1. У зоні правобережного Лісостепу України в агроценозі ріпака ярого формується змішаний тип забур’яненості. Найбільшу частку у структурі бур’янової рослинності займають малорічні двосім'ядольні види: щириця звичайна – 30 %, талабан польовий – 12 %, триреберник непахучий – 10 %, лобода біла – 8 %, галінсога дрібноквіткова – 6 %, грицики звичайні – 5 %, зірочник середній – 3 %, гірчак почечуйний – 3 %, гірчак шорсткий – 2 %. Багаторічні коренепаросткові бур'яни були представлені осотом рожевим – 2 % та осотом жовтим – 1 %. Частка односім’ядольних видів складала: мишію сизого – 12 % та курячого проса – 5 %. Чисельність пирію повзучого не перевищувала 2 %. Загальна чисельність бур'янів у дослідах становила 217,3-247,3 шт/м2. 2. Ріпак ярий порівняно з іншими культурами, наділений дещо вищою конкурентною активністю щодо бур'янів. Істотне зниження урожайності спостерігали при чисельності 20 шт./м2 однорічних бур'янів. 3. Критичний період шкодочинності бур’янів в посівах ріпака ярого знаходиться в межах 40 днів після появи сходів культури. Знищення бур’янів в більш пізні строки призводить до значних втрат урожаю культури. Бур’яни, які з’являються в посівах культури в другій половині її вегетації є менш шкідливими. Гербокритичний період конкурентного взаємовпливу і шкодочинності бур'янів у посівах ріпака ярого настає на 35-40, а закінчується – на 45-50 день. Для того, щоб звести негативний вплив бур’янів на культуру до мінімуму, необхідно забезпечити чистоту посівів ріпака ярого протягом перших 40 днів його вегетації. Більш пізнє знищення бур’янів вже не компенсує втрат, заподіяних ними культурі. 4. На посівах ріпака ярого для знищення злакових і двосім’ядольних бур’янів ефективним є застосування бутизану 400, 40 % к.с. (2,0 л/га) до сходів культури, що обумовлює зниження рівня забур’яненості на 87-89 % і зменшення сирої маси бур’янів на 90 %. Внесення бутизану 400 (2,0 л/га) в післясходовий період обумовлює зниження забур’яненості на 76-79 %, а при нормі витрати -2,5 л/га забезпечує загибель бур'янів на 79-80 %. 5. Фюзилад супер (1,5 л/га), шогун (1,0 л/га) та селект (0,4-1,8 л/га) є препаратами з вузьким спектром дії, які ефективно знищували лише односім'ядольні бур'яни. При змішаному типі забур'янення, фюзилад супер та шогун забезпечували загальну ефективність на 52-55 % за кількістю та зменшення сирої маси бур’янів на 52-55 %, причому злакові бур’яни гинули на 100 та 93 % відповідно. Селект (0,4-0,8 л/га) зменшував чисельність однорічних злакових бур’янів на 83-94%, а при нормах витрати 1,4-1,8 л/га дія препарату поширювалась і на багаторічні види (пирій повзучий) загибель якого досягала 96-99 %. Застосування селекту дало можливість не лише очистити посіви ріпака ярого від пирію повзучого, але й за рахунок цього знизити затрати на захист посівів наступних культур у сівозміні. 6. Суттєве розширення спектру дії досягається при застосуванні бутизану 400 (2,0 л/га) до сходів культури з післясходовою обробкою посівів, протизлаковими гербіцидами шогун (1,0 л/га ) або фюзилад супер (1,5 л/га). У цих варіантах загибель бур’янів досягала 92-93 %. Повністю гинули однорічні злакові бур’яни і на 81-93 % – двосім’ядольні види. 7. Гербіцидна активність лонтрелу 300 з нормами витрати 0,1 і 0,2 л/га сягала 63-70 %, а зниження маси бур'янів складало 65-67 %. Види осотів гинули на 94-100 %. 8. При застосуванні бакової суміші селекту (1,6-1,8 л/га) з лонтрелом 300 (0,12-0,2 л/га) в фазі утворення листкової розетки у ріпака, загибель бур’янів досягала 96-98 %. 9. Максимальний приріст урожайності (4,0 ц/га) отримано при обробці посівів бутизаном 400 (2,0 л/га) до сходів культури з послідуючою обробкою протизлаковими гербіцидами – шогуном (1,0 л/га) або фюзиладом супер (1,5 л/га) в фазі утворення листкової розетки. 10. Гербіциди, які вивчали в дослідах, не мали негативного впливу на якість врожаю культури. Жирнокислотний склад насіння, вміст азоту, сполук фосфору та калію істотно не відрізнялись від контрольних варіантів. 11. Розрахунки економічної ефективності показали, що економічно доцільним на посівах ріпака ярого є застосування бутизану 400 (2,0 л/га) до сходів культури. Отриманий умовно чистий прибуток склав 44,5 грн./га, а рівень рентабельності – 13 %. При застосуванні фюзиладу супер (1,5 л/га) умовно чистий прибуток становив – 18,4 грн./га, а рентабельність – 12 %. Внесення лонтрелу 300 (0,2 л/га) дало змогу отримати 152,8 грн./га умовно чистого прибутку та забезпечило найвищу рентабельність – 327 %. 12. Енергетична оцінка застосування гербіцидів на посівах ріпака ярого показала, що хімічне прополювання дає можливість з економити від 1350 до 6242 МДж. Найбільш енергетично вигідним є обробка посівів бутизаном 400 (2,0 л/га) до сходів культури, коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) якого становить 11,1. Коефіцієнт енергетичної ефективності застосування гербіциду лонтрел 300 (0,2 л/га) після сходів культури становить – 13,9, а застосування бакової суміші селекту з лонтрелом 300 (1,8 л/га + 0,2 л/га) – 11,4 одиниці поновлюваної енергії. |