Анотація до роботи:

Савонюк Р.Ю. Слідчий як суб’єкт кримінально-процесуального доказування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. – Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2001.

У дисертації розкривається сутність, зміст і значення кримінально-процесуального доказування в досудовому слідстві, його предмет, межі, коло суб’єктів, а також мета доказування в досудових стадіях. Обґрунтовується провідна роль слідчого в установленні обставин предмета та визначенні межі доказування в досудових стадіях. Наводиться характеристика діяльності слідчого як суб’єкта доказування у зв’язку з розв’язанням питання про порушення кримінальної справи, встановленням та дослідженням обставин, що складають зміст предмета доказування в досудових стадіях, формулюванням обвинувачення та прийняттям інших рішень у кримінальній справі. На підставі результатів дослідження, вивчення матеріалів практики аналізуються сучасне становище слідчого; чинники, що детермінують слідчу діяльність, негативно впливають на процес доказування, визначаються заходи подолання протидії доказуванню в досудовому слідстві.

Сформульована низка пропозицій до чинного законодавства з метою підвищення ролі органів досудового слідства в розв’язанні завдань кримінального судочинства, зміцнення становища слідчого, в т. ч. – створення єдиного Державного департаменту досудового слідства, прийняття Закону України “Про органи досудового слідства”.

У висновках стисло сформульовані основні положення, які обгрунтовані автором під час дослідження. У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання щодо становища та діяльності слідчого як суб’єкта кримінально-процесуального доказування. Зокрема, визначено поняття, предмет і межі доказування в досудових стадіях, пропонується проект ст. 64¹ КПК “Мета і суб’єкти кримінально-процесуального доказування” з класифікацією суб’єктів.

Стверджується, що слідчий здійснює функцію розслідування кримінальних справ і підкреслюється його провідна роль в здійсненні доказування в досудових стадіях. Визначено поняття “слідчий”, наводиться характеристика діяльності слідчого як суб’єкта доказування, обґрунтовується необхідність доповнення його повноважень. Дисертант вважає, що слідчий повинен виносити постанову про попереднє обвинувачення, а складання акту державного обвинувачення – віднести до повноважень прокурора.

Пропонуються доповнення до ст. 66 КПК щодо розширення кола способів збирання фактичних даних. Внесена пропозиція щодо введення такого суб’єкта як “підслідний“ та про доповнення КПК главою, в якій передбачити умови й порядок залучення в доказування даних, що отримані в результаті оперативно-розшукової діяльності. Звернено увагу на те, що право слідчого закривати кримінальні справи за підстав, передбачених п. п. 4–11 ч. 1 ст. 6 КПК і при недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину (п. 2 ст. 213 КПК) не узгоджується зі статтею 124 Конституції України та пропонуються відповідні зміни до чинного КПК. На підставі дослідження, констатується, що діяльність слідчого як суб’єкта доказування, перебуває під впливом чинників, які детермінують слідчу діяльність, негативно впливають на процес доказування та протидіють розслідуванню кримінальних справ. Визначено заходи подолання протидії процесу доказування та головні напрямки покращення діяльності органів досудового слідства, у т. ч. пропонується створити єдиний Державний департамент досудового слідства, прийняти Закон України “Про органи досудового слідства”, що, на думку автора, сприятиме зміцненню становища та ролі слідчого як суб’єкта кримінального судочинства.

Публікації автора:

1. Савонюк Р.Ю. Слідчий, його роль та деякі повноваження в кримінальному процесі // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 1998. – № 1. – Вип. 1. – С. 139–145.

2. Савонюк Р.Е. О понятии и содержании уголовно-процессуального доказывания в досудебном следствии // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. – 1998. – Вип. 2. – С. 106–122.

3. Савонюк Р. Ю. Соціолого-правове дослідження, або думки засуджених // Право України. – 1999. – № 1. – С. 79–80, 94.

4. Савонюк Р.Е. О цели уголовно-процессуального доказывания и задачах уголовно-процессуального законодательства // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. – 1999. – Вип. 1. – С. 37–48.

5. Савонюк Р.Ю. Суб’єкти доказування в кримінальному процесі й проблеми їх класифікації // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 1999. – № 3. – С. 113–120.

6. Савонюк Р.Е. О месте органов досудебного следствия Украины: история, опыт и проблемы реформирования // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – № 7. – Ч. 3. – С. 18–27.

7. Савонюк Р.Ю Про деякі загальні положення та статус слідчого як суб’єкта доказування в проекті КПК України 2000 р. // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2001. – Вип. 13. – С. 142–147.

8. Савонюк Р.Ю. Кримінально-процесуальна функція та її зміст у діяльності слідчого як суб’єкта доказування // Право України. – 2001. – № 2. – С. 69–73.

9. Савонюк Р.Ю. Слідча діяльність: детермінанти і проблеми // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою: Міжвідомчий наук. збірник. Науково-дослідний інститут “Проблеми людини”. – К., 1999. – Т. 18. – С. 478–484.

10. Савонюк Р.Е. Проблемы обеспечения следователем реализации прав субъектами уголовного процесса в досудебном следствии // Проблеми права на зламі тисячоліть. Матеріали Міжнар. наук. конференції. – Дніпропетровськ. Вид-во ІМА-прес, 2001. – С. 271–277.