективності соціально-виховної роботи з дітьми молодшого шкільного віку набула в останній час особливу актуальність в контексті сучасних реформ системи соціальної освіти й виховання. Недільна школа як соціальний інститут на громадських засадах вирішує важливі завдання соціального виховання дітей, що вимагає чіткого визначення особливостей її соціокультурного середовища, виявлення соціально-педагогічних умов діяльності, розробки змісту й механізмів соціально-педагогічного впливу на дітей молодшого шкільного віку. 2. Теоретичний і змістовий аналіз проблеми соціального виховання дітей в умовах перших недільних шкіл в Україні і за рубежем дозволив обґрунтувати сукупність соціально-педагогічних умов, що сприяють цілісному розвитку особистості вихованця недільної школи, серед яких: а) практична спрямованість соціально-виховного процесу; б) зв’язок освіти з духовністю; в) використання досвіду світової соціально-педагогічної думки; г) зв’язок школи з громадськістю. Вони в сукупності обумовлюють доцільність створення унікального середовища цілеспрямованого впливу на особистість і реалізацію його виховної мети. Розкрито соціально-педагогічну діяльність перших недільних шкіл на території України, яка задовольнила конкретні і нагальні потреби населення: потребу в початковій освіті широких верств населення, а також такі важливі потреби, як формування в учнів умінь і навичок практичної роботи, моральне вдосконалення і духовне збагачення особистості, формування національної свідомості в учнів, а також створення умов для самоосвіти і саморозвитку вихованців. Сучасні недільні школи створюють умови для духовного, соціального, морального розвитку підростаючого покоління. Вивчення зарубіжного досвіду змісту й організації соціально-виховного процесу в умовах діяльності недільних шкіл на прикладі США дозволило окреслити головні ознаки діяльності американських недільних шкіл VIII – XIX ст.: прогресивність методів соціально-виховної роботи, демократизм, вирішення ґендерних і расових проблем, благодійність, морально-етична і просвітницька спрямованість з метою формування в учнів розумових, соціальних і моральних компетенцій. Аналіз соціально-педагогічних особливостей американських недільних шкіл дозволив з’ясувати принципи, на яких базується організація їх соціально-виховної діяльності: полікультурність; холістичність; принцип вільного виховання; толерантність, демократизм, гуманізм. 3. Прогнозуючи соціально-виховну діяльність у недільній школі, дано визначення соціокультурному середовищу як конкретно-історичному суспільному організму, який організовує свою діяльність на сформованій системі духовних цінностей і має конкретні соціально-виховні цілі діяльності. Виявлено, що у системі впливів середовища недільної школи на особистість дитини (освітнього, виховного, культурно-дозвіллєвого, соціального) особливе місце посідає виховний вплив. Доведено, що підвищення ефективності виховного впливу середовища недільної школи на молодших школярів досягається завдяки узгодженню взаємодії його соціокультурних компонентів: духовно-національного; культурно-естетичного; соціального; морально-етичного. 4. З метою вирішення завдання розгортання соціально-виховного процесу була розроблена модель соціально-виховної роботи з дітьми молодшого шкільного віку в умовах діяльності недільної школи, що дозволило спрогнозувати оптимальне середовище виховного впливу на дітей з метою формування їх моральних, соціальних і духовних компетенцій. Дана модель передбачає організацію соціально-виховної діяльності недільної школи за такими напрямами: духовно-просвітницька діяльність (передбачалося вивчення духовно-просвітницької літератури, відвідування храмів, музеїв, історичних пам’яток, бесіди на духовні теми); культурно-освітня діяльність (краєзнавчі екскурсії, відвідування дитячих театрів, читання класики світової літератури, творча активність дітей на заняттях недільної школи); соціально-практична діяльність (робота у малих групах, гуманістичне ставлення вихователя до дітей, середовище рівнопартнерської взаємодії між дорослими і дітьми); морально-виховна діяльність (розкриття народних традицій, звичаїв, обрядів, пісенності, знайомство з національними духовними й матеріальними надбаннями, аналіз ситуацій морально-етичного змісту). 5. Доведено, що успішна дія моделі соціального виховання молодших школярів в умовах соціокультурного середовища недільної школи можлива лише за певних соціально-педагогічних умов: моделювання соціально-виховної діяльності недільної школи з використанням особистісно діяльнісного підходу; врахування основних соціально-педагогічних чинників розвитку вихованців; залучення дійових соціально-педагогічних механізмів впливу соціокультурного середовища на процес становлення молодших школярів. Основними соціально-педагогічними чинниками соціального становлення особистості дитини в умовах соціокультурного середовища недільної школи виявлено: зміст соціально-виховної роботи недільної школи; організацію навчально-виховного процесу; роль педагога; виховний вплив середовища недільної школи. При цьому на практиці доведено, що процес соціального становлення особистості молодшого школяра залежить від успішного використання таких механізмів, як: інституціонально-традиційний; міжособистісний; стилізований. Найбільш повноцінно вони діють при застосуванні таких форм і методів, як: моделювання ситуацій, робота в малих групах, демонстрація відеоматеріалів, дискусія, навчальні станції, навчальні ігри, екскурсії та поїздки. 6. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методичне забезпечення соціального виховання молодших школярів в умовах діяльності недільної школи: методичні рекомендації підготовки волонтерів до роботи з дітьми в недільній школі «Школа вихідного дня», що розраховані на фахівців соціальної роботи і представників громадських організацій, які не мають базової соціально-педагогічної освіти; навчальна програма «Нариси християнської історії України», яка враховує особливості дітей молодшого шкільного віку. 7. Виходячи із необхідності оцінки ефективності дії моделі, було визначено й обґрунтовано критерії та показники, що характеризують якісний прояв результатів соціального виховання дітей в умовах діяльності недільної школи: моральний критерій (розвиток таких якостей, як доброта, чесність, справедливість); соціальний критерій (розвиток дружелюбності, комунікативності, впевненості); духовний критерій (розвиток обізнаності щодо духовних цінностей, творчої активності дитини та її морально-духовних якостей). Реалізація дослідно-експериментальної програми дає підстави зробити висновок, що впровадження моделі соціально-виховної роботи з молодшими школярами в умовах соціокультурного середовища недільної школи сприяє позитивним змінам у моральному, соціальному і духовному розвитку вихованців недільних шкіл, зокрема зафіксовано: позитивну динаміку засвоєння дітьми змісту моральних категорій «добро», «справедливість», «чесність» і розвитку цих якостей у вихованців (зафіксовані показники 60% – до експерименту; 75% – після експерименту); покращення показників соціального критерію: розвиток дружелюбності і комунікативності вихованців недільної школи, підвищення рівня їх позитивного ставлення до своїх соціальних умінь та характеристик (36% – до експерименту; 48% – після експерименту); поглиблення рівня обізнаності молодших школярів щодо духовних законів і цінностей; підвищення творчої активності і творчого самовираження вихованців недільної школи (48% – до експерименту; 59% – після експерименту). Отримані результати формувального експерименту демонструють підтвердження гіпотези, досягнення мети і розв’язання завдань дослідження і дають право говорити про перспективність напряму соціального виховання дітей в умовах соціокультурного середовища недільної школи. Запропоновані методи дослідження не вичерпують повною мірою всіх аспектів означеної проблеми. Перспективним, на нашу думку, є подальше вдосконалення методики діагностики моральної поведінки, моральних ставлень і якостей, соціального становлення дітей молодшого шкільного віку; розробка системи кооперації соціальних педагогів з батьками та іншими вихователями дитини в умовах відкритої соціально-виховної системи; обґрунтування і розробка навчальних планів соціального виховання учнів недільної школи і навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів України, узгодивши основні підходи до виховання дітей різних вікових груп. |
