Анотація до роботи:

Соловій М.Б. Шляхи оптимізації лікувально-діагностичної тактики у хворих хронічною венозною недостатністю нижніх кінцівок на пізніх стадіях. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2007.

Дисертація присвячена проблемі оптимізації лікувально-діагностичної тактики у хворих на хронічну венозну недостатність нижніх кінцівок на стадіях трофічних змін та виразок. Проведено аналіз результатів обстеження та лікування 330 пацієнтів із ХВН на різних клінічних стадіях захворювання. Відповідно до клінічної класифікації СЕАР, хворих розділено на чотири групи. І-у групу утворило 157 пацієнтів із ХВН на стадії відкритих ТВГ (клас С6 класифікації СЕАР). ІІ-у групу – 32 пацієнти з трофічними змінами шкіри (гіперпігментація, індурація, ліподерматосклероз) та загоєними виразками (клас С5). До ІІІ-ої групи ввійшов 31 пацієнт з трофічними змінами шкіри, але без виразкового анамнезу (клас С4). ІV-а група була контрольною і складалася зі 110 пацієнтів із ХВН з ознаками ВРВ нижніх кінцівок без трофічних змін (клас С2). У хворих на ХВН з трофічними змінами та виразками встановлено підвищені показники МСМ та знижені показники СЗЕ та ПЕМ у порівнянні з нормою та контрольною групою, що свідчило про наявність ознак ендотоксикозу. Виявлено підвищені показники ПВТ, СВТ та знижену АРГСС у пацієнтів з трофічними змінами та, особливо, виразками у порівнянні з контрольними, що вказувало на вагоме порушення функції “м’язової помпи” гомілки. Встановлено, що у пацієнтів перших трьох груп частіше є ПРК у глибоких венах у порівнянні з контрольною групою. При необхідності ліквідації недостатності ПВГ операцією вибору повинна бути СЕППВ, як малотравматична та ефективна. На підставі отриманих результатів напрацьовано спосіб оцінки ступеня важкості ХВН, а також схему діагностично-лікувальної тактики.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та практичне здійснення пошуку шляхів покращення діагностики та лікування хворих на ХВН у стадіях трофічних змін та виразок. Це наукове завдання вирішене вивченням маркерів ендотоксикозу, показників субфасціального внутрішньотканинного тиску та поверхневого венозного тиску гомілки, амплітуди рухів гомілково-ступневого суглоба, наявності патологічного рефлюксу крові у глибоких венах нижніх кінцівок, ефективності та безпечності субфасціального ендоскопічного пересічення перфорантних вен гомілки. Завдяки отриманим результатам встановлено спосіб оцінки ступеня важкості ХВН та напрацьовано схему діагностично-лікувальної тактики у хворих з трофічними змінами шкіри та виразками.

1. У хворих на пізніх стадіях ХВН (трофічні зміни, виразки) більш вираженими у порівнянні з хворими без трофічних змін є скарги на біль (15,9% та 2,7%) (р<0,05), набряки (24,5% та 0%) та кульгавість (7,8% та 0%). Виражене порушення працездатності та необхідність використання підтримувальних засобів (у середньому у 59,3±0,07% пацієнтів з трофічними змінами та виразками) вимагає проведення ефективного лікування та напрацювання комплексу заходів з їх соціальної та фізичної реабілітації.

2. У хворих на ХВН нижніх кінцівок на стадії трофічних змін та виразок у крові, що відтікає з нижніх кінцівок, зафіксовано підвищений показник молекул середньої маси (0,281±0,014 у.о.) (р<0,05), а також знижені показники сорбційної здатності еритроцитів (25,2±4,6 %) та проникності еритроцитних мембран (13,68±0,52 у.о.) (р<0,05). Це вказує на те, що у таких хворих є явища хронічного ендотоксикозу та обґрунтовує необхідність впровадження детоксикаційної терапії.

3. У хворих з трофічними змінами та виразками у порівнянні з групою хворих без трофічних порушень відзначається підвищення рівнів субфасціального внутрішньотканинного тиску гомілки (25,8±1,3 мм рт.ст.) (р<0,001), венозної гіпертензії (232,4±12,2 мм вод.ст.) (р<0,001), зниження амплітуди рухів у гомілково-ступневому суглобі (35,5±1,8) (р<0,001), а також переважання патологічного рефлюксу крові в глибоких венах (у 51,8% хворих) (р<0,001) уражених кінцівок. Це вказує на вагоме порушення функції „м’язової помпи” гомілки та необхідність її різнопланової корекції.

4. Субфасціальне ендоскопічне пересічення перфорантних вен гомілки є ефективною (частота загоєнь трофічних виразок в ранньому післяопераційному періоді сягає 100%) і безпечною (не стверджено важких ускладнень, летальності) малоінвазійним хірургічним методом лікування декомпенсованих стадій ХВН. Завдяки своїй малотравматичності цей метод слід ширше використовувати у лікуванні хворих на пізніх стадіях ХВН.

5. Трофічні венозні виразки гомілки є колонізовані здебільшого Грам-негативною флорою (у 57% наших пацієнтів) з найвищою чутливістю до фторхінолонів. Це зумовлює можливість застосування цієї групи або препаратів широкого спектра з дією на Грам-негативну флору у разі необхідності емпіричної антибактерійної терапії.

6. Критеріями диференційованого підходу у виборі методів лікування пацієнтів з ХВН на стадії трофічних змін та виразок є наявність ендотоксикозу у кровоплині з ураженої кінцівки, хронічного компресійного синдрому гомілки, венозної гіпертензії, порушення функції гомілково-ступневого суглоба та „м’язової помпи” гомілки, а також можливість виконання субфасціального ендоскопічного пересічення перфорантних вен гомілки.

Публікації автора:

1. Соловій М.Б. Ендоскопічне субфасціальне пересічення перфорантних вен гомілки у хворих на хронічну венозну недостатність нижніх кінцівок // Практична медицина. – 2005. – №2. – С.22-27.

2. Соловій М.Б. Стан пероксидної оксидації ліпідів та маркерів ендотоксикозу у хворих на хронічну венозну недостатність пізніх стадій // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2005. – №3. – С.45-50.

3. Соловій М.Б. Функціональні та гемодинамічні показники нижніх кінцівок у хворих на хронічну венозну недостатність // Хірургія України. – 2006. – №3. – С.51-54.

4. Патент 13220 U Україна. МПК А 61 В 10/04. Спосіб оцінки ступеня тяжкості хронічної венозної недостатності / М.Б. Соловій (Україна) – Заявлено 10.10.05; Опубл.15.03.06 // Бюл. №3.

5. Соловій М.Б., Кобза І.І. Характеристика деяких функціонально-гемодинамічних показників нижніх кінцівок у хворих з хронічною венозною недостатністю на пізніх стадіях // Український бальнеологічний журнал. – 2004. – №2. – С.103-106.

6. Соловій М. Ендотоксикоз у хворих з хронічною венозною недостатністю у стадії декомпенсації // Клінічна хірургія. – 2005. – №4-5. – С.89.

7. Соловій М.Б. Об’єктивізація оцінки ступеня важкості хронічної венозної недостатності на стадії трофічних змін та виразок // Серце і судини. – 2006. – №4 (додаток). – С.281-283.

8. Соловій М.Б. Стан пероксидного окислення ліпідів та ендотоксемії у хворих хронічною венозною недостатністю // Тези доповідей Х-ого Конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств. – Чернівці-Київ-Чикаго, 2004. – С.487.

9. Соловій М.Б. Раціоналізація місцевого лікування трофічних виразок венозного генезу з гнійно-запальними змінами // Тези доповідей Х-ого Конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств. – Чернівці-Київ-Чикаго, 2004. – С.487-488.

10. Соловій М.Б. Ендоскопічне пересічення перфорантних вен гомілки у хворих хронічною венозною недостатністю нижніх кінцівок // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції „Вчені майбутнього”. – Одеса, 2005. – С.126-127.

11. Соловій М., Підуфалий В., Мікловші О. Мікробіологічна флора трофічних виразок різної етіології // Тези доповідей ХІ-ого Конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств. – Полтава-Київ-Чикаго, 2006. – С.516.