У висновках автором стисло сформульовані основні результати та пропозиції, які мають теоретичне і практичне значення: 1. З’ясовано, що слідчим у процесі розслідування злочину застосовуються процесуальні дії, до яких відносяться всі передбачені кримінально-процесуальним законом заходи; слідчі дії - центральна частина процесуальних дій, що виконують функції збирання, дослідження, оцінки і використання доказів; розшукові заходи, які реалізуються слідчим шляхом безпосереднього здійснення розшукової діяльності у порядку статей 138, 139 КПК України та через надання доручень органу дізнання, оперативно-розшуковим підрозділам на проведення розшукових, оперативно-розшукових заходів (ст.ст.66, 114 КПК України); організаційні заходи, які направлені на забезпечення застосування процесуальних, слідчих дій і розшукових заходів. 2. Слідчі дії є окремим видом процесуальних дій, що проводяться з метою збирання, дослідження, оцінки й використання доказів уповноваженими службовими особами відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства у процесі розслідування злочинів. Пропонується доповнити ст.32 КПК України (ст.6 проекту КПК України) „Роз’яснення термінів Кодексу” пунктом, що тлумачить термін „слідча дія”. 3. Визначено перелік слідчих дій та пропонується його закріпити у межах єдиної статті, зокрема ст.241 проекту КПК України „Загальні правила провадження слідчих дій”. 4. З’ясовано, що слідчі дії необхідно розглядати в кримінально-процесуальному, морально-етичному, психологічному та організаційно-тактичному аспектах. 5. Кримінально-процесуальний аспект передбачає провадження слідчих дій у відповідності з приписами кримінально-процесуального законодавства, правовими і фактичними підставами, метою і завданнями, колом учасників та їх правовим статусом, процедурою проведення, порядком фіксації та використанням отриманих результатів під час доказування за кримінальною справою тощо. 6. Структурними елементами характеристики морально-етичного аспекту слідчих дій виступають загальні морально-етичні принципи суспільства; норми Конституції України, кримінально-процесуальне законодавство; положення криміналістичної тактики; морально-етичні вимоги, що ставляться до службової особи, уповноваженої на провадження слідчих дій. 7. Психологічний аспект слідчих дій знаходить свій вираз через відповідні пізнавальні, конструктивні, комунікативні, організаційні, засвідчувальні операції, які складають зміст слідчої дії. 8. Організаційно-тактичний аспект слідчих дій передбачає співвідношення організаційних і тактичних елементів: організаційні заходи виражаються у якості процесуальних, тактичних, технічних, взаємопов’язаних та спрямованих на розслідування злочину; з тактичної точки зору порядок провадження будь-якої слідчої дії можна розглядати як систему тактичних прийомів. 9. Визначення напрямів розвитку та удосконалення слідчих дій зумовлене об’єктивними чинниками, має комплексний характер та пов’язане із підготовкою нового Кримінально-процесуального кодексу України, розробкою науково обґрунтованих рекомендацій їх практичного застосування під час розслідування злочинів. 10. У зв’язку із необхідністю удосконалення кримінально-процесуальної регламентації слідчих дій автором пропонується доповнити ст.241 “Загальні правила провадження слідчих дій” проекту Кримінально-процесуального кодексу України (реєстр. № 3456-1) низкою викладених у розділі 3 дисертації положень. У межах дослідження висловлюються пропозиції щодо удосконалення правової регламентації окремих слідчих дій. 11. Враховуючи інтереси слідчої практики, підтримується передбачене у проекті КПК України (реєстр. №3456-1) положення про потребу виділення із слідчої дії „відтворення обстановки і обставин події” двох нових видів - перевірки показань на місці та слідчого експерименту. 12. Ефективність та результативність провадження слідчих дій залежить від оптимального поєднання кримінально-процесуальних, організаційних заходів, морально-етичних положень, тактичних і психологічних прийомів, що застосовуються слідчим. Висловлені в межах даного дослідження пропозиції щодо окреслення напрямів розвитку, удосконалення кримінально-процесуальної регламентації та положень тактики слідчих дій спрямовані на підвищення рівня їх наукової розробленості та практики застосування. | 