У висновках дисертаційної роботи підбито підсумки проведеного дослідження, узагальнено основні положення дисертації. Зокрема, на основі здійсненого аналізу визначено наступне: 1. Теоретичне напрацювання поняття центризму як явища політики відбувалося поступово. Основи розуміння феномену центризму закладені ще Аристотелем. Основні цінності, які лежать в основі центризму – толерантність, свобода, справедливість, солідарність – визначили представники класичного лібералізму та представники позитивізму. Нового гуманного змісту ці цінності набули завдяки представникам течії соціального лібералізму. Обґрунтовували важливе значення поміркованої політики в житті суспільства і такі відомі консервативні діячі як Е. Берк, М. Оукшот, Р. Кирк. Вагомою є роль соціал-демократичної течії у формуванні теоретичних основ центризму, а також і політико-правова концепція солідаризму, розроблена французьким соціологом Л. Дюгі. Всі ці зазначені ідеологічні течії заклали підвалини на яких ґрунтуються основні теоретичні положення сучасного розуміння центризму. Аналіз зазначених ідеологічних напрямів дав змогу обґрунтувати, що саме середній клас був тією соціальною основою, яка сприяла формуванню та розвитку ідейно-політичних течій, які ми зараз називаємо центристськими. Адже поява ліберальних ідей була політичним рухом середнього класу і відображала намагання зростаючого класу міських підприємців здобути політичне становище і як наслідок можливість впливати на суспільне життя. Консерватизм теж як ідейно-політична течія внаслідок свого розвитку стала відображати ідеї, орієнтації, ціннісні норми середніх і дрібних підприємців, фермерів, ремісників (середнього прошарку суспільства), які ставши матеріально забезпеченими, прагнули стабільності в суспільстві. Що стосується соціал-демократії, то ця течія відображає інтереси і потреби не тільки робітничого класу, але й людей найманої розумової праці, середніх прошарків інтелігенції. 2. Уточнено зміст поняття “центризм”, що означає певну модель політичного курсу, орієнтовану на рівновіддаленість від крайнощів, а також тип політичної свідомості. В основі політики центризму лежить баланс громадянських інтересів, їх приблизна рівновага. У своїй роботі під політичним центризмом ми розуміємо явище, яке охоплює певні ідейно-політичні течії (лібералізм, консерватизм, соціал-демократія) та певну політичну позицію, світогляд. Політика ж центризму – це інструмент реалізації політичного центризму, це технології досягнення певних цілей в політичній діяльності. 3. Важливим аспектом визначення суті політики центризму є дотримання відповідних технологій її реалізації на практиці. Ми дійшли висновку, що підвалинами на яких ґрунтуються всі без винятку технології реалізації політики центризму є такі демократичні цінності як толерантність, консенсус та компроміс. На нашу думку, саме конструктивний діалог лежить в основі політики центризму. 4. У розвинених демократичних країнах, які сповідують цінності центризму, соціальною основою провідних політичних партій виступає середній клас. Суспільством середнього класу вважають суспільство, яке утверджує принципи справедливості. Для того, щоб просунутись по соціальній драбині та зберегти свої набутки, потрібен соціальний мир, відсутність антагоністичних суперечностей між стратифікаційними групами. Власне середній клас розглядають як гарант стабільності суспільства. Займаючи проміжне становище в суспільній ієрархії між багатою і надбагатою частинами населення та тими прошарками, що відіграють роль аутсайдерів, середні верстви урівноважують тим самим протистояння між ними. Отже, можна стверджувати, що середній клас активно впливає на формування політики центризму в демократичних державах. По-перше, він забезпечує політичну стабільність, оскільки підтримує рівновагу між вищими і нижчими класами. По-друге, середній клас забезпечує використання таких критеріїв успішного функціонування політики центризму, як компроміс, консенсус, толерантність, оскільки він зацікавлений у суспільній злагоді та стабільності. По-третє, представники середнього класу, завдяки високій освіченості та політичній активності, забезпечують прийняття демократичних рішень і контролюють їх виконання. Ефективна політика центризму нерозривно пов’язана з розвиненим громадянським суспільством. Характерною рисою соціально-класової структури розвиненого громадянського суспільства є переважання в ній середнього класу. Середній клас справляє істотний вплив на державу через посередництво недержавних суспільно-політичних інститутів. Отже, в країні, де відсутній чисельний середній клас (близько 70%) неможливо дотримуватися центризму в політиці. 5. З’ясовано суть, структуру середнього класу, виділено основні критерії приналежності до нього. Це рівень добробуту, що визначає якість життя, рівень освіти та культури, що дозволяє виконувати висококваліфіковану роботу, зокрема і керівну; економічний тип поведінки, орієнтований на ринкову форму господарювання з прагненням до самостійності та незалежності; соціально-психологічні установки на сімейний добробут, індивідуальний розвиток і вдосконалення; політичні орієнтації: законослухняність, вимога якісних законів захисту прав людини; престиж трудової діяльності; престиж способу життя. 6. Аналіз особливостей формування середнього класу в сучасній Україні, дав нам змогу дійти висновку, що перспективи розвитку сучасного середнього класу в Україні тісно пов’язані із подальшим формуванням громадянського суспільства, становленням самодіяльних та самоврядних організацій. Політика становлення середнього класу в Україні має передбачати серед пріоритетних своїх завдань запровадження форм конструктивного діалогу влади з інститутами громадянського суспільства з метою реального і безпосереднього включення представників середнього класу в опрацювання і здійснення стратегії соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку, їх активної участі в управлінні державними справами. 7. Проведене нами соціологічне дослідження дало підстави зробити висновки, що респонденти, які віднесли себе до середнього класу в м. Львові, є найпоміркованішими у своїх судженнях, порівняно з тими респондентами, які ідентифікували себе з представниками вищого і нижчого класів. Вони уникали давати крайні відповіді на наші запитання, серед них є найбільша частка тих, хто вагався дати конкретну відповідь і вибирав пункт “важко відповісти”. Найбільша зацікавленість проблемами політичного життя України спостерігається саме у представників середнього класу м. Львова (79,28%). Таке співвідношення підтверджує усталену думку проте, що середній клас є найактивнішим прошарком населення. Серед представників львівського середнього класу найбільша частка тих, хто не довіряє політичним партіям (80,07%), вважаючи, що вони не дбають за інтереси соціальних прошарків населення, а відстоюють інтереси фінансових угрупувань (58,62%) та владної верхівки (32,41%). Щодо рівня довіри до інших соціально-політичних інститутів, то респонденти, які віднесли себе до середнього класу у м. Львові, зовсім не довіряють Верховній Раді України (47,45%), Кабінету міністрів України (46,77%) та міліції (43,37%). Найбільше львівський середній клас довіряє церкві (72,29%), до речі це найвищий показник довіри до церкви серед всіх соціальних прошарків. Підсумовуючи результати дослідження щодо рівня довіри до соціально-політичних інститутів серед різних соціальних прошарків жителів м. Львова, ми зробили висновки, що найбільш поміркованими у своєму ставленні до соціально-політичних інститутів є представники середнього класу, а найбільш критичними та недовірливими – ті респонденти, які ідентифікували себе з представниками нижчого класу. Щодо пріоритетності соціально-політичних цінностей у представників середнього класу, то спостерігаємо таке: найбільш цінують вони мир (55,43% респондентів поставили його на 1, 2, 3 місце) та гідність людини (48,92%). Найменш середній клас цінує владу (77,67% респондентів поставили її на 7, 8, 9 місце).Такі цінності, як стабільність, порядок, безпека, зайняли середні позиції на шкалі цінностей. Отже, враховуючи те, що представники середнього класу в нашому дослідженні є високоосвіченими та найбільш поміркованими у поглядах, то теоретично припускаємо, що вони в майбутньому стануть соціальною основою політики центризму в Україні та будуть виконувати всі ті функції, які середній клас виконує у високорозвинутих, демократичних державах. 8. Спираючись на результати виборів до Верховної Ради України у 2006 році, визначено, що на політичні вподобання в Україні, в даний час, більшою мірою впливає національна належність та регіон проживання ніж належність до певного соціального прошарку. На основі сказаного вище, зроблено висновок, що про центризм в Україні, в такому розумінні як на Заході говорити ще рано, оскільки відсутня його соціальна основа. Проте незважаючи на те, що сьогодні середній клас малочисельний в перспективі він буде здатний відігравати стабілізуючу роль у політичному житті країни, оскільки його чисельність буде збільшуватися. Формуючись середній клас який буде охоплювати все ширші верстви населення і стане тією соціальною формою, яка утвердить в Україні політику центризму, демократичні цінності, соціальну злагоду й політичну стабільність. |
