Дієслівний термін має всю сукупність визначальних ознак, властивих термінові-іменнику: позначає спеціальне наукове поняття, яке маніфестується у його дефініції, використовується переважно у спеціальній сфері комунікації. Таким чином, дієслівні терміни, представлені німецькими суфіксальними дієсловами з автохтонними та запозиченими ТО, – невід’ємна частина німецької медичної терміносистеми. Дослідження напрямів реалізації словотворчих функцій та ступенів реалізованості словотворчих потенцій основ суфіксальних дієслів-термінів із автохтонними та запозиченими ТО і ПО, пов’язаних з ними відносинами послідовної похідності здійснюється шляхом їхнього об’єднання у СЛ. Аналіз структури та семантики термінів, які представляють ланки цих СЛ, є внеском у вирішення теоретичних питань загальних закономірностей розвитку окремої терміносистеми, що сприяє виявленню механізмів породження термінів, упорядкуванню, регулюванню, уніфікації та стандартизації галузевої лексики, висвітленню проблеми співвідношення національного й інтернаціонального в термінології. Інвентар словотворчих засобів, який використовується у процесі реалізації словотворчих функцій ТО німецьких суфіксальних дієслів-термінів, є спільним і для сфери загальновживаної мови, і для сфери субмови медицини. Гібридні основи суфіксальних дієслів складають лише 0,4% загальної кількості досліджуваних одиниць, що визначається як інтра-, так і екстралінгвальними факторами. З одного боку – це вплив генетичного фактора, який відіграє вирішальну роль у творенні ПО суфіксальних дієслів, а з іншого – надзвичайно високий рівень інтернаціоналізації субмови медицини, який насамперед зумовлений історичним розвитком цієї галузі знань і прагненням учених до міжнародної наукової інтеграції у сфері медицини, оскільки це сприяє вирішенню глобальних проблем людства. Зазначені фактори пояснюють наявність великої кількості гібридних утворів на першому та другому послідовному словотвірному акті, виявленої в межах досліджуваного матеріалу. Основи суфіксальних дієслів-термінів демонструють: 1) високу словотворчу активність у породженні ПО віддієслівних іменників шляхом суфіксації (79,4%); 2) середню активність в утворенні ПО віддієслівного прикметника шляхом ад’єктивації РІ та РІІ (44,4%); 3) низьку словотворчу активність у породженні ПО іменника внаслідок субстантивації інфінітива, РІ і РІІ суфіксального дієслова (29,6%); 4) низьку словотворчу активність у напрямі словоскладання (26,2%); 5) неактивність (8,1%) у творенні ПО віддієслівного суфіксального прикметника. Словотворча активність ТО суфіксальних дієслів максимально виявляється у породженні ПО віддієслівних суфіксальних іменників із подальшим утворенням ПО складних іменників. У інших напрямах термінотворення ТО суфіксальних дієслів виявляють неактивність і пасивність. Основи німецьких суфіксальних дієслів-термінів на третьому послідовному словотвірному акті демонструють низьку словотворчу активність у породженні складних ПО та словотворчо пасивні в інших напрямах утворення медичних термінів. Кількість зафіксованих фактів реалізації словотворчих функцій основ суфіксальних дієслів свідчить, що, за умови, якщо певні основи виявляли невисокі показники словотворчої активності на першому акті словотворення, кожний наступний словотвірний акт ослаблював їхні словотворчі потенції. Провідними критеріями визначення словотворчих потенцій ТО виступають, з одного боку, понятійний об’єм терміна, а з іншого боку – структура ТО, оскільки термінотворення регламентується певними загальномовними закономірностями, які властиві досліджуваній терміносистемі. Найбільш активно словотворчі потенції реалізуються у напрямі творення ПО іменників шляхом суфіксації з подальшим породженням співвідносних із ними за структурою та семантикою ПО складних іменників. Утворення складних багатокомпонентних термінів на позначення складноструктурованих медичних понять зумовлене специфікою структури німецької мови, а також простотою і легкістю використання цього способу термінотворення. У досліджуваній терміносистемі зафіксовано випадки лексико-семантичного дублювання суфіксальних дієслів і ПО термінів, співвідносних з ними за структурою та семантикою. Серед аналізованих одиниць німецької медичної термінології спостерігаються випадки не тільки лексико-семантичного дублювання, а й відношення антонімії, які виявляють свої систематизувальні функції в межах досліджуваної терміносистеми, що сприяє раціональному вираженню певної наукової інформації й оптимізації наукової комунікації. Основи суфіксальних дієслів є вихідними ланками СЛ, які розгортаються в горизонтальній площині й демонструють поступове ускладнення словотвірної структури на кожному наступному словотвірному акті. Похідні основи, які входять до складу СЛ, об’єднані спільним термінологічним значенням, вираженим ТО суфіксального дієслова. Для німецької медичної термінології характерні СЛ, що мають довжину два послідовні словотвірні акти (67,6%). Дослідження термінів шляхом організації у СЛ, які у свою чергу, об’єднуються у словотвірні гнізда, сприяє репрезентації всіх наявних словотвірних і семантичних зв’язків між термінами цих гнізд. Такий підхід до репрезентації будови термінологічного словотвірного гнізда може бути використаний в укладанні перекладного галузевого гніздового словника, в підготовці та написанні підручників і посібників для студентів і аспірантів медичного профілю. Наочна репрезентація системних зв’язків у термінологічних гніздах сприятиме комплексному вивченню іншомовної лексики, формуванню навичок побудови певної структурної схеми процесу породження термінів, що полегшить як розпізнавання та запам’ятовування окремих термінів, так і розуміння наукового тексту за фахом. Перспективним напрямом подальших наукових розробок вважаємо дослідження твірних основ та співвідносних з ними за структурою й семантикою похідних основ певної терміносистеми шляхом застосування словотвірного аналізу та синтезу. |
