1. Проведено комплексне вивчення селекційно-генетичних та біологічних особливостей тварин подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи за динамікою живої маси, екстер’єрно-конституційними показниками, молочною продуктивністю, морфологічними та функціональними властивостями вим’я, відтворювальною здатністю, біохімічними показниками крові, показниками легеневого газообміну та факторами впливу на формування молочної продуктивності. 2. Ріст живої маси корів у період їх вирощування відбувався нерівномірно. Середньодобові прирости становили від народження до 3-місячного віку – 503, від 3- до 6-місячного – 606, від 6- до 9-місячного – 698, від 9- до 12-місячного – 761, від 12- до 15-місячного – 813 та від 15- до 18-місячного віку – 858 г. На ріст і розвиток тварин впливали батьки і лінія. Виявлена суттєва вірогідна різниця за живою масою між тваринами різних ліній і дочками різних батьків. 3. На формування молочної продуктивності корів значно впливала інтенсивність їх росту в період вирощування. Встановлено, що для отримання високої молочної продуктивності в період вирощування корови повинні мати живу масу при народженні 34 кг, у 6-місячному віці – 160-170, у 12-місячному – 280-300, у 18-місячному – 390-410 і при першому осіменінні – 370-410 кг. Коефіцієнти кореляції між надоєм та живою масою корів у різні вікові періоди знаходилися в межах 0,114-0,335, а за кількістю молочного жиру – в межах 0,012-0,245. Виявлена значна частка впливу на молочну продуктивність живої маси корів у період їх вирощування, яка, залежно від віку, становила 9,22-38,89, на вміст жиру в молоці – 4,57-17,16 та на кількість молочного жиру – 2,22-21,7 %. 4. На формування молочної продуктивності дочок значно впливали батьки. На надій дочок, залежно від лактації, вплив батьків складав 12,77-34,93, на вміст жиру в молоці – 16,55-24,43 і на кількість молочного жиру – 14,53-35,96 %. 5. Найвищі надої були у корів з висотою в холці 134,1-137,0, глибиною грудей – 72,1-74,0, шириною грудей – 49,1-51,0, обхватом грудей за лопатками – 186,1 і більше, косою довжиною тулуба – 160,1 і більше, шириною в маклаках – 53,1-56,0 і обхватом п’ястка – 19,1-20,0 см. Встановлено, що коефіцієнти кореляції між надоєм та промірами: висотою в холці, глибиною грудей, шириною грудей, обхватом грудей за лопатками, косою довжиною тулуба, шириною в маклаках та обхватом п’ястка знаходилися в межах 0,103-0,259, а між кількістю молочного жиру та вищеназваними промірами – межах 0,107-0,265. Частка впливу промірів статей тіла корів на надій становила 9,64-38,73, а на кількість молочного жиру – 2,98-18,14%. 6. Найвищі надої спостерігалися у корів, вік першого отелення яких становив до 800 днів. Встановлено, що коефіцієнти кореляції між віком першого отелення корів і надоєм складали 0,104-0,152, між віком першого отелення та вмістом жиру в молоці – 0,024-0,113, а між віком першого отелення і кількістю молочного жиру – 0,111-0,136. Частка впливу віку першого отелення тварин на їх надій залежно від лактації становила 21,35-36,74, на вміст жиру в молоці – 4,35-13,73 та на кількість молочного жиру – 3,69-13,29 %. 7. Найвища швидкість молоковіддачі була у тварин лінії Айвенхоу (1,89±0,07), а найнижча – у корів лінії Монтвік Чіфтейна (1,74±0,07). Корови різних ліній неістотно відрізнялися за показниками властивостей вимені. 8. Встановлено, що у корів української чорно-рябої молочної породи за першу лактацію сервіс-період складав 95,7, міжотельний період – 371,7 днів, за другу лактацію – відповідно 100,7, 381,8, за третю – 106,7, 389,9 і за найвищу – 105,9 і 390,8 дня, а тривалість сухостійного періоду за другу лактацію становила 58,9, за третю – 61,1 і за найвищу – 53,3 дня. Коефіцієнти кореляції між надоєм і тривалістю сухостійного періоду у корів, залежно від лактації, складали 0,131-0,392, між надоєм і тривалістю сервіс-періоду – 0,124-0,282 та між надоєм і тривалістю міжотельного періоду – 0,122-0,253 %. 9. Між тваринами різних ліній подільського заводського типу вірогідної різниці за морфологічними та біохімічними показниками крові не спостерігалося. З віком у телиць відбувалося збільшення вмісту загального білка, альбумінів, глюкози і кальцію та зменшення вмісту глобулінів. Між повновіковими коровами різних ліній за морфологічними і біохімічними показниками крові були відмічені певні відмінності, але вони були несуттєвими. 10. З віком у телиць вентиляція легенів, споживання кисню, виділення вуглекислого газу та теплопродукція в абсолютних величинах збільшувалися, а у відносних – незначно зменшувалися 11. Валова енергія раціону у 9-місячних телиць становила 97,97 і у 15-місячних – 139,30 МДж. Обмінна енергія у 9- і 15-місячних тварин найнижчою була у ровесниць контрольної групи (54,69 і 94,89 МДж відповідно). Найвищою питомою вагою теплопродукції від валової та обмінної енергії у 9- і 15-місячному віці характеризувалися тварини четвертої групи. 12. Середньодобовий баланс валової енергії раціону у корів у літній період становив 258,57 МДж, а в зимовий – на 24,73 МДж більше. Непродуктивні витрати корів у зимовий період були вищі, ніж у літній період на 46,1%. Обмінна енергія в літній період була вищою від енергії в зимовий період на 6,4 %. Питома вага теплопродукції від валової енергії у літній період порівняно із зимовим була найвищою у корів третьої групи. За цим показником вони переважали тварин контрольної групи на 11,0 %. Енергія підтримки, енергія активності як у літній, так і у зимовий період була найвищою у тварин третьої групи – 41,19 і 5,97 МДж відповідно. Найбільшою чистою енергією у літній період характеризувалися тварини третьої групи – 99,43 МДж. |
