Суть наукової проблеми дослідження полягала у протиріччі між необхідністю в осмисленні теоретичних засад та шляхів формування логічної коректності соціологічного знання й відсутністю відповідних знань в сучасній соціологічній науці. У пошуках ефективних шляхів розв’язання проблеми логічної коректності в соціології дослідження розгорталося через з’ясування місця і статусу проблеми логічної коректності в історико-соціологічному процесі; застосування інтегративного підходу щодо аналізу причин та сутності проблеми логічної коректності; розгляд шляху забезпечення логічної коректності в соціології у контексті концепції інтеграції. За результатами дослідження з’ясовано, що вимога забезпечувати логічну коректність має статус наукової цінності й виступає суттєвою компонентою на усіх етапах розвитку соціології. В історії соціології це зафіксовано твердженнями фундаторів та авторитетних представників різних національних шкіл. В сучасній соціології рефлексія щодо питання логічної коректності має статус соціологічної проблеми оскільки входить до сфери сучасних рефлексивних досліджень, адже щільно пов’язана з питанням науковості соціології. Крім того, характеризується власним предметом, який включає з’ясування суті проблеми, розгляд її причин та шляхів розв’язання. Результати рефлексії щодо даного питання акумулює метарівень сучасного соціологічного знання, що підтверджує внутрішньодисциплінарний статус проблеми. Підсумовуючи результати огляду літератури можна констатувати малу ефективність існуючих підходів, як щодо розгляду причин проблеми, так і щодо шляхів її розв’язання. Також встановлено, що застосування інтегративного підходу щодо розгляду причин проблеми логічної коректності диктується необхідністю враховувати різнорідність впливових чинників. Йдеться про зв'язок і взаємообумовленість, що існує між такими явищами як мультипарадигмальність, відсутність єдиної всеохоплюючої теорії, багатомовність, невизначеність критеріїв науковості тощо. В контексті реалізації підходу проведене конкретне рефлексивне дослідження дозволило одночасний розгляд особливостей як соціологічного, так і логічного знання. На основі отриманого фактичного матеріалу з’ясовано: 1) логічне знання в логіці не представлено у вигляді конкретного логічного засобу для спеціалістів конкретних наук; 2) логічне знання має свої внутрішні неузгодження, які можуть виступати підставами для непорозумінь між соціологами, які користуються різними логічними виданнями; 3) перетворення логічного знання у форму логічного засобу (для виконання конкретного наукового завдання) є досить складна спеціалізована діяльність; 4) знання з логіки є лише частковим засобом для виконання логічних операцій, його використання передбачає певний спосіб організації змістовної інформації у самій соціології; 5) навіть бездоганно розроблений логічний засіб не допоможе забезпечити логічну коректність в соціології поза створенням необхідної сприятливої ситуації в галузі її парадигмальної та мовної організації. Підсумовуючи можна констатувати евристичність інтегративного підходу щодо розгляду причин виникнення та сутності проблеми логічної коректності в соціології. Ґрунтуючись на результатах рефлексивного дослідження чинників проблеми, розглянуто шлях забезпечення логічної коректності в соціології у контексті концепції інтеграції і зроблено наступні висновки. По-перше, відповідальність за забезпечення логічної коректності соціологічного знання (продукт колективної діяльності) покладається на соціологів. Оскільки це торкається особисто кожного із членів спільноти, то й зумовлює об’єктивну залежність соціологів один від одного, що створює реальні підстави для їх інтеграції. Стає очевидною залежність спільноти від тих засобів і способів, використання яких гарантує необхідні якості результату їх наукових практик. Тому розгляд питання інтеграції соціологів-методистів, що буде їх розробляти і упроваджувати в соціологію передує питанню інтеграції усього загалу соціологів. По-друге, як один з організаційних чинників, що сприяє інтеграції професіоналів-методистів запропоновано спеціальний проект під назвою «Соціологістика», в основу якого покладена ідея логістики. Визначення основних структурних компонентів проекту обумовлено специфікою наукових практик, інтеграція яких залежить від представлення провідної ідеї; методологічного й теоретичного підґрунтя реальності, що досліджується; бачення перспектив розвитку. Соціологістика розуміється як дослідницько-технологічний (інженерний) напрямок, який досліджує образ міркувань соціолога (ОМС) з огляду тих розумових дій, які здійснював соціолог і тих засобів, які він використовував і наслідками застосування яких є ті або інші властивості ОМС. В основу суттєвих ознак, з яких складається зміст поняття «соціологістики» покладено розуміння об’єкту та предмету рефлексивних досліджень, яке сформовано на основі певної методології й відповідних теорій. По-третє, інтеграційна концепція щодо усього загалу соціологів пов’язується із формуванням логічної культури соціологів, головними складовими якої виступають традиції, соціальні норми й цінності. Підсумовуючи можна констатувати, що лише на основі колективних зусиль соціологів стає можливим розв’язання проблеми логічної коректності в соціології. Подальше вирішення питання логічної коректності пов’язуємо із розробкою логічних методів і введенням їх в арсенал соціології. На основі сформульованих висновків можна констатувати розв’язання наукової проблеми, досягнення мети й завдань дослідження. Адже намічено ефективний шлях забезпечення логічної коректності соціологічного знання: сформульовано теоретичні засади вирішення проблеми й основні положення щодо розробки на цій основі напрямку «соціологістика», що спрямовано на інституціоналізацію в сучасній соціології практик втілення логічних цінностей. Результати дослідження мають практичне значення. При викладанні курсів з історії та теорії соціології, під час дослідження історико-соціологічного процесу є сенс використовувати результати і висновки першого розділу. Фактичний матеріал представлений у додатках і висновки, що отримані при проведенні рефлексивного дослідження можуть бути корисними в діяльності фахових комісій. Під час вироблення фахових стандартів дослідницької діяльності в соціології корисними стають висновки щодо самої технології проведення рефлексивного дослідження в умовах відсутності його усталеної практики, принаймні в сучасній українській соціології. З’ясовано, що завданнями можуть виступати такі питання, які опускаються у звичайному конкретно соціологічному дослідженні. З цього випливає можливість у подальшому уточнення дослідницької програми щодо її основних етапів, враховуючи особливості рефлексивних досліджень. Результати й висновки, які отримані в процесі розробки проекту «соціологістика» можуть бути використані в процесах діяльності державних та недержавних організацій з самоорганізації соціологічної спільноти України. |
