Анотація до роботи:

Горбач Н.В. Шкідливість бур’янів і вдосконалення системи захисту озимої пшениці в умовах зони Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2002.

Вперше на основі комплексного вивчення шкідливості бур’янів обгрунтовано вдосконалення системи захисту озимої пшениці в умовах зони Лісостепу України гербіцидами сучасного асортименту.

Проведено випробування гербіцидів естерон 60, 85% к.е. (діюча речовина: 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, термін реєстрації до 31.12.2003), дербі,17,5% в.р.к. (діюча речовина: флорасулам 75 г/л + флуметсулам 100 г/л, в офіційному виданні переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні від 2001 р., інформація щодо реєстрації відсутня), пріма, 30,6% с.е. (діюча речовина: 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д 452,42 г/л + флорасулам 6,25 г/л, термін реєстрації до 31.12.2006) та хармоні, 75% в.г. (діюча речовина: тифенсульфурон-метил, термін реєстрації до 31.12.2003) з додаванням 200 мл/га ПАР тренд 90 для порівняння з гербіцидами 2,4-Д амінна сіль, 82,5% в.р. та діален С, 40% в.р.

Впроваджена в 1998-1999 рр., в умовах 4956' північної широти, система захисту посівів озимої пшениці вдосконалена застосуванням гербіциду естерон 60, 85% к.е. з нормою витрати 0,8 л/га у фазі кущіння рослин сорту Поліська 90 порівняно з 2,4-Д амінною сіллю, 82,5% в.р., 0,9 л/га забезпечила збереження з кожного гектару 0,05 т зерна, зростання умовно чистого прибутку на 17,49 грн., у 1,1 разів – окупності витрат, економію енергії – 9,7%. Норма витрати 1,0 л/га гербіциду естерон 60, 85% к.е. забезпечила збереження з кожного гектару 0,12 т зерна, зростання умовно-чистого прибутку на 38,63 грн. та у 1,1 рази – окупності витрат та економії енергії – 24,6%. Гербіцид хармоні, 75% в.г. з нормою витрати 15 г/га з додаванням ПАР тренд 90, 200 мл/га, використаний у тотожних умовах, дозволив з кожного гектару зберегти 0,04 т зерна, що забезпечило зростання умовного чистого прибутку на 14,03 грн., у 0,1 рази – окупності витрат та економію енергії – 112% порівняно з діален С, 40% в.р., 2,0 л/га.

1. У посівах озимої пшениці у період молочно-воскової та воскової стиглості у зоні Лісостепу України виявлено 192 види бур’янів, що належать до 36 ботанічних родин вищих рослин. Відсоткове співвідношення рослин класів однодольних, дводольних та хвощових у структурі забур’янення, у середньому, представлено як 1:1:0,001. Бур’яни 124 видів вегетують у посівах озимої пшениці на полях усіх областей, де проводились обстеження. Середня чисельність бур’янів у зоні Лісостепу становила 84 шт./м. Відмічено тенденцію зростання рівня забур’янення посівів у напрямку із заходу на схід від 61 шт./м (Тернопільська обл.) до 101 шт./м (Сумська обл.). Максимальні значення індексу різноманіття Симпсона – 17,8 та рівномірності розподілу – 0,18 зафіксовано в Хмельницькій області, а мінімальні – 4,2 і 0,002 відповідно в Черкаській.

2. У бур’яновій частині фітоценозів озимої пшениці зони Лісостепу України виявлено 42 види компонентів (багаторічні види) та 150 видів інгредієнтів (малорічні) у співвідношення 1:3,6. Найбільшу частку у структурі забур’янення посівів озимої пшениці серед багаторічних видів займають: пирій повзучий (Agropуrum repens (L.) Pal. Beauv. / Elymus repens (L.) Gould / Elytrigia repens (L.) Nevski) - 9,1% (8 шт./м), осот рожевий (Cirsium arvense (L.) Scop.) - 4,6% (4 шт./м), та осот жовтий польовий (Sonchus arvensis L.) – 2,1% (2 шт./м); серед малорічних: мишій сизий (Setaria glauca (L.) Pal. Beauv.) – 36,1% (30 шт./м), гірчак березковидний (Polygonum convolvulus L. / Reynoutria convolvulus (L.) Shinners.) – 4,5% (4 шт./м), метлюг звичайний (Apera spica-venti (L.) Pal. Beauv.) – 3,7% (3 шт./м), зірочник середній (Stellaria media (L.) Vill.) – 3,3% (3 шт./м), лобода біла (Chenopodium album L.) – 3,1% (2 шт./м), курячі очка польові (Anagallis arvensis L. / Anagallis poeniceae Scop.) – 2,6% (2 шт./м), триреберник непахучий (Matricaria perforata Mrat. / Matricaria inodora L.) – 2,5% (2 шт./м), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris Medik.) – 2,2% (2 шт./м), підмаренник чіпкий (Galium aparine L.) – 1,8% (1 шт./м).

3. В процесі забур’янення посіву озимої пшениці сорту Поліська 90, густота продуктивного стеблостою якого на момент збирання врожаю становила в середньому 429 шт./м, з’явилося сходів 218 шт./м бур’янів. Серед них найбільше: мишій сизий (83 шт./м), лобода біла (22 шт./м), гірчак березковидний (14 шт./м), кучерявець Софії (11 шт./м), талабан польовий (10 шт./м), вероніка плющолиста (9 шт./м), сухоребрик Льозеліїв (9 шт./м). Визначені періоди масової появи сходів бур’янів, що відповідало періоду проростання-кущіння рослин озимої пшениці (поява біля 39,7% загальної кількості бур’янів) та період закінчення вегетації рослин культури, коли давали сходи у середньому 45,2% від загальної кількості бур’янів. Динамічність процесу пояснюється безперервним обміном речовин рослинного організму з навколишнім середовищем, що, перебуваючи в єдності, взаємно впливають один на одного. Співвідношення видів компонентів та інгредієнтів в процесі забур’янення посівів складало 1:3,3.

4. Величини поглинутих комплексом бур’янів елементів живлення достатньо для формування урожаю: за азотом – 2,6 т/га, за фосфором – 2,8 т/га, за калієм – 3,1 т/га зерна озимої пшениці. Комплекс бур’янів використовував найбільше з основних елементів живлення калій - 103,42 кг/га, азоту - 90,12 кг/га, фосфору - 38,51 кг/га, коли величина надземної маси становила 2976 г/м (молочно-воскова стиглість озимої пшениці). Найбільшу кількість основних елементів живлення бур’яни виносили в репродуктивний період. Особливо активно використовували елементи мінерального живлення сухоребрик Льозеліїв (Sisymbrium loeselii L.) – 23,1, 12,4 та 29,0 кг/га за азотом, фосфором, калієм відповідно при надземній масі 891,4 г/м, кучерявець Софії (Descurainia sophia (L.) Webb. ex Prantl) – 25,4, 10,0 та 23,8 кг/га при надземній масі 768,3 г/м, осот рожевий (Cirsium arvense (L.) Scop.) – 9,3, 3,9 та 9,7 кг/га при надземній масі 326,7 г/м, осот жовтий (Sonchus arvensis L.) – 6,0, 2,6 та 7,4 кг/га при надземній масі 231,5 г/м, лобода біла (Chenopodium album L.) – 4,6, 1,5 та 6,5 кг/га при надземній масі 122,7 г/м.

5. Шкодочинність, виражена зниженням урожайності зерна озимої пшениці від наявності на 1 м однієї рослини бур’янів, становить: осоту рожевого (Cirsium arvense (L.) Scop.) з надземною масою 133,0 г/м – 0,86 ц/га, осоту жовтого (Sonchus arvensis L.) з надземною масою 101,4 г/м – 0,61 ц/га, сухоребрика Льозеліївого (Sisymbrium loeselii L.) з надземною масою 107,1 г/м – 0,59 ц/га, кучерявця Софії (Descurainia sophia (L.) Webb. ex Prantl) з надземною масою з 57,5 г/м – 0,25 ц/га, триреберника непахучого (Matricaria perforata Merat.) з надземною масою 54,9 г/м – 0,24 ц/га, куколиці нічної (Silene noctiflora L.) з надземною масою 42,6 г/м – 0,21 ц/га, сокирок польових (Consolida arvensis L.) з надземною масою 45,2 г/м – 0,19 ц/га, підмаренника чіпкого (Galium aparine L.) з надземною масою 37,7 г/м – 0,15 ц/га, талабану польового (Thlaspi arvense L.) з надземною масою 32,4 г/м – 0,13 ц/га зерна озимої пшениці.

6. Серед багаторічних видів бур’янів найбільш шкодочинними є осот рожевий (Cirsium arvense (L.) Scop.), осот жовтий (Sonchus arvensis L.). З однорічних видів бур’янів найбільш небезпечні сухоребрик Льозеліїв (Sisymbrium loeselii L.), кучерявець Софії (Descurainia sophia (L.) Webb. ex Prantl), триреберник непахучий (Matricaria perforata Merat.), куколиця нічна (Silene noctiflora L.). Зниження урожайності зерна озимої пшениці виражається у співвідношенні 0,6-0,5:1 відносно маси багаторічних видів бур’янів і 0,30-0,25:1 – малорічних.

7. Середні величини економічних порогів шкодочинності такі: осоту рожевого – 2,0 шт./м з надземною масою 266,0 г/м, що становить 69% господарських - 2,9 шт./м з надземною масою 385,7 г/м, осоту жовтого – 2,8 шт./м з надземною масою 283,9 г/м, що становить 68% господарських - 4,1 шт./м з надземною масою 415,7 г/м, сухоребрика Льозеліївого – 3,0 шт./м за чисельністю – 71% від господарського 4,2 шт./м, за надземною масою 321,3 г/м - 64% від господарського 499,8 г/м, кучерявця Софії – 7,0 шт./м з надземною масою 402,5 г/м, що становить 70% від господарського - 10,0 шт./м з надземною масою 575,0 г/м, триреберника непахучого – 7,0 шт./м з надземною масою 384,3 г/м, що становить 67% господарського – 10,4 шт./м з надземною масою 571,0 г/м, куколиці нічної – 9,0 шт./м з надземною масою 383,4 г/м - 76% від господарського 11,9 шт./м з надземною масою 506,9 г/м, сокирок польових – 9,0 шт./м з надземною масою 406,8 г/м - 68% господарського 13,2 шт./м з надземною масою 596,6 г/м, підмаренника чіпкого – 12,0 шт./м з надземною масою 452,4 г/м, що становить 72% господарського порогу 16,7 шт./м з надземною масою 629,6 г/м, талабану польового – 13,0 шт./м з надземною масою 421,2 г/м, 68% господарського 19,2 шт./м з надземною масою 622,1 г/м.

8. Створення оптичної щільності збільшенням продуктивної густоти посіву від 430 до 700 шт./м культури показало, що 600 шт./м продуктивних стебел площею листя 4,59 м/м сорту Поліська 90 в період цвітіння забезпечили зниження накопичення надземної маси бур’янів до 150,5 г/м (86,9%) та істотно впливало на урожайність. Отримано 6,36 т/га зерна, в колосі нараховували 27 шт. зерен масою 1,06 г. Маса 1000 зерен становила 38,84 г. Багаторічні види бур’янів – осоти рожевий та жовтий, найбільш стійкі до фітоценотичного впливу культури.

9. Без застосування гербіцидів у посівах, де густота продуктивного стеблостою на момент збирання урожаю становила 432 шт./м, чисельність бур’янів у фазу цвітіння озимої пшениці становила 101 шт./м з надземною масою 2452,8 г/м, що призводило до втрат 1,16 т/га зерна. В колосі нараховували в середньому 23,6 шт. зерен, маса яких становила 0,86 г. Маса 1000 зерен становила 36,41 г.

10. Ручні прополювання посівів озимої пшениці сприяли збереженню 1,16 т/га або на 31,8% більше рівня продуктивності забур’янених посівів і 23,8% максимально можливої урожайності. Кількість продуктивних стебел становила 436 шт./м. В колосі нараховували в середньому 27,9 зерен масою 1,12 г. Маса 1000 зерен складала 40,16 г.

11. Встановлено тісну залежність між масою і чисельністю бур’янів та урожаєм, коефіцієнти детермінації (R) відповідно - 0,9861 та 0,8879. Для показника кількості зерен у колосі залежність з масою та чисельністю бур’янів R становить відповідно 0,9741 та 0,8774. Між чисельністю та масою бур’янів і масою 1000 зерен, коефіцієнти детермінації становлять 0,994 та 0,905.

12. Проведення хімічного захисту посівів озимої пшениці забезпечило збереження від 0,31 до 1,04 т/га зерна, або від 8,3 до 28% отриманого середнього рівня урожайності і від 6,35% до 21,3% максимально можливого, кількість продуктивних стебел становила 433-436 шт./м, кількість зерен у колосі – 24,7-27,6 шт, маса зерен у колосі – 0,93-1,10 г, маса 1000 зерен – 37,6-39,8 г.

13. Біологічна ефективність дії гербіциду естерон 60, 85% к.е. – 1,0 л/га на 8,8% перевищувала показники дії 2,4-Д амінної солі, 82,5% в.р. – 0,9 л/га. Повністю гинули сходи грициків звичайних, лободи білої, кучерявця Софії, сокирок польових, сухоребрика Льозеліївого, талабану польового. Високий процент загибелі було зафіксовано по відношенню до рослин куколиці нічної, гірчака березковидного (77,5-92,2%). Відносно стійкими виявились види: осот рожевий, осот жовтий, зірочник середній. Їх рослини відмирали лише на 23,0-39,2%. Рівень ефективності препарату хармоні, 75% в.г. + тренд 90 – 20 г/га + 0,2 л/га на 13,8% перевищував дію діалену С, 40% в.р. – 2,0 л/га. Загибель сходів сокирок польових, сухоребрика Льозеліївого, кучерявця Софії, лободи білої, грициків звичайних становила 93,6-99,3%, а сходи триреберника непахучого, гірчака березковидного, зірочника середнього і вероніки плющолистої гинули повністю. Загибель сходів куколиці нічної – 67,6%. Загальна загибель бур’янів – 91,0%. Рівень ефективності пріми, 30,6% с.е. – 0,6 л/га на 9,0% перевищував діален С, 40% в.р. – 2,0 л/га. Повністю знищувались сходи грициків звичайних, лободи білої, кучерявця Софії, сокирок польових, підмаренника чіпкого, ромашки лікарської, триреберника непахучого, гірчаку березковидного, сухоребрика Льозеліївого, талабану польового. Майже повністю (на 98,4%) гинули і сходи зірочника середнього, а загибель сходів куколиці нічної становила 76,6%. Ефективність дії дербі, 17,5% в.р.к. – 0,07 л/га на 1,0% перевищувала дію діалену С, 40% в.р. – 2,0 л/га. Загальна загибель бур’янів становила 78,2%. Сходи грициків звичайних, підмаренника чіпкого і ромашки лікарської гинули повністю. Загибель сходів лободи білої, сокирок польових, триреберника непахучого, гірчаку березковидного, сухоребрика Льозеліївого, кучерявця Софії, зірочника середнього і талабану польового – 89,5-99,0%, а куколиці нічної – 62,3%. Рослини осоту жовтого і осоту рожевого відмирали на 30,0-34,8%.

14. Вивчення динаміки детоксикації гербіциду естерон 60, 85% к.е. при нормі витрати 1,0 л/га у рослинах культури підтвердило відсутність їх залишків у зерні на час проведення збирання.

15. Впроваджена в 1998-1999 рр. в умовах зони Лісостепу України система захисту посівів озимої пшениці вдосконалена застосуванням гербіциду естерон 60, 85% к.е. з нормою витрати 0,8 л/га у фазі кущіння рослин сорту Поліська 90 порівняно з 2,4-Д амінною сіллю, 82,5% в.р., 0,9 л/га забезпечила збереження з кожного гектару 0,05 т зерна, зростання умовно чистого прибутку на 17,49 грн., у 1,1 разів – окупності витрат, економію енергії – 9,7%. Норма витрати 1,0 л/га гербіциду естерон 60, 85% к.е. забезпечила збереження з кожного гектару 0,12 т зерна, зростання умовно-чистого прибутку на 38,63 грн. та у 1,1 рази – окупності витрат та економії енергії – 24,6%. Гербіцид хармоні, 75% в.г. з нормою витрати 15 г/га з додаванням ПАР тренд 90, 200 мл/га, використаний у тотожних умовах, дозволив з кожного гектару зберегти 0,04 т зерна, що забезпечило зростання умовного чистого прибутку на 14,03 грн., у 0,1 рази – окупності витрат та економію енергії – 112% порівняно з діален С, 40% в.р., 2,0 л/га.

16. Актом виробничої перевірки для впровадження в виробництво рекомендується обприскування посівів гербіцидами естерон 60, 85% к.е. з нормами витрати 0,8 і 1,0 л/га і хармоні, 75% в.г. з нормами витрати 15 і 20 г/га з додаванням тренду 90 (0,2 л/га) у фазу кущіння озимої пшениці.

Публікації автора:

1. Горбач Н.В. Боротьба з бур’янами на полях попередника //Цукрові буряки. – 1999. – № 3. – С. 16 – 17.

2. Горбач Н.В. Процес забур’янення пшеничного агрофітоценозу //Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів “Вчимося господарювати”. - Чабани, 1999.

3. Горбач Н.В. Забур’яненість озимої пшениці //Захист рослин. – 1999. – № 6. – С. 7 – 8.

4. Іващенко О.О., Бондарчук А.А., Горбач Н.В. Забур’яненість посівів //Захист рослин. – 1999. – № 9. – С. 2 – 4. (Особистий внесок здобувача 30%, проведені маршрутні обстеження).