Болгова Наталія Вікторівна. Селекційно-генетична оцінка проміжних генотипів української бурої молочної породи, що створюється : Дис... канд. наук: 06.02.01 - 2009.
Анотація до роботи:
Болгова Н.В. Селекційно-генетична оцінка проміжних генотипів української бурої молочної породи, що створюється. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Державний вищий навчальний заклад “Херсонський державний аграрний університет”, Херсон, 2009.
У роботі викладені результати досліджень щодо формування живої маси, екстер’єру, молочної продуктивності, характеру лактаційної діяльності, морфологічних і функціональних властивостей вим’я, відтворної здатності, ролі основних селекційних формувань у генетичному поліпшенні української бурої молочної породи.
Встановили, що найбільше значення частки впливу на живу масу корів проміжних генотипів має лактація (25,3 % – 38,0 %; P>0,999), а вплив генотипу дещо менший (11,1 % - 20,9 %).
Вплив генотипу на молочну продуктивність, вміст жиру в молоці і його кількість у корів проміжних генотипів склав 2,1 % – 27,6 %. Отже, із збільшенням спадковості швіцької породи вплив генотипу на продуктивні показники збільшується.
Істотно поліпшуються фенотипові ознаки вимені у тварин зі спадковістю 7/8 швіцької породи. Різниця за показниками обхвату вимені з чистопородними швіцькими ровесницями склала 3,4 %, з лебединськими – 17,6 % (P>0,999), за довжиною вимені 5,7% (P>0,95) і 12,1 % (P>0,999); шириною вимені – 6,1 % (P> 0,95) і 16,7 % (P>0,999); глибиною передніх часток – 3,8 % і 12,5 % (P>0,999) і умовного об’єму вимені – 5,7 % і 34,7 % (P>0,999) відповідно.
Визначено вплив селекційно-генетичних факторів на прояв господарськи корисних ознак у корів. Встановлено, що тварини української бурої молочної породи, що створюється у усі вікові періоди переважали чистопородних ровесниць за всіма показниками, які характеризуються високими селекційно-генетичними параметрами і біологічними властивостями.
В економічному відношенні для виробництва молока доцільно розводити корів генотипу 7/8 спадковості швіцької породи. При цьому від тварин бажаного генотипу отримано додатково за першу, третю і найвищу лактації 613,1 грн., 700,1 грн., 136,1 грн. відповідно.
1. Проведеними комплексними дослідженнями продуктивних, технологічних, екстер’єрних та інтер’єрних ознак тварин проміжних генотипів встановлена доцільність використання бугаїв-плідників швіцької породи західноєвропейської та північноамериканської селекції при створенні української бурої молочної породи.
2. Встановлено, що жива маса телиць збільшується при підвищенні частки крові за швіцькою породою до 7/8. У віці 6 місяців різниця склала 5,4 - 12,6 %, у віці 12 місяців – 5,6 - 8,4 %, у віці 18 місяців – 3,1 - 7,2 % порівняно з живою масою ровесниць інших проміжних генотипів. Частка впливу породи на динаміку живої маси телиць проміжних генотипів залежно від віку найвища у тварин з часткою спадковості швіців та 7/8 і склала від 29,3 % (P>0,99) до 63,9 % (P>0,99).
3. Рівень молочної продуктивності помісних корів за всіма лактаціями підвищується зі збільшенням частки спадковості швіцької породи. Надій корів з часткою крові швіцької породи 7/8 за першу лактацію склав 3687 кг, другу – 3831 кг, третю – 4250 кг і за найвищу – 4330 кг. Різниця з ровесницями лебединської породи склала 633 – 852 кг. Частка впливу генотипу корів бурої худоби на їх надій залежно від лактації склала від 2,1 % до 27,6 %, на вміст жиру в молоці – 0,3 % - 23,2 % і кількість молочного жиру – 2,2 % - 29,3 %, відповідно.
4. У піддослідних корів проміжних генотипів найвищі надої за першу, другу, третю і найвищу лактації були на другому місяці лактаційного періоду. Пластичність помісячних надоїв корів проміжних генотипів коливається від 0,73 до 0,82, що свідчить про їх середню пластичність. У корів-рекордисток коефіцієнт повноцінності лактації був у межах від 75,6 % до 87,1%.
5. Морфологічні та біохімічні показники крові корів-первісток проміжних генотипів бурої худоби характеризуються межами фізіологічної норми. Позитивний кореляційний зв'язок показників крові з молочною продуктивністю первісток проміжних генотипів бурої худоби може бути використаний як показник біохімічних тестів у селекційному процесі.
6. Встановлено, що найвищі показники відтворювальної здатності протягом трьох лактацій були у чистопородних швіцьких корів. З віком відбувається скорочення сервіс-періоду на 5 – 14 днів, сухостійного періоду – на 2 – 6 дні, міжотельного періоду – на 2 – 14 днів порівняно з первістками.
7. Проміри вимені та дійок корів-первісток проміжних генотипів бурої худоби характеризують розвиток молочної залози. Первістки української бурої молочної породи, що створюється перевищують ровесниць швіцької та лебединської порід за обхватом вимені – на 13,7 % – 17,6 % (P>0,999), довжиною вимені – на 5,7 % (P>0, 99) і на 12,1 % (P>0,99), умовним об’ємом вимені – на 5,7 % (P>0,99) і на 34,7 % (P>0,999).
8. За проявом молочної продуктивності у дочок визнано кращими бугаїв-плідників ліній Стретча 143612 (СІ + 453), Лайласана 131528 (СІ + 385) і Елеганта 148551 (СІ + 590), які використовувалися у селекційному процесі при створенні української бурої молочної породи. Продуктивність матерів бугаїв різних ліній коливається від 6358 кг до 9575 кг. Найбільший надій за найвищу лактацію у матерів бугаїв ліній Елеганта 148551 – 9575 кг, Стретча 143612 – 8974 кг, Лайласана 131528 – 8951 кг.
9. В українській бурій молочній породі, що створюється сформовано та досліджено за комплексом ознак 15 високопродуктивних родин, які впливають на генетичне удосконалення бурої худоби і отримання препотентних бугаїв-плідників. Найбільш цінними є родини Тундри 16164 (2-6215-3,9), Адрени 88818 (4-5970-3,9), Ленти 3671 (3-5497-3,9), Японки 366 (1-5230-3,9), Альфи 3253 (3-5490-4,3).
Публікації автора:
Болгова Н. В. Загальна характеристика і особливості бурої худоби / Н. В. Болгова // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. “Тваринництво”. – Суми, 2005. – Вип. 9 – 10 (9 – 10). – С. 13 – 16.
Болгова Н. В. Мас-спектрометричне вивчення тригліцеридної фракції ліпідів молочного жиру корів різних порід / Н. В. Болгова, В. Д. Чіванов // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. “Тваринництво”. – Суми, 2007. – Вип. 9 (13). – С. 10 – 12. (дисертант приймала участь у постановці експериментальних дослідів, провела аналіз експериментальних даних).
Болгова Н. В. Оцінка бугаїв-плідників бурої худоби за продуктивними та технологічними ознаками їх дочок в залежності від походження і лінійної належності / Н. В. Болгова // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. “Тваринництво”. – Суми, 2008. – Вип. 7 (15). – С. 13 – 23.
Болгова Н. В. Оцінка відтворювальних якостей корів бурої худоби різних генотипів / Н. В. Болгова // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. “Тваринництво”. – Суми, 2008. – Вип. 6 (14). – С. 23 – 27.
Болгова Н. В. Оцінка корів бурої породи різних генотипів за живою масою / Н. В. Болгова // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології імені С.З. Гжицького. – Львів, 2008. –Т. 10, № 2 (37). – Ч. 3. – С. 17 – 22.
Болгова Н. В. Оцінка корів бурої худоби різних генотипів за молочною продуктивністю / Н. В. Болгова // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету. Сер. “Сільськогосподарські науки”. – Луганськ, 2008. – Вип. 93. – С. 132 – 143.
Болгова Н. В. Ріст і розвиток молодняку різних генотипів / Н. В. Болгова // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Сер. “Сільськогосподарські науки”. – Луганськ, 2008. – Вип. 86. – С. 303 – 310.