Лінгвокультурний концепт ЧИСТИЙ визначається, з одного боку, як результат пізнавальної діяльності особистості та суспільства в процесі сприйняття якості чистого та інтерпретація цієї якості у мовній свідомості, а з іншого, – як етнокультурне структурно-смислове, лексично і фразеологічно вербалізоване утворення, що ґрунтується на понятійній основі й містить, окрім поняття, образ і оцінку. У семантико-когнітивній структурі концепту ЧИСТИЙ виділяються три якісно відмінні складові: понятійна (представлена ознаками первинної номінації, що корелюють з сигніфікативним полем), асоціативно-образна (репрезентована образно-метафоричними номінаціями чистого й співвіднесена з метафоричним полем) та ціннісна (відбита через асоціативно-вторинні смисли інтерпретаційного поля, пов’язані із нормами, оцінками різних аспектів чистого). Понятійна, асоціативно-образна і ціннісна складові становлять ядро концепту, тим часом як периферія представлена кореляціями концепту ЧИСТИЙ з суміжними концептосферами. Ця структура є релевантною як для англійської, так і для української мов. Концепт ЧИСТИЙ має глибокі сакральні корені. Аналіз етимонів ключових слів-номінантів чистого в англійській та українській мовах засвідчив відмінності у первісній концептуалізації аналізованої якості в релігійно-міфологічних картинах світу, виражену в неідентичних ритуальних діях представників обох етносів: помазання об’єкта-жертви в германській культурі та розчищення території для здійснення жертвоприношення – в слов’янській. Чистота неоднаково концептуалізується в англійській та українській мовних свідомостях, що виражається в наборі концептуальних ознак і семантичних компонентів, які характеризують понятійну складову концепту ЧИСТИЙ. Спільними є концептуальні ознаки опозитивності, трансгресивності, медіативності; ознака локативності має різну просторову спрямованість: зовнішню – в українській мові та внутрішню – в англійській; ознака інструментивності наявна лише в англійській мові. Семантичні компоненти ‘відсутність бруду’, ‘відсутність домішок’ характеризують понятійну складову в обох мовах, компонент ‘відсутність сторонніх елементів на поверхні’ – в українській мові, ‘відсутність елементів, що є перешкодою зору, руху’ – в англійській. Асоціативно-образна складова концепту ЧИСТИЙ в обох мовах представлена семантичним компонентом ‘морально чистий’, який характеризується ознаками, що перебувають у відносинах перетину (‘clean – fair’/ ‘чистий – чесний’, ‘clean – decent’, ‘чистий – щирий’), низкою корелятивних (‘pure – of high quality’/‘чистий – високоякісний’, ‘pure – abstract’/‘чистий – абстрактний’) та аломорфних (‘чистий – справжній’) семантичних ознак вторинної номінації. Якість фізично і морально чистого порівнюється в англійській і українській мовах з різними реаліями (шпилька, срібло, роса, сльоза), що свідчить про існування у кожній мові специфічної системи образів-еталонів чистого. Водночас зіставлення артефактних порівнянь переважають, коли експлікуються ознаки англ. ‘clean – free from dirt’/ укр.‘чистий – без бруду’ і англ. ‘clean – neat’/ укр. ‘чистий – охайний’, натуромірні порівняння є релевантними для ознаки англ. ‘clear – transparent’/ укр.‘чистий – прозорий’, а натуромірно-антропомірні – для компонента англ. ‘morally pure’/ укр.‘морально чистий’ Спільним для носіїв наївної свідомості обох мов є християнізований стереотип осмислення чистоти, що виражається у фундаментальних цінностях обох лінгвокультур (охайність, моральна чистота). Специфічність ціннісної картини світу стосовно окремого її фрагмента – концепту ЧИСТИЙ –
в англійській та українській мовах виявляється в різній номінативній щільності
(113 од. в українській мові та 67 – в англійській) і різній оцінній кваліфікації ознак аналізованого концепту (проекція чистого як характеристики фізичної якості на відносини між людьми характерна лише для української культури). Акціональні сценарії (washing / прання, sweeping / підмітання) та стереотипи (clear water / чиста вода, broom / мітла) корелюють з артефактними, природними
і соціальними сферами в обох мовах. З’ясовано, що периферія концепту ЧИСТИЙ, представлена його кореляціями з суміжними концептосферами, ширша
в англійській мові (27 кореляцій), порівняно з українською (15 кореляцій). Перспективами дослідження є подальше застосування запропонованої методики для зіставно-типологічних досліджень суміжних лінгвокультурних концептів (БРУД, ПРАВДА/НЕПРАВДА тощо). |
