1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми соціально-педагогічного забезпечення процесу соціальної адаптації студентської молоді творчих спеціаль-ностей, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні та експеримен-тальній перевірці соціально-педагогічних умов щодо ефективності реалізації означеного феномену. 2. У процесі теоретичного аналізу наукових джерел установлено, що сутність поняття соціальної адаптації має значні розбіжності в трактуваннях. Для контексту дослідження важливим було врахування впливу творчої діяльності на перебіг процесу. Таким чином, соціальна адаптація – це процес активного пристосування й творчого освоєння особистістю нового соціального середовища, у якому особистість постає не лише об’єктом, а й суб’єктом адаптації, а соціальне середовище є одночасно й адаптуючою, й адаптованою стороною. 3. Процес соціальної адаптації студентів творчих спеціальностей розглянуто в специфічних умовах культурно-освітнього середовища. У ході дослідження встановлено, що культурно-освітнє середовище являє собою особливий соціально-педагогічний феномен, який є носієм багатої, різноманітної й, водночас, суперечливої інформації, що безпосередньо впливає на процес і результат соціальної адаптації студентства, особливо творчих спеціальностей, оскільки для цієї категорії характерною є під-вищена реакція на психоемоційні подразники, більш чуттєвий відгук на раціональному, емоційному, духовному рівні. У такому контексті куль-турно-освітнє середовище стає своєрідною адаптаційною нішею, у якій відбувається перетворення соціального досвіду студента-першокурсника. 4. Проведене дослідження показало, що в освітній практиці наявні кілька взаємозалежних рівнів культурно-освітніх середовищ. Було визна-чено два середовища – регіональне та середовище вищого навчального закладу, які розглядаємо передусім з позицій їхнього адаптаційного потенціалу. Культурно-освітнє середовище ВНЗ складається з кількох мікросередовищ: професорсько-викладацький склад, студентство, мікросередовище факультету, мікросередовище кафедри, мікросередови-ще органів студентського самоврядування. Визначені соціальні мікро-середовища значно впливають на процес і результат соціальної адаптації студентства та слугують об’єктом безпосереднього педагогічного впливу. 5. У процесі дослідно-експериментальної роботи визначено провідні критерії соціальної адаптації студентів творчих спеціальностей до умов відкритого культурно-освітнього середовища: критерій соціально-психологічної адаптації, критерій професійної адаптації та критерій суспільної адаптації, які відображають емоційно-вольову сферу життєдіяльності студента, його навчальну й громадську діяльність та активність. У цілому, вихідна діагностика соціальної адаптації студентів інституту культури і мистецтв показала, що переважна їх більшість перебуває на першому вихідному рівні соціальної адаптації й з огляду зовнішніх чинників входження в нове невідоме культурно-освітнє середовище, і через особистісні психологічні властивості та якості. 6. Теоретично обґрунтовано й розроблено модель процесу соціальної адаптації студентів творчих спеціальностей, до основних (базових) компонентів якої було включено чотири блоки: функціонально-цільовий, мотиваційний, змістовний, детермінативний. 7. У ході дослідження теоретично обґрунтовано та експеримен-тально перевірено соціально-педагогічні умови, які забезпечують ефек-тивність процесу соціальної адаптації студентів творчих спеціальностей: включення студентів в активну соціальну діяльність на підставі соціально-педагогічної технології „соціальних проб”, що передбачає інтенсивну взаємодію двох суб’єктів соціальної творчості – особистості студента й різноманітних суспільних інституцій, причому обидва суб’єк-ти перебувають у стані перманентної зміни, розвитку й взаємовпливу в межах „адаптаційного простору”, у якому моделюються різнопланові соціальні ситуації, перетворюючи його в так зване „поле соціальних проб”; соціально-педагогічний супровід процесу соціальної адаптації студентів, спрямований на вирішення індивідуальних проблем студента, забезпечення фізичного й психічного здоров’я, установлення конструк-тивної ділової й міжособистісної комунікації, сприяння життєвому й про-фесійному самовизначенню. Успішність процесу соціальної адаптації було забезпечено розробкою та впровадженням технології „соціальних проб”, комплексу форм та методів соціально-педагогічної діяльності (дискусії, метод реалізації різноманітних, у тому числі творчих соціальних проектів, спеціальні тренінги, ділові імітаційні ігри, соціальні практики, індивідуальні консультації, психологічна підтримка, ситуації соціальних проб та ін.). 8. Дослідно-експериментальна робота щодо забезпечення ефектив-ності соціальної адаптації студентів творчих спеціальностей, а також аналіз результатів, отриманих на основі розроблених критеріїв, показали стійку позитивну динаміку за окремими показниками та рівнем соціаль-ної адаптації студентів у цілому. Порівняльно-зіставний аналіз резуль-татів формувального експерименту за кожним з трьох критеріїв засвідчив суттєві якісні та кількісні зміни в адаптації студентів експериментальної групи, що підтверджує ефективність розроблених соціально-педагогічних умов. Таким чином, успішне розв’язання проблеми соціальної адаптації студентів творчих спеціальностей на теоретичному та експериментальному рівнях підтвердило гіпотезу дослідження про необхідність застосування комплексу соціально-педагогічних умов, у тому числі – соціально-педагогічного супроводу цього процесу. Проведене теоретико-експериментальне дослідження не вичерпує всю багатогранність проблеми. Потребують подальшої розробки нові шляхи, способи, засоби соціальної адаптації студентів; науковий пошук більш ефективних соціально-педагогічних підходів та технологій, які б максимально враховували нові, мінливі соціальні реалії. |
