Щеглов Дмитро Вікторович. Щеглов Д.В. Ендоваскулярне лікування внутрішньочерепних мішкоподібних аневризм у ранніх періодах крововиливу, ускладнених ангіоспазмом : Дис... канд. наук: 14.01.05 - 2009.
Анотація до роботи:
Щеглов Д.В.Ендоваскулярне лікування внутрішньочерепних мішкоподібних аневризм у ранніх періодах крововиливу, ускладнених ангіоспазмом. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.05 – нейрохірургія. – ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України», Київ, 2009.
Дисертація присвячена питанням ендоваскулярного лікування хворих з мішкоподібними аневризмами в ранні терміни аневризматичного крововиливу на тлі церебрального ангіоспазму.
Робота ґрунтується на аналізі результатів комплексного дослідження та лікування 174 пацієнтів, яких було прооперовано з використанням внутрішньосудинного методу в ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії АМН України» у період з 2002 по 2008 рр.
В результаті проведеного дослідження розроблено критерії оптимізації обстеження хворих на підставі вивчення клінічного перебігу аневризматичного геморагічного інсульту в умовах ангіоспазму. Крім клінічних даних (оцінка стану за шкалою WFNS та шкалою Hant-Hess), важливе значення надається церебральній ангіографії та комп’ютерній томографії. Розроблено показання до ендоваскулярного лікування хворих в різні терміни крововиливу. Вивчено особливості застосування балонів-катетерів та відокремлюваних спіралей для оклюзії аневризм: в гострому періоді крововиливу. Ендоваскулярна оклюзія мішкоподібних аневризм може виконуватися за наявності ангіоспазму. Застосування відокремлюваних спіралей є більш ефективним при мікроаневризмах у поєднанні з аномальною будовою судин екстра- та інтракраніальних відділів. Виявлено особливості тактики використання різних методів оклюзії залежно від локалізації, розмірів, анатомічної будови аневризм, колатерального кровообігу. Встановлено основні прогностично несприятливі ознаки аневризматичного крововиливу: III і IV типи ангіоспазму, наявність внутрішньочерепного крововиливу у 3 бали за класифікацією Fisher, розміри 11-20 мм, складна форма та багатокамерність аневризми. Розроблено алгоритм ангіопластики та фармакоінфузії залежно від типу ангіоспазму. Механічна ангіопластика особливо ефективна при ангіоспазмі I і II типів, при ангіоспазмі III і IV типів її обов’язково доповнюють болюсною (селективною та суперселективною) фармакоінфузією. Ангіопластика та болюсна фармакоінфузія проводяться на тлі стандартної 3-Н терапії.
Основні результати роботи впроваджено в клінічну діяльність ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії АМН України».
У дисертації представлене теоретичне обґрунтування і запропоноване нове рішення важливої для нейрохірургії науково-практичної задачі – підвищення ефективності ендоваскулярного лікування хворих з мішкоподібними аневризмами головного мозку в ранні періоди крововиливу, ускладненого ангіоспазмом, з використанням різних оклюзуючих систем та методик профілактики і лікування вазоспазму з урахуванням даних прогнозування результатів лікування. Результати лікування хворих з мішкоподібними аневризмами свідчать про те, що аневризматична хвороба є тяжкою судинною патологією головного мозку, а ангіоспазм – найзагрозливішим позаопераційним ускладненням розриву артеріальних аневризм. У лікуванні цієї патології застосовують різні ендоваскулярні методики та їх комбінації, які дають змогу виключити аневризму з кровообігу, з механічною ангіопластикою та селективним і/або суперселективним введенням судинорозширювальних препаратів для усунення ангіоспазму.
Ангіоспазм, що розвивається при розриві інтракраніальних аневризм, погіршує як загальномозкову, так і вогнищеву симптоматику та вносить суттєві корективи в діагностичну та лікувальну тактику. Крім клінічних даних (оцінка за шкалою WFNS: I бал – у 31 (17,7%) хворих, II бали – у 48 (27,8%), III – у 58 (33,3%), IV – у 36 (20,7%), V – у 1 (0,6%), важливе значення для визначення тактики лікування мають церебральна ангіографія та комп’ютерна томографія головного мозку.
Для запобігання повторному розриву мішкоподібних аневризм ендоваскулярне лікування показане незалежно від строків крововиливу, локалізації, анатомічної будови та розмірів аневризми З 174 хворих за допомогою ендоваскулярного методу прооперовано 170 (97,7%).
Ендоваскулярна оклюзія аневризм з використанням балонів-катетерів та відокремлюваних спіралей ефективна в гострому періоді крововиливу і не залежить від тяжкості стану хворого та наявності ангіоспазму. При використанні спіралей виключено 73 (100%) аневризми, балонів – 97 (96%), достовірних відмінностей між загальними результатами лікування не відзначено: задовільні результати відзначені у 83 (83%) хворих, оперованих з використанням БК і у 62 (85%) – з використанням ВС, незадовільні – у 18 (18%) і 11 (15%) відповідно.
Особливості тактики використання різних способів оклюзії мішкоподібних аневризм залежать від їх локалізації, розмірів, анатомічної будови, колатерального кровотоку. Використання відокремлюваних спіралей має перевагу при аневризмах вертебробазилярного басейну та мікроаневризмах у поєднанні з аномальною будовою судин екстра-інтракраніальних відділів мозку; при застосуванні балонів-катетерів 4 (4%) оклюзії були невдалими (Р<0,05). Для виконання планової деконструктивної операції доцільним є застосування балонів-катетерів.
Найважливішими прогностично несприятливими ознаками крововиливу при розриві аневризм є ступінь вираженості ангіоспазму, який визначають за даними церебральної ангіографії. Найбільш несприятливими були III та IV тип ангіоспазму, відзначений у 62 (43%) випадків, оцінка внутрішньочерепного крововиливу за Fisher у 3 бали – у 94 (54%), розміри МА 11-20 мм – у 39 (22.5%), складна форма МА – у 70 (40%), багатокамерність МА – у 61 (35%), наявність супутньої патології – у 58 (33%).
Алгоритм виконання ангіопластики та фармакоінфузії залежно від ступеня вираженості ангіоспазму передбачав використання механічної ангіопластики у випадках локального ангіоспазму I типу – у 53 (30,5%) випадків, II типу – у 28 (16%). У разі виникнення ангіоспазму III типу – у 42 (24%) хворих і IV типу – у 20 (11,5%), ангіопластику обов’язково доповнювали болюсною (селективною та суперселективною) фармакоінфузією. Пролонговану фармакоінфузію проводили для профілактики та лікування тяжкого спазму на тлі 3-Н терапії після використання механічної ангіопластики та болюсної фармакоінфузії.
Публікації автора:
Щеглов Д.В. Лечение мешотчатых аневризм сосудов головного мозга с помощью микроспиралей / Д.В. Щеглов // Зб. наук. пр. співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – К., 2007. – Вип. 16, кн. 1. – С. 265-272.
Мамонова М.Ю. Прогнозирование результатов лечения больных с ангиоспазмом при субарахноидальном кровоизлиянии, обусловленном артериальной аневризмой / М.Ю. Мамонова, Д.В. Щеглов, И.П. Рыжова // Клін. хірургія. – 2006. – №7. – С. 43-46.
(Особистий внесок здобувача полягає у визначенні актуальності проблеми дослідження, проведенні пошуку та аналізу наукової літератури, написанні основних розділів).
Мамонова М.Ю. Сучасні тенденції в лікуванні ішемічних ускладнень субарахноїдального крововиливу аневризматичної етіології / М.Ю. Мамонова, І.П. Рижова, Д.В. Щеглов // Вестн. неотложной и восстановительной медицины. – 2005. – Т. 6, №3. – С. 518-521.
(Особистий внесок здобувача полягає у відборі пацієнтів ретроспективної групи, збиранні клінічного матеріалу у групі проспективного дослідження, визначенні мети роботи).
Мамонова М.Ю. Ишемические осложнения при эндоваскулярном хирургическом вмешательстве при артериальных аневризмах, их профилактика и лечение / М.Ю. Мамонова, Д.В. Щеглов // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2003. – №3. – С. 34-38.
(Особистий внесок здобувача полягає у проведенні відбору пацієнтів ретроспективної групи, збиранні клінічного матеріалу у групі проспективного дослідження, визначенні мети роботи, виконанні статистичної обробки отриманих результатів).
Щеглов Д.В. Показання до ендоваскулярних операцій при лікуванні артеріовенозних аневризм задньої черепної ямки / Д. В. Щеглов // Бюл. УАН. – 1998. – №6. – С. 80-81.
(Особистий внесок здобувача полягає у визначенні мети наукової роботи, проведенні відбору та лікуванні хворих, виконанні статистичної обробки отриманих результатів).
Пат. №6975 Україна, МПК А61К31/245, А61Р23/02. Спосіб лікування ангіоспазму та набряку мозку у хворих із субарахноїдальним крововиливом аневризматичної етіології / В.І. Щеглов, Д.В. Щеглов, М.Ю. Мамонова; заяв. І патентовласники Щеглов В.І., Щеглов Д.В., Мамонова М.Ю. – 2004 №20041210314; заявл. 15.12.2004; опубл. 16.05.2005, Бюл №5.
(Особистий внесок здобувача полягає у розробці способу лікування ангіоспазму та набряку мозку у хворих з субарахноїдальним крововиливом аневризматичної етіології).
Ендоваскулярне лікування внутрішньочерепних мішковидних аневризм у ранніх періодах крововиливу / Д.В. Щеглов, В.М. Загородній, В.І. Щеглов, С.В. Конотопчик, О.Є. Свиридюк // Матеріали ІV з’їзду нейрохірургів України, 27-30 травня 2008 р., м. Дніпропетровськ. – Дніпропетровськ, 2008. – С. 86.
(Особистий внесок здобувача полягає у проведенні підбору та аналізу матеріалу, виконанні оперативних втручань).
Мамонова М.Ю. Преимущества применения внутриартериального введения вазоактивных препаратов при лечении ангиоспазма после внутричерепного кровоизлияния аневризматической этиологии / М.Ю. Мамонова, Д.В. Щеглов, В.Н. Загородний // «Поленовские чтения»: материалы юбилейной Всерос. науч.-практ. конф. (Санкт-Петербург, 11-14 апреля 2006 г.). – СПб., 2006. – С. 138-139.
(Особистий внесок здобувача полягає у проведенні відбору пацієнтів ретроспективної групи, збиранні клінічного матеріалу у групі проспективного дослідження, визначенні мети роботи, виконанні статистичної обробки отриманих результатів).
Щеглов Д.В. Мешотчатые аневризмы артерий головного мозга (диагностика, эндоваскулярное лечение) / Д.В. Щеглов // IV съезд нейрохирургов России: материалы съезда (Москва, 18-22 июня 2006 г.). – М., 2006. – С. 309-310.
Мамонова М.Ю. Эффективность внутриартериальных фармакоинфузий при лечении сосудистого спазма после разрыва внутримозговых аневризм / М.Ю. Мамонова, Д.В. Щеглов // Матеріали першого національного конгресу «Інсульт та судинно-мозкові захворювання» Київ, 14-15 вересня 2006 р.). – К., 2006. – С. 97-98.
(Особистий внесок здобувача полягає у визначенні мету роботи, проведенні відбору та лікування хворих, виконанні статистичної обробки отриманих результатів).
Буцко Є.С. Клініка, діагностика, ендоваскулярне лікування дійсних інтракавернозних ампулярних аневризм / Є.С. Буцко, С.С. Гудак, Д.В. Щеглов // Перший з’їзд нейрохірургів України (Київ, 24-26 листопада 1993 р.): тези доп. – К., 1993. – С. 236.
(Особистий внесок здобувача полягає у визначенні мети наукової роботи, проведенні відбору та лікування хворих, виконанні статистичної обробки отриманих результатів).
