Анотація до роботи:

Савушкін Д.В. Шляхи підвищення ефективності хірургічного лікування хворих при хронічних неспецифічних захворюваннях легенів з використанням лікувальної ендоскопії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спецiальнiстю 14.01.03 – хiрургія. Нацiональна медична академiя пiслядипломної освiти ім. П.Л. Шупика, Київ, 2007.

Наукова робота присвячена вивченню ролі гормоно-опосередкованих змін систем імунітету та гемостазу, а також функціональної активності бронхіального епітелію в патогенезі гнійно-деструктивних форм ХНЗЛ. Результати досліджень в роботі засвідчили наявність системи контролю гормонів репродуктивної сфери над функціонуванням клітинного імунітету, а також системи гормонозалежного імунного нагляду за процесами репаративної регенерації епітелію бронхів. У хворих на ХНЗЛ науково обґрунтована доцільність і доведена можливість корекції дисбалансу функціональної інтеграції системи імунітету та ендокринної системи, а також проліферативного потенціалу (включаючи лімфоцитарно-опосередкованого) бронхіального епітелію з використанням хоріонічного гонадотропіну та чинників тимусу.

Розроблено і впроваджено в клінічну практику ендобронхіальний спосіб профілактики розвитку післяопераційних ускладнень і корекції імунно-ендокринного дисбалансу у хворих на ХНЗЛ.

У хворих з гнійно-деструктивними формами ХНЗЛ виявлена гормоно (тималін-, тестостерон- і гонадотропін-) залежна морфогенетична активність лімфоцитів, і доведено, що ендобронхіальне введення гонадотропіну хоріонічного хворих сприяє стимуляції тималін- і тестостеронзалежної лімфоцитарної активації проліферативних процесів в бронхіальному епітелії, знижує кiлькiсть післяопераційних ускладнень з 25,5% до 9,8%, скорочує терміни лікування на 10-12 діб.

Результати дослідження дозволили визначити особливості гормонозалежної репаративної регенерації бронхіального епітелію і функціональної активності клітинного імунітету у хворих з гнійно-деструктивними формами ХНЗЛ. Розроблений і впроваджений в клінічну практику спосіб ендобронхіальної корекції імунно-ендокринного дисбалансу у хворих на ХНЗЛ забезпечив покращання результатів їх лікування за рахунок зменшення частоти післяопераційних гнійно-запальних ускладнень.

1. Встановлено, що чинником ризику розвитку ускладненого перебігу раннього післяопераційного періоду у хворих ХНЗЛ є особлива форма імуно-ендокринного дисбалансу, що характеризується, окрім відносного (гіпер) супресорного варіанта імунодефіциту, “тестикулярної” і “позатестикулярної” тестостеронової недостатності і порушенням тималін- і тестостеронзалежної функціональної активності лімфоцитів і моноцитів. Виявлена здатність лімфоцитів поглинати тестостерон, і доведена залежність цього процесу у хворих на ХНЗЛ від гормонів тимусу, а також від екзогенного хоріонічного гонадотропіну.

2. Виявлено, що хронічний бронхіт у хворих с гнійно-деструктивними формами ХНЗЛ супроводжувався формуванням вторинного iмунодифецiту за рахунок порушення тимолiмфоцiтарних зв'язків, що вивилося одним з патогенетичних компонентів виникнення післяопераційних ускладнень у даного континтгенту.

3. Встановленно, що у гострій фазі хронічного бронхіту у хворих ХНЗЛ переважала високопатогенна мікрофлора з перевагою стрептококів і стафілококів (74,0%). При переході у хронічну фазу відзначено перевагу умовно патогенної мікрофлори й грибкових уражень, що, непрямо, засвідчило виснаження резервів місцевої iмунної захисту.

4. У хворих на нагноювальні захворювання легень виявлений дисбаланс функціональної інтеграції імунної та ендокринної систем, що реалізувався через порушення в системі гемостазу, які характеризувалися порушенням фибринолитичної активності лейкоцитів, а також експресією поверхневих рецептеров до тромбіну й активаторів плазминогену сечового, тканинного та кров'яного типів. Наслідком цього стали порушення функціональної активності клітинних елементів запалення іn loko morbі, які призводили до хронизації запального процесу на тканинному рівні.

5. Патофізіологічним обґрунтуванням застосування комплексу хорiонiчного гонадотропiну та тималiну стала, виявлена у чоловіків із ХНЗЛ, наявність стимулюючої дії чоловічого гормону на функціональну активність лімфоцитів, яка характеризувалася експресією рецепторів до активаторів плазмiногену і тромбіну, активаторної активності кліток.

6. Застосування ендобронхіального введення комплексу хоріонічного гонадотропіну и тималіну в передопераційній підготовці хворих на ХНЗЛ забезпечило зниження кiлькостi післяопераційних ускладнень з 25,5% до 9,8%, скорочення терміну лікування на 10-12 дiб.

Публікації автора:

1. Савушкин Д.В., Гришин М.Н., Федосеева В.М. Особенности иммуноэндокринного дисбаланса у больных с хроническим абсцессом легкого, бронхоэктатической болезнью, кистозной болезнью легких и кистой легкого. // Таврический медико-биологический вестник, - 2001. - Т. 4, № 1-2. - С. 84-87. (Особистий внесок диссертанта: проведений аналiз iсторiй хвороб i статистичну обробку матерiалу).

2. Fedosyeyeva Y.M., Savushkin D.V. The influence of gonadotropin chorianic and testosterone upon thymalin-dependent modification of the monocyte receptor field in patients with chronic nonspecific lung diseases. // Імунологія та алергологія – 2001. - № 4. - С. 60. (Особистий внесок диссертанта: проведений аналiз наукової лiтераури, написав вступ до статтi та основну ії частину).

3. Гришин М.Н., Савушкин Д.В., Федосеева В.М. Гормонозависимая фибринолитическая активность лейкоцитов крови и больных хроническим абсцессом легкого, бронхоэктатической болезною, кистозной болезнью легких и кистой легкого // Український пульмонологічний журнал. – 2001. - № 4. - С. 47-48. (Особистий внесок диссертанта: проведений аналiз наукової лiтераури, статистичний аналiз, написав вступ до статтi).

4. Савушкин Д.В., Федосеева В.М., Сокур П.П., Гришин М.Н. Гормональная и лимфоидная регуляция пролиферативной, прокоагулянтной и фибринолитической активности бронхиального эпителия у больных мужского пола с хроническими неспецифическими заболеваниями легких. // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - 2002. – В.11. – К. 1. - С. 773-780. (Особистий внесок диссертанта: проведений аналiз наукової лiтератури, провiв статистичний аналiз, написав вступ до статтi та основну ії частину).

5. Савушкин Д.В. Гормоноопосредованная динамика иммуноактивных, и фибринолитических свойств экстрактов тканей слизистой оболочки бронхов у больных хроническими неспецифическими воспалительными заболеваниями легких. // Врачебная практика. – 2002. - № 1. - С. 71-73.

6. Савушкин Д.В., Федосеева В.М. Влияние гонадотропина хорионического и тестостерона на тималинзависимую модификацию рецепторного поля лимфоцитов у больных хроническим абсцессом легкого, бронхоэктатической болезнью, кистозной болезнью легких и кистой легкого. // Врачебная практика. – 2002. - № 2. - С. 86-89. (Особистий внесок диссертанта: особисто вiдпрацьовано та проаналiзовано матерiал по оцiнцi впливу хорiонiческого гонадотропину i тестостерону на тималiнзалежну модифікацію рецепторного поля лімфоцитів у хворих з ХНЗЛ, написав основну частину статтi).

7. Сокур П.П., Савушкин Д.В. Коррекция иммунно-эндокринных нарушений с использованием тималина и хорионического гонадотропина. // Материали науково-практичної конференцiї молодих вчених, присвяченої Дню та Фестивалю науки «Науку молодих вченых медикiв – в практику охорони здоров`я». – Київ, 2007. – С. 110 - 114. (Особистий внесок диссертанта: проведений аналiз наукової лiтератури, провiв статистичний аналiз, написав вступ до статтi та основну ії частину).

8. Сокур П.П., Савушкин Д.В. Повышение эффективности лечения больных ХНЗЛ с использованием лечебной эндоскопии. // Материали науково-практичної конференцiї молодих вчених, присвяченої Дню та Фестивалю науки «Науку молодих вченых медикiв – в практику охорони здоров`я». – Київ, 2007. – С. 225 – 228. (Особистий внесок диссертанта: проведений аналiз наукової лiтераури, написав основну частину статтi).

9. Пат. 69029 А Україна, МПК 7 А61В17/00 Спосіб лікування хронічних неспецифічних захворювань легень / Д.В. Савушкін, П.П. Сокур, М.Н. Гришин (Україна). Заявл. 27.11.2003; Опубл. 16.08.2004 // Бюл. № 8. (Особистий внесок диссертанта: автор iдеї, проведенi аналiз i узагальнення результатiв власних дослiджень, оформлення патенту).