СР з підрядним часу у сучасній французькій мові тяжіють до стереотипності, тобто до використання однакових форм у тотожних ситуаціях, що наближає варіанти мовленнєвих висловлень до їх мовної інваріантної моделі. Структура складного мовного знака, яким є СР з підрядним часу, має свої особливості. Пояснюється це тим, що у СР з підрядним часу за умов інтеграції мовних і мовленнєвих властивостей на просторі “оперативного часу” модель речення наповнюється лексичним змістом й оформлюється у складне речення згідно з інтенцією мовця. Позначення відповідних ситуацій і темпоральних відношень між ними є основою мовних та мовленнєвих характеристик СР з підрядним часу. У мовленні між предикативними частинами СР з підрядним часу можуть встановлюватися смислові відношення, які відрізняються від темпоральних. Між тим, часові відношення є субстратом для інших видів смислових відношень (причиново-наслідкових, умовних тощо) між предикативними частинами СР з підрядним часу у сучасній французькій мові. Модель СР з підрядним часу “Р1 conjonction de temps Р2” в мовленнєвій актуалізації може виражати повний спектр темпоральних відношень референтної дійсності, тому вважається інваріантною. В мові інваріантна модель має узагальнене значення, а в мовленні вона реалізується у висловленнях з різними часовими значеннями. Внаслідок цього можна говорити про узагальнену однозначність мовного знака – моделі СР з підрядним часу в системі французької мови та про потенційну одно-/багатозначність в мовленні. Моделі, частини яких поєднуються спеціалізованими сполучниками часу “Р1 alors que Р2”, “Р1 avant que Р2”, “Р1 aprs que Р2”, тощо, реалізують у мовленні певні часові відношення (одночасності, передування, слідування) і є потенційно однозначними як в мовній системі, так і в мовленні. У такому разі можна говорити про пряму номінацію або відповідність мовної семантики моделі та мовленнєвого значення актуалізованого СР з підрядним часу. При реалізації моделі СР з підрядним часу з неспеціалізованими темпоральними сполучниками в мовленні часто спостерігається невідповідність між мовним (системним) темпоральним значенням речення та актуалізованим значенням висловлення, у зв’язку з чим реалізується непряма номінація залежних ситуацій та відношень між ними, коли темпоральні відношення ускладнюються іншими значеннями. Класифікація моделей СР з підрядним часу у сучасній французькій мові ґрунтується на такій ознаці, як мінімальна або поширена структурна схема речення-знака. Значення моделі речення в мовній системі є завжди узагальнено однозначним. У мовленні актуалізовані моделі СР з підрядним часу наповнюються певним змістом, і класифікація конкретних висловлень будується на семантичних ознаках моно-/полісемічності. Тобто виокремлюються висловлення, що виражають тільки часові відношення між подіями або станами, і ті, що приєднують додаткові смислові відношення. Вивчення прагматичних характеристик актуалізованих СР з підрядним часу довели наявність розбіжностей у виборі та вживанні часових форм дієслів-присудків. Часові форми дієслів предикативних частин зумовлюються ситуацією мовлення. Вибір і функціонування часових форм дієслів предикативних частин СР з підрядним часу пов’язується з організацією рольової поліфонії у висловленні. У мовленнєвій реалізації системне значення мовної моделі-знака доповнюється модальними або аспектуальними значеннями. Модальні та аспектуальні нюанси смислу висловлення дають змогу адресатові інтерпретувати та розмежовувати час подій, що описуються у СР з підрядним часу, залежно від моменту, в якому він перебуває зараз. Адресат, сприймаючи поліфонічну організацію висловлення, визначає позицію мовця в момент мовлення й інтерпретує його суб’єктивно-модальний регістр. Проведений комплексний аналіз дозволив уточнити статус СР з підрядним часу в системі французької мови та в мовленні. Розроблені теоретичні положення є перспективними для подальшого аналізу складних речень з іншими підрядними частинами в аспекті мови та мовлення. |