Анотація до роботи:

Порожнякова Н.Є. Східнослов'янські міфологічні мотиви в образотворчому мистецтві модерну. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.05. – образотворче мистецтво. – Харківська державна академія дизайну і мистецтв. – Харків, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню ролі східнослов'янських міфологічних мотивів у стилеутворенні модерну. Розглянуто стан теоретичного осмислення проблематики міфологізму як типу художнього мислення модерну. Створено і представлено в ілюстративному додатку типологічні ряди творів образотворчого мистецтва кінця XIX – початку ХХ ст. (В. Васнецов, М. Врубель, М. Реріх, П. Холодний, Ю. Михайлів, І. Білібін, Г. Нарбут, О. Кульчицька, М. Жук).

Досліджено особливості міфологеми чарівної казки в живописі й графіці модерну. По-новому розкрито зміст і взаємозалежну з ним форму відомих творів образотворчого мистецтва. Знайдено особливий тип “міфологічного портрета”, де особистість прилучається до категорії Вічного.

Виявлено, що міфологічні, казкові, билинні мотиви дали змістову основу, “сюжетне мотивування” для формування символічної мови модерну. Розкрито значення художньої практики майстрів модерну в театрально-декораційному і монументальному мистецтві в створенні панно.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення та виявлено новий аспект у вивченні проблеми становлення та розвитку стилю модерн. Вперше здійснена спроба комплексного дослідження ролі східнослов’янських міфологічних мотивів у стилетворенні модерну, який, у відповідності зі своєю назвою, прагне до нового. Але в той же час співзвучний з архаїкою, черпаючи в ній та по-своєму втілюючи стійкі образи втраченої гармонійної картини світу. В результаті аналізу численних пам’яток образотворчого мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст. за східнослов’янськими міфологічними мотивами нами виявлені та систематизовані ключові міфологеми у творах українських та російських художників цього періоду. Створено типологічні ряди, що подані в ілюстративному додатку.

2. Використання компаративного методу (як основного) дозволило створити широке асоціативне поле для виявлення змістових та формальних зв’язків між язичницьким мистецтвом слов’ян і творами художників модерну. З’ясовано, що міфологізм з притаманним йому синкретизмом постав типом художнього мислення модерну. Зацікавленість міфологією була викликана гострою потребою в національному самоусвідомленні. Звернення до національної міфології розширило часові й просторові межі мистецтва та зумовило високу міру узагальнення образотворчої мови модерну. Професійне мистецтво відновлювало зв’язки з народною культурою. Це стосувалося як змісту, так і форми вираження.

3. Міф проявляє архетипи, виводячи їх на видимий план. Відтворюючи давні первообрази в мистецтві, художники модерну роблять їх об’єктом естетичного сприйняття. На підставі створених типологічних рядів та їх художньо-стилістичного аналізу нами встановлено, що найбільш популярними в мистецтві модерну виявились узяті з народної культури образи нижчої міфології (лісовик, водяник, русалки), мотиви Світового Дерева і каменя (в аспекті axis mundi), образ жінки-птаха, образи міфологічних і казкових птахів (Сірін й Алконост, Гамаюн, ворон, павич, Жар-птиця), образи вищої міфології (ідоли). Проведений аналіз основних східнослов’янських міфологічних мотивів показав, що анімізм міфологічного мислення своєрідно трактується в органіці модерну. Це наочно представлено в ілюстративному додатку (В. Васнецов, М. Врубель, М. Реріх, І. Білібін, Ю. Михайлів, О. Кульчицька та ін.).

4. Аналіз характеру трактування образу героя в творчості В. Васнецова, М. Врубеля, М. Реріха, І. Білібіна, О. Кульчицької, М. Казаса та інших показав його відмінність від художників критичного реалізму, які зображали конкретні історичні особистості з яскраво вираженою індивідуальною психологічною характеристикою (герой-тиран, герой-жертва), відтворювали ідеальний образ героя-богатиря. Виявлено та розглянуто особливий тип зображення міфологічного героя, що представляє водночас конкретну особистість (І. Рєпін, В. Васнецов, М. Врубель). В результаті поєднання індивідуального з ідеальним в мистецтві відбувається формування нового типу портрета. Це дозволяє нам ввести термін – “міфологічний портрет”. Дослідження творів В. Васнецова, М. Реріха, С. Малютіна, О. Кульчицької виявило, що образ віщого Бояна (поряд з образом “пророка”) можна трактувати як самоідентифікацію художників, сприймаючих свою діяльність як місію культурної пам’яті.

5. З’ясовано, що зображення язичницьких мотивів передбачало засвоєння художньої мови давнини, з ії високою мірою узагальнення, знаковості. На підставі відшліфованої століттями умовно-декоративної мови археологічних знахідок і традиційного народного мистецтва художники виробляли нову естетичну форму, що відповідала міфологічному змісту. В творчості кожного із згаданих майстрів простежується еволюція від конкретного до узагальнено-умовного. Можна відзначити тенденцію переходу від картини “як вікна у світ” до картини “як моделі світу”.

6. Дослідження показало, що звернення художників до мотивів чарівної казки та билини, у яких добро перемагає зло, протистояло трагізму часу. Можливість притаманних казці та билині фантастичних метаморфоз давало сюжетне мотивування для вільного вираження простору, часу, лінійного ладу і метафоричності кольорового рішення. Міфологема подорожі казкового та билинного героя допомагала подолати звичні межі тривимірного простору. Зображення міфологічних мотивів (підземного царства, килима-літака) переорієнтовувало увагу майстрів від “прив’язки” до лінії горизонту – до символічної вертикалі підземного світу і небес.

7. Дослідження підтвердило, що інтерес до язичницьких міфологічних мотивів у багатьох художників виявлявся паралельно з вивченням ними спадщини християнського мистецтва Давньої Русі. На композиційний лад творів з міфологічною тематикою В. Васнецова, М. Врубеля, М. Реріха та інших вплинула їх робота над храмовими розписами, театральними декораціями і книжковими ілюстраціями, яка часто здійснювалась паралельно зі створенням ними станкових творів. Це виявилось в типі картини-панно, де поєдналися станкові та монументальні начала. Слід відзначити домінанту лінійно-площинного стилю, де лінія та декоративна пляма відіграють провідну роль. Аналіз творів допоміг з’ясувати, що робота майстрів модерну над ескізами театральних декорацій (насамперед, для музичного театру у виставах з міфологічною тематикою) сприяла формуванню декоративного ладу станкового живопису.

8. Вивчені та проаналізовані маловідомі панно М. Реріха з Горлівського художнього музею, символічні твори Ю.Михайліва, ілюстративний цикл О. Кульчицької “Нариси української міфології”.

9. На підставі результатів дослідження, авторка дійшла висновку, що східнослов’янські міфологічні мотиви виявилися одним з визначальних факторів у стилетворенні модерну.

10. Положення дисертації доцільно використовувати у навчальних програмах зі спеціальності “історія образотворчого мистецтва”, а також увести їх до відповідних лекційних курсів. Результати роботи можуть також допомогти сучасним митцям у вирішенні творчих завдань. Дисертація відкриває перспективи для подальшого наукового дослідження, в якому передбачається:

розширити територіальні межі мистецтва періоду, що вивчається, і розглянути роль міфологічних мотивів в образотворчому мистецтві модерну в цілому;

показати розвиток і трансформацію основних міфологем модерну у сучасному мистецтві.

Публікації автора:

1. Порожнякова Н. Киевская Русь в живописных образах Н.К. Рериха // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. наук. пр. Харківського художньо-промислового інституту. – 2000. – Вип. 2-3. – С. 84 - 89.

2. Порожнякова Н. Мифологическое путешествие героя-богатыря в изобразительном искусстве конца XIX – начала XX века // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. наук. пр. Харківського художньо-промислового інституту. – 2000. – Вип. 4-5. – С. 84 - 91.

3. Порожнякова Н. Богатырство киевское. К проблеме: пути освоения языческого наследия Древней Руси в изобразительном искусстве конца XIX – начала XX века // Науковий вісник: Зб. наук. пр. Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. – 2002. – Спеціальний вип. – С. 79 - 89.

4. Порожнякова Н. Восток и Запад в раннем творчестве Н.К. Рериха // Материалы междунар. музыковедческого семинара и научно-практич. конф. «Восток–Запад: Культура и цивилизация». – Одесса: ООО Студия Негоциант.– 2002. – С. 86 - 90.

5. Порожнякова Н.Е. Роль волшебной сказки в становлении образно-художественной стилистики модерна (В.М. Васнецов) // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – 2003. – № 2. – С. 96 - 108.

6. Порожнякова Н.Е. Проблема гармонии человека и природы в мифологических образах изобразительного искусства конца XIX – начала XX вв. // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – 2004. – № 1. – С. 108 - 116.

7. Порожнякова Н. Образ Мирового Древа как универсальной модели мира в изобразительном искусстве конца XIX – начала XX вв. // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. наук. пр. Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – 2003-2004. – Вип. 3-2. – С. 62 - 66.

8. Порожнякова Н. Сказочный образ ковра-самолёта в живописных произведениях Н.К. Рериха // Материалы междунар. музыковедческого семинара и научно-практич. конф. «Восток–Запад: Культура и цивилизация» 2003. – Одесса: Астропринт, 2004. – С.324-332.

9. Порожнякова Н.Е. Роль языческой славянской фольклорно-мифологической тематики в сложении стилистики модерна (Изобразительное искусство Украины и России конца XIX – начала ХХ вв.) // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – 2004. – №8. – С. 147-156.

10. Порожнякова Н.Е. Мифологическое путешествие героя-богатыря в изобразительном искусстве конца XIX – начала ХХ вв. в свете проблемы самопознания (на примере творчества Н.К. Рериха) // Международная научно-практическая конференция «Рериховское наследие»: Новая Россия на пути к единству человечества. – СПб. – Вышний Волочек; Ирида-прос, 2005. – Т.2. – С. 489-495.

11. Порожнякова Н. Міф, казка, билина в українському та російському живописі кінця ХІХ – початку ХХ ст. Образ і стиль. // Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник Одеської державної академії імені А.В. Нежданової. – 2005. – Вип. 6. Кн. 1. – С. 200 - 209.