1. Розроблена і теоретично обґрунтована система селекційного удосконалення популяції лебединської худоби шляхом застосування сучасних методів оцінки фенотипових та генотипових особливостей тварин. Цілеспрямоване виведення бурої молочної породи ґрунтується на доповненні теорії та практики тваринництва сучасними елементами великомасштабної та індивідуальної селекції у вигляді принципово нової системи оцінки генотипу лебединської породи за поліпшуючими породами та відкритості популяції для надоїв з оптимальними складовими молока та бажаним типом будови тіла доступу кращої спадковості бурої худоби. Завдяки поєднанню у селекції тварин високих створені умови для конкурентоспроможності сучасної і майбутньої популяції бурої худоби. 2. На основі розробленої системи створено північно-східний молочний тип бурої худоби та нова бура молочна порода. Основні показники, які характеризують худобу нового молочного типу: надій молока за лактацію – 4100-4600 кг молока з вмістом жиру 3,8-4,0%, білку – 3,4-3,5%, молочний тип будови тіла, жива маса телиць у віці 18 міс. – 386 кг. 3. Встановлено збільшення живої маси тварин при підвищенні частки спадковості швіцької породи до 50,0% і більше на 13,8-21,9 кг у віці 12 місяців та на 30,8-34,6 кг у віці 18 місяців (P>0,999). Абсолютні показники живої маси телиць парувального віку знаходяться в межах стандартів, прийнятих для найбільш продуктивних порід світу. Інтенсивне використання швіцької породи суттєво вплинуло на ріст та розвиток корів поліпшуваної популяції. Висота в холці збільшилась у середньому на 2,4-4,2 см (P>0,99), глибина грудей – на 2,2-2,9 см (P>0,999), коса довжина тулуба – на 0,9-3,0 см (P>0,95). За іншими промірами тіла спостерігається тенденція їх росту зі збільшенням частки крові поліпшуючої породи. 4. Рівень молочної продуктивності корів лебединської породи підвищується зі збільшенням частки спадковості швіцької породи. Надій корів з часткою крові поліпшуючої породи до 50% за першу лактацію склав близько 3330 кг, третю – 3800 кг, що вище від показників лебединських ровесниць на 110-130 кг. Поліпшена популяція має бажаний для молочної худоби рівень вмісту жиру (3,8-4,0%) і білку (3,4-3,5%) в молоці. 5. За вмістом жиру в молоці найвищі показники мали групи чистопородних лебединських та швіцьких корів. В стаді племзаводу Сумського інституту АПВ встановлена висока повторюваність між лактаціями за надоєм без суттєвої різниці в розрізі генотипів тварин, особливо слід наголосити на високих показниках повторюваності середнього вмісту жиру в молоці серед груп тварин від 0,320 до 0,728. Це дає можливість проведенню ефективного добору за жирномолочністю та показниками першої лактації. 6. Проведені дослідження з лінійної оцінки типу будови тіла бурої худоби дозволили провести комплексний аналіз змін при формуванні виробничих типів у процесі селекційної роботи. З підвищенням частки спадковості швіцької породи до 87,5% у генотипі тварин північно-східного молочного типу бурої худоби збільшується обмускуленість на 0,75-0,98 балів, покращується форма тулуба на 0,5 бала. За загальним показником оцінки типу будови тіла перевага цієї групи склала 1,9 бала. Запроваджена система оцінки дозволяє ефективно вести селекцію бурої худоби у напрямку молочного типу будови тіла, забезпечуючи при цьому задовільну обмускуленість тварин. 7. Виявлені суттєві зміни генеалогічної структури бурої худоби у бік збільшення частки крові швіцької породи у лініях та споріднених групах. Виведено нові лінії північно-східного молочного типу бурої худоби, які відіграють провідну роль у сучасній популяції: Елеганта 148551 та Стретча 143612. При цьому шість ліній лебединської породи займають разом 7,0% і їх подальший розвиток визначається програмою створення генофондної популяції лебединської породи. Стратегічним напрямком удосконалення генеалогічної структури популяції бурої худоби є її оптимізація за кількістю структурних одиниць (6-7) та селекційний пошук високоякісних продовжувачів. 8. Найменший вік першого отелення мали корови північно-східного молочного типу бурої худоби з кровністю 75% за швіцькою породою – 96 днів. За цим показником вони перевершували вихідні породи на 37-41 день. Тривалість господарського використання корів північно-східного молочного типу бурої худоби з кровністю 25,0-75,0% за швіцькою породою збільшилась на 0,4-0,6 лактацій. 9. За показниками молочної продуктивності вірогідну перевагу порівняно з чистопородними лебединськими тваринами мали чистопородні швіцькі корови та тварини північно-східного молочного типу бурої худоби з часткою крові поліпшуючої породи 3,1-75,0% (відповідно +297 та 532 кг, P>0,99), а за показниками живої маси корів статистично вірогідна перевага тварин північно-східного молочного типу бурої худоби починається з генотипу 25,1-50,0% (P>0,99). 10. Підвищення частки крові швіцької породи в генотипі корів північно-східного молочного типу бурої худоби з 25 до 50% і вище приводить до поліпшення морфологічних ознак вим’я: обхвату вим’я – на 3,6 см (Р>0,999), довжини вим’я – на 3,8 см (Р>0,999), ширини вим’я – на 4,6 см (Р>0,999). 11. Відтворювальна здатність бурих бугаїв-плідників має вірогідні відмінності, пов’язані з генотиповою та породною належністю. Встановлено, що при підвищенні частки крові поліпшуючої породи в генотипі бугаїв-плідників призводить до зменшення концентрації сперміїв та їх рухливості. За запліднювальною здатністю сперми перевагу мали тварини генотипу 37,5%ш+62,5%л порівняно з показниками чистопородних бугаїв-плідників лебединської породи. 12. Розроблена селекційна програма спрямована на поступове підвищення частки спадковості швіцької породи північноамериканської селекції до 37,5-62,5% у товарних господарствах та до 87,5% і більше у племінних господарствах. Цілеспрямований добір у активній частині популяції бурої худоби 2500 корів селекційної групи забезпечує ефективну селекцію ремонтних телиць і бугаїв. |