У дисертації наведене нове вирішення питання агрохімічної оптимізації стану агроекосистеми при вирощуванні цукрових буряків на одному з найбільш розповсюджених типів ґрунтів України – чорноземі типовому. Результати проведених нами досліджень по застосуванню розчинів солей натрію та магнію на цукрових буряках в якості позакореневих підживлень та при пророщуванні насіння дозволяють зробити наступні висновки. 1. Розчин хлористого натрію у концентраціях більше 25 % від вмісту його в морській воді (тобто більше 6,8 г/л розчину) має абсолютну інгібуючу дію в якості зволожуючого фактору на проростання насіння цукрових буряків. При пророщуванні насіння у 25 %-ному розчині хлористого натрію енергія проростання і схожість були майже вдвічі нижчими, ніж при замочуванні у воді. 2. При замочуванні насіння цукрових буряків у розчинах хлористого натрію різних концентрацій і подальшому пророщуванні їх в дистильованій воді максимальні показникі життєздатності насіння спостерігалися для розчину хлористого натрію в кількості 13,6 г/л, тобто 50 % від вмісту його в морській воді. На цьому варіанті енергія проростання дорівнювала 39,3 %, а схожість – 41,3 %, тоді як на контролі відповідно 26,7 та 30,7 %. 3. При замочуванні насіння цукрових буряків в розчинах солей натрію та магнію максимальну енергію проростання і схожість отримали при застосуванні розчину, який містив 6,25 % NaCl та по 25 % MgCl2 і MgSO4 від вмісту цих сполук в морській воді. Вони складали відповідно 47,3 та 56 % проти 36,0 та 52,0 % на контрольному варіанті. Із збільшенням концентрації солей у розчинах показники життєздатності насіння помітно зменшувалися. 4. Вивчення впливу хлористого натрію окремо та разом з солями магнію на показники життєздатності насіння цукрових буряків показало, що найкращих результатів можна досягти при сумісному застосуванні солей у співвідношенні 1,7 г/л NaCl, 0,5 г/л MgCl2 та 0,2 г/л MgSO4. Енергія проростання збільшилась до 38,7 %, а схожість до 54,0 %, що більше контролю на 5,4 та 16,0 % відповідно. 5. Застосування розчину хлористого натрію в кількості 27,2 г/л (тобто 100 % від вмісту його в морській воді) в якості позакореневих підживлень на рослинах цукрових буряків в умовах мікровегетаційного досліду сприяє кращому росту і розвитку рослин, збільшуючи площу листкової поверхні, вміст вологи в гичці та сухої речовини в коренеплодах. Кількість загального азоту та фосфору в цукрових буряках збільшується у гичці та зменшується у коренеплодах. Вміст калію не змінюється у порівнянні з контролем. 6. Проведення позакореневих підживлень на цукрових буряках в умовах польового досліду суттєво впливає на біометричні параметри та фізіологічні показники розвитку рослин. Розчин хлористого натрію з сульфатом магнію сприяє збільшенню площі листкової поверхні на неудобреному фоні до 50 %, а при внесенні добрив до 16 % у порівнянні з контролем. Спостерігається також підвищення показників питомої ваги листкової пластинки, обводненості гички та вмісту сухої речовини у коренеплодах дослідних рослин як на удобреному фоні, так і без внесення добрив. 7. Позакореневі обробки цукрових буряків сольовими розчинами впливають на азотне живлення рослин. Найбільш чітко це простежується при застосуванні розчина хлористого натрію на неудобреному фоні, де вміст загального азоту в надземних органах в порівнянні з контролем збільшився на 0,37 %. На фоні внесених добрив спостерігалося зменшення вмісту азоту в коренеплодах цукрових буряків до 0,63 %, що менше контролю на 0,03 %. На аналогічну величину збільшився вміст загального азоту в коренеплодах при застосуванні розчину хлористого натрію з сульфатом магнію. Розчин сульфату магнію окремо не впливав на вміст загального азоту в коренеплодах. Суттєвих змін у фосфорно-калійному живленні дослідних рослин від застосування позакореневих підживлень сольовими розчинами не спостерігалося. 8. Найвищий біологічний урожай коренеплодів у всі роки досліджень спостерігався при обробці цукрових буряків розчином хлористого натрію з сульфатом магнію. На неудобреному фоні в середньому отримано 699 ц/га, а при внесенні добрив – 745 ц/га, що перевищує контрольні показники на 422 та 250 ц/га відповідно. Вміст загальних цукрів у коренеплодах був максимальним при застосуванні розчинів NaCl та NaCl + MgSO4. На неудобреному фоні він становив по 16,6 %, а на удобреному 17,0 та 16,6 % відповідно, що більше контролю на 0,4 %. 9. Максимальний вихід умовного цукру з гектару протягом трьох років досліджень було одержано при застосуванні розчина хлористого натрію з сульфатом магнію. Він дорівнював 11,8 т/га на неудобреному фоні та 12,4 т/га на удобреному, при відповідних показниках на контролі 4,5 та 7,3 т/га. Дещо менший вихід цукру було отримано при застосуванні розчину хлористого натрію. 10. Дослідження ґрунтових зразків показало, що кількість та склад обмінних катіонів після проведення позакореневих підживлень в порівнянні з контрольним варіантом та варіантом з водою практично не змінюється, тобто немає ніякого сенсу казати про будь-який вплив позакореневих підживлень солями натрію та магнію на склад та кількість поглинених катіонів. 11. Розрахунок економічної ефективності застосування розчинів солей натрію та магнію в якості позакореневих підживлень свідчить про високі показники рівня рентабельності та величини окупності витрат, що підтверджує господарчо-економічну доцільність застосування цих обробок при вирощуванні цукрових буряків як на удобреному фоні, так і без внесення добрив. |