У дисертації висвітлені теоретичні й експериментальні результати, які у сукупності забезпечують вирішення наукової задачі щодо оцінювання вихідного матеріалу кукурудзи за параметрами придатності до механізованого обмолоту, створення придатних до механізованого обмолоту високопродуктивних гібридів кукурудзи. 1. Виділені лінії та гібриди кукурудзи з різними показниками за тривалістю вегетаційного періоду та типами обмолоту: легким -(0,6 кг/зернівку), середнім - (0,9 кг/зернівку), важким - (> 0,9 кг/зернівку). 2. Встановлено, що міцність прикріплення зернівки до стрижня качана у самозапилених ліній кукурудзи має кореляційну залежність із кількістю рядів зерен (r =0,332-0,345), діаметром качана (r = 0,251-0,299) та стрижня (r = 0,289-0,312). Для гібридів кукурудзи, крім цих ознак, встановлений взаємозв’язок з довжиною качана (r = 0,321; 0,258), кількістю зерен у ряду (r = 0,329; 0,252), глибиною посадки зернівки у стрижень качана (r =0,412; 0,420). Ці кореляційні зв’язки вказують на необхідність урахування їх значень в селекції гібридів кукурудзи того чи іншого типів обмолоту. 3. Виявлено кореляційний зв’язок між міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана і його вологістю для ліній (r = 0,509-0,583), для гібридів (r = 0,527;0,604), що характерно для всіх груп стиглості. 4. Висока стабільність міцності прикріплення зернівки до стрижня качана дає можливість ідентифікувати вихідний матеріал за генетично детермінованою ознакою, яка проявлялась стабільно протягом років дослідження. За результатами факторного аналізу, де на долю генотипу припадає 67,77 – 75,40 %, а на долю взаємодії генотипу з умовами року 19,62 – 8,75 % (за середнього коефіцієнта повторюваності у самозапилених ліній за роками 0,79 - 0,80), вказує на високу генетичну обумовленість цієї ознаки. На основі цього була розроблена єдина класифікація ліній та гібридів кукурудзи за міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана. 5. Серед ліній встановлена істотна різниця проявлення загальної і специфічної комбінаційної здатності, що вказує як на важливість адитивної, так і неадитивної дії генів у формуванні ознаки, а лінії з високими від’ємними значеннями ефектів ЗКЗ та незначною варіансою СКЗ найдоцільніше використовувати для створення гібридів з легким типом обмолоту. 6. Виділені лінії з перевагою адитивних генів – ХЛГ 293, ХЛГ 264, ХЛГ 386, УХ 405. Перші дві лінії можна використовувати як донори легкого типу обмолоту при створенні гібридів, а ХЛГ 386 та УХ 405 – при створенні гібридів з важким типом обмолоту. 7. В опрацьованому селекційному матеріалі встановлено перевагу ефектів домінування важкого обмолоту (78,6 та 64,3 %) над легким обмолотом (21,4 і 30,3 %). 8. Генетична природа ознаки “міцність прикріплення зернівки до стрижня качана” обумовлена ефектами адитивності і домінування генів її контролю. 9. Незначна різниця між коефіцієнтами спадкування в широкому і вузькому розумінні, високі ефекти адитивності і домінування при взаємодії генів, які контролюють цю ознаку, вказують на можливість її покращання шляхом селекції з використанням гетерозису і селекційного добору. 10. Виявлено істотну різницю за міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана (13 пар у 2002 р. та 19 пар у 2003 р.) у реципрокних гібридах, що необхідно враховувати при підборі батьківських пар для гібридизації. 11. Виділено ряд самозапилених ліній з легким типом обмолоту (ХЛГ 22, ХЛГ 33, ХЛГ 42, ХЛГ 85, ХЛГ 167, ХЛГ 175, ХЛГ 264, ХЛГ 269, ХЛГ 270, ХЛГ 290, ХЛГ 293, ХЛГ 1128, ХЛГ 1286, ХЛГ 1339, PLS 61, МА 17 та ін.), що характеризуються незначною міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана, значення якого становить 0,6 кг/зернівку, а також з важким типом обмолоту (ХЛГ 157, ХЛГ 386, ХЛГ 403, ХЛГ 1278, TVA 8022 О2, MS 206, УХ 405 та ін.), в яких цей показник становить > 0,9 кг/зернівку. 12. Виявлено, що гібриди з незначною міцністю прикріплення зернівки до стрижня качана (ХЛГ 270ХЛГ 264, ХЛГ 264МА 17, ХЛГ 270МА 17, ХЛГ 264ХЛГ 270, ХЛГ 293ХЛГ 264, МА 17 ХЛГ 264) створені за участю ліній з легким типом обмолоту; а гібриди з важким типом обмолоту (УХ 405ХЛГ 386, ХЛГ 386УХ 405) – за участю ліній важкого типу. 13. Виділені гібриди кукурудзи з комплексом ознак: легким типом обмолоту качана і високою продуктивністю зерна (МА 17ХЛГ 276, ХЛГ 81ХЛГ 294, УХ 405ХЛГ 224, ХЛГ 273МА 17, ХЛГ 33ХЛГ 263, MS 206УХ 405, ХЛГ 293УХ 405), які використовуються у селекційній практиці. 14. Дана оцінка економічної ефективності гібридів з однаковим рівнем продуктивності за збирання різними способами: зерновими комбайнами (в зерні), з обмолотом у полі та пов’язану з цим післязбиральну доробку приходиться біля 10,0 % від загальної енергомісткості врожаю, а при збиранні кукурудзозбиральними комбайнами (в качанах) – 17,3 %. |