Шуляренко Олег Володимирович. Шляхи оптимізації хірургічного лікування хелікобактерпозитивних хворих з виразковим пілородуоденальним стенозом : дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2007. — 193арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 165-193.
Анотація до роботи:
Шуляренко О.В. Шляхи оптимізації хірургічного лікування хелікобактерпозитивних хворих з виразковим пілородуоденальним стенозом. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, 2007.
В основу роботи покладено аналіз результатів обстежень і хірургічного лікування 136 хворих, оперованих в хірургічній клініці кафедри медицини невідкладних станів і кафедри хірургії та проктології за період 2001-2005 років з приводу виразкового пілородуоденального стенозу. Пацієнтів було поділено на 2 групи. Перша, 42 пацієнти, одержували традиційну передопераційну підготовку, друга, 94 пацієнти, поряд з традиційною одержували імунокоригуючу терапію і ентеральне череззондове харчування включно з черезстентовим в зоні стенозу і мікроєюностомою, також була використана електрогастростимуляція.
В роботі вперше вивчено морфофункціональні просторові і імуноморфологічні характеристики зони стенозу і периульцерозної зони вихідного відділу шлунку і дванадцятипалої кишки; вперше досліджено динаміку активності кальцієвої аденозинтрифосфатази м’язової тканини шлунка і зв’язок її з моторною функцією шлунка та доведена ефективність застосування розроблених методик передопераційної підготовки хворих з виразковим пілородуоденальним стенозом і визначений вибір оптимального об’єму оперативного втручання залежно від стадії стенозу, поліморбідності і тяжкості стану хворого.
Розширені покази до застосування органозберігаючих операцій дозволили виконати в основній групі такі типи оперативних втручань: селективна проксимальна ваготомія з пілоропластикою у 36 (26,47%) хворих; селективна проксимальна ваготомія з дуоденопластикою у 30 (22,06%) хворих; селективна проксимальна ваготомія з сегментарною резекцією тіла і дренуючою операцією у 3 (2,21%); селективна ваготомія з антрумектомією у 13 (9,56%); лапароскопічна ваготомія і дренуюча операція з мінідоступа у 2 (1,47%); резекція шлунка у 8 (5,88%) хворих, тоді як в контрольній групі виконані такі типи оперативних втручань: селективна проксимальна ваготомія з пілоропластикою у 15 (11,03%), селективна проксимальна ваготомія з дуоденопластикою у 6 (4,41%); селективна ваготомія з антрумектомією у 6 (4,41%); резекція шлунка у 13 (9,56%); гастроєюностомія у 2 (1,47%) хворих, що створило умови до збільшення кількості органозберігаючих оперативних втручань при декомпенсованому виразковому пілородуоденальному стенозі на 44,89% та супроводжувалось зниженням кількості безпосередніх післяопераційних ускладнень на 12,4%, зростанням кількості відмінних і добрих результатів на 43%.
В дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і практичне вирішення наукових завдань щодо розробки та вдосконалення методів діагностики та лікування Helicobacter pylori-позитивних хворих з виразковим пілородуоденальним стенозом, яке сприяло розширенню показів до виконання органозберігаючих і органоощадних оперативних втручань, покращенню тактики та результатів хірургічного лікування таких хворих.
1. Дослідження патоморфологічних змін зони виразкового пілородуоденального стенозу виявило превалювання рубцево-запальних змін у Нelicobacter рylori-позитивних пацієнтів, тоді як у Нelicobacter рylori-негативних хворих – рубцево-фіброзних, а зміни елементів ауербахівського нервового сплетіння в I, II стадіях стенозу мали зворотній характер, тоді як в III і IV стадіях – дегенеративний, тобто незворотній, з дистрофічно-склеротичним характером в дистальній третині або половині шлунку.
2. Виразковий пілородуоденальний стеноз, поєднаний з активною виразкою, у всіх випадках супроводжувався контамінацією Нelicobacter рylori з превалюванням в стадії декомпенсації значного ступеня забрудненості (90%), субкомпенсації – значного (60,6%) і помірного (25,76%), компенсації – слабкого (61,54%), тоді як при неактивній виразці (рубцево-фіброзний процес) значне і помірне обсіменіння слизової оболонки шлунку разом складало 60,8%.
3. Дослідження активності кальцієвої аденозинтрифосфатази в м’язовій тканині стінки антрального відділу шлунку у пацієнтів з Нelicobacter рylori-позитивним виразковим пілородуоденальним стенозом показало, що вона в стадії субкомпенсації зменшується з 9,0±1,3 мкмоль/мггод. до 5,5±0,6 мкмоль/мггод., а в стадії декомпенсації знижується навіть до 4,2±0,2 мкмоль/мггод.
4. Впровадження в клінічну практику метала з „пам’яттю форми” для розширення зони виразкового пілородуоденального стенозу дозволяє проводити черезстентове ентеральне харчування, що призводить до ефективної корекції електролітного та імунного гомеостазу в передопераційному періоді у хворих з декомпенсованим виразковим пілородуоденальним стенозом з достовірним (р<0,05) усуненням гіпопротеїнемії.
5. При проведенні ультразвукового дослідження виразкового пілородуоденального стенозу з використанням ехопозитивних контрастних речовин виявили, що в стадії субкомпенсації градієнт пілоричного сфінктера зменшувався з 9,3±0,05 мм. до 4,1±0,05 мм., а при стадії декомпенсації – до 1,3±0,08 мм. Крім того, ефективність передопераційної підготовки у пацієнтів основної групи в стадії декомпенсації супроводжувалась збільшенням (р<0,05) градієнта пілоричного сфінктера до 3,8±0,05 мм.
6. У Нelicobacter рylori-позитивних пацієнтів з декомпенсованим виразковим пілородуоденальним стенозом спостерігається зниження реактивності з достовірним (р<0,05) зниженням абсолютного вмісту Т- лімфоцитів, їх T-CD4+ субпопуляції, інверсією імунорегуляторного індексу, зниженням функціональної активності Т-клітин в реакції з фітогемаглютиніном, в той час як зниження показників гуморального імунітету було незначним, а проведення імунокоригуючої терапії+череззондове (черезстентове) харчування сприяли підвищенню фагоцитарної і покращенню метаболічної активності поліморфноядерних лейкоцитів.
7. Проведення патогенетичнообгрунтованої передопераційної підготовки з включенням антисекреторної і антихелікобактерної терапії, імунокорекції, налагодження череззондового, черезстентового ентерального харчування дозволяє розширити покази та створює умови до збільшення кількості органозберігаючих оперативних втручань при декомпенсованому виразковому пілородуоденальному стенозі на 44,89% і супроводжувалось зниженням кількості безпосередніх післяопераційних ускладнень на 12,4%, зростанням кількості відмінних і добрих результатів на 43%.
Публікації автора:
Шуляренко О.В. Морфофункціональні зміни пілородуоденальної зони при виразковому стенозі шлунку і дванадцятипалої кишки у хворих з асоційованою хелікобактерною інфекцією // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ 2005. - Випуск 14. - Книга 1. С. 58-65. (огляд літератури, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
Шуляренко О.В. Деякі питання оптимізації діагностики і хірургічного лікування виразкових стенозів шлунку та дванадцятипалої кишки у хелікобактерпозитивних пацієнтів // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ 2005.- Випуск 14. - Книга 2. С. 838-843. (лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
Шуляренко О.В. Ентеральне харчування в комплексній передопераційній підготовці хворих з пілородуоденальними стенозами виразкової етіології // Хірургія України. - Київ 2003. - № 4(8). С. 122-123. (аналіз літератури, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
Шуляренко В.А., Сільченко В.П., Іркін І.В., Дейнека С.В., Слонецький Б.І., Гвоздяк М.М., Парацій З.З., Йосипенко М.О., Шуляренко О.В. Особливості патоморфологічних змін пілородуоденальної зони при виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки, ускладненій стенозом // Хірургія України. - Київ 2005. –
№ 1 (13). С. 126-128. (огляд сучасної літератури, збирання клінічного матеріалу, аналіз отриманих даних, формулювання висновків, оформлення матеріалу і підготовка статті до друку).
Мамчич В.І., Шуляренко В.А., Гвоздяк М.М., Парацій З.З., Шуляренко О.В., Шило В.Т. Діагностика і хірургічне лікування виразкових стенозів шлунка та дванадцятипалої кишки // Збірник „Матеріали конференції „Нові технології в хірургії”. - Київ 2002. – Випуск № 2. С. 149-151. (реферування джерел наукової інформації, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
6. Шуляренко В.А., Мамчич В.І., Лисяний М.І., Гвоздяк М.М., Шуляренко О.В. Стан імунної системи при пілородуоденальних стенозах виразкової етіології // Хірургія України. - Київ 2004. - № 1 (9). С. 135-136. (аналіз літератури, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
7. Мамчич В.И., Шуляренко В.А., Коваль Ю.Н., Гвоздяк Н.Н., Паламарчук В.И., Параций З.З., Неганов Л.М., Шуляренко О.В., Блинохватов Л.П. Хирургическое лечение язвенного пилородуоденального стеноза // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ 2001. - Випуск 10. - Книга 4. С. 354-358. (огляд сучасної літератури, спільна розробка способу розширення зони стенозу з використанням пристрою з металу з „пам’яттю форми”, оформлення матеріалу і підготовка статті до друку).
8 Шуляренко В.А., Шуляренко О.В., Назарина В.В. Деякі питання лікування хворих з гастрогенною тетанією // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ 2000. - Випуск 9. - Книга 1. С. 373-376. (аналіз літератури, збирання клінічного матеріалу, аналіз отриманих даних, формулювання висновків, оформлення матеріалу і підготовка статті до друку).
Мамчич В.И., Шуляренко В.А., Шуляренко О.В. Выбор метода операции при пенетрирующих и стенозирующих язвах желудка и двенадцатиперстной кишки, осложнённых кровотечением // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - Київ 2001. - Випуск 5;1. С. 52-53. (реферування джерел наукової інформації, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
Мамчич В.І., Шуляренко В.А., Гвоздяк М.М., Іркін І.В., Дейнека С.В., Парацій З.З., Шуляренко О.В. Діагностика і хірургічне лікування гігантських виразок шлунка і дванадцятипалої кишки // Хірургія України. - Київ 2004. - № 2 (10). С. 115-117. (аналіз літератури, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
Мамчич В.І., Шуляренко В.А., Слонецький Б.І., Шуляренко О.В., Парацій З.З., Гвоздяк М.М., Шило В.Т. Хірургічне лікування Helicobacter pylori-позитивного виразкового пілородуоденального стенозу // Хірургія України. – Київ 2007. - № 2 (22). С. 61-65. (огляд сучасної літератури, збирання клінічного матеріалу, аналіз отриманих даних, формулювання висновків, оформлення матеріалу і підготовка статті до друку).
Мамчич В.І., Шуляренко В.А., Йосипенко М.О., Шуляренко О.В. Проблема виконання реконструктивних втручань після операцій з приводу виразкової хвороби шлунка // Клінічна хірургія. – Київ 2005. - №4-5 (746-747). С. 17-18. (аналіз літератури, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
Шуляренко В.А., Слонецький Б.І., Парацій З.З., Шуляренко О.В. Вплив хелікобактерної інфекції на результати хірургічного лікування виразкового пілородуоденального стенозу // Хірургія України. - Київ 2005. - № 4(16). С. 104-108. (огляд сучасної літератури, збирання клінічного матеріалу, аналіз отриманих даних, формулювання висновків, оформлення матеріалу і підготовка статті до друку).
Патент на корисну модель № 11443 Україна 7 МПК А61М23/00,27/00. Зонд для дренування та ентерального харчування в ранньому післяопераційному періоді // Воровський О.О., Карий Я.В., Слонецький Б.І., Шуляренко О.В. – Опубл. 15.12.2005. – Бюл. №12. – 6с. (аналіз літератури, патентний пошук, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
Патент на винахід № 70879А Україна 7 МПК А61В17/00. Спосіб хірургічної доопераційної підготовки хворих з декомпенсованим пілородуоденальним стенозом // Мамчич В.І., Шуляренко В.А., Шуляренко О.В. – Опубл. 15.10.2004. – Бюл. №10. – 4с. (аналіз літератури, патентний пошук, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
Патент на корисну модель № 8884 Україна 7 МПК А61В17/00. Спосіб хірургічного лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, ускладненої пілоро-дуоденальним стенозом // Шуляренко В.А., Слонецький Б.І., Шуляренко О.В. – Опубл. 15.08.2005. – Бюл. №8. – 4с. (аналіз літератури, патентний пошук, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
Патент на корисну модель № 14106 Україна МПК (2006)А61М29/00А61В1/313. Спосіб декомпресійного стентування пілородуоденального стенозу під бівізуальним контролем // Слонецький Б.І., Шуляренко О.В., Шуляренко В.А., Каліновський В.В. – Опубл. 15.05.2006. – Бюл. №5. – 4с. (аналіз літератури, патентний пошук, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
Шуляренко В.А., Гвоздяк М.М., Парацій З.З., Паламарчук В.І., Тарахонич О.І., Мусієнко А.В., Шуляренко О.В., Мінін Ю.Б. Оптимізація хірургічної тактики лікування виразкової хвороби, ускладненої кровотечею і стенозуванням // Збірник „Матеріали ХХ з’їзду хірургів України”. - Тернопіль 2002. - Том 1. С. 50-51. (реферування джерел наукової інформації, ретроспективний аналіз історій хвороб, підбір та обробка клінічного матеріалу).
Мамчич В.І., Шуляренко В.А., Шевнюк М.М., Гвоздяк М.М., Парацій З.З., Паламарчук В.І., Шуляренко О.В. Актуальні питання хірургії виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки // Збірник „Матеріали XX з’їзду хірургів України”. - Тернопіль 2002. - Том 1. С. 19-20. (аналіз літератури, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).
Шуляренко О.В., Слонецький Б.І., Шуляренко В.А. Ентеральне харчування в передопераційному і ранньому післяопераційному періоді у хворих з виразковим пілородуоденальним стенозом // Збірник „Матеріали XXI з’їзду хірургів України”. - Запоріжжя 2005. - Том 2. С. 423-425. (огляд сучасної літератури, збирання клінічного матеріалу, аналіз отриманих даних, формулювання висновків, оформлення матеріалу і підготовка статті до друку).
