Анотація до роботи:

Тихонова Т.Є. Селекційна цінність генофонду і ефективність його використання в селекції кабачка і патисона – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, Харків, 2007.

В роботі детально вивчено основні генетичні і еколого-адаптивні особливості прояву селекційно – і господарсько-цінних ознак генофонду, та ідентифіковано селекційний матеріал для створення нових сортів і гібридів F₁ кабачка і патисона.

Встановлено генетичні і екологічні особливості колекційних зразків кабачка і патисона і виділено для селекції гомеостатичні стабільні джерела скоростиглості, продуктивності з високими технологічними якостями і стійкістю проти хвороб.

Визначено особливості підбору вихідних компонентів, які забезпечують гетерозисний ефект за основними господарсько-цінними ознаками.

Удосконалено методику прискорення селекційного процесу сортів і гібридів F₁ кабачка і патисона.

Встановлено на основі ефекту гетерозису ступінь проявлення продуктивності і технологічних якостей у гібридів F₁ кабачка.

Завдяки використанню виділених вихідних форм створено нові і скоростиглі гетерозисний гібрид Престиж F₁ та сорти: кабачок Аспірант і патисон Сашенька, які за продуктивністю і біохімічними показниками перевищують стандарти. Занесено до Державного Реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні сорт патисона Сашенька (2005) і кабачок сорт Аспірант (2007), а гетерозисний гібрид Престиж F₁ подано до Державної служби з охорони прав на сорти рослин.

В дисертаційній роботі приведено теоретичне обґрунтування селекційних досягнень і нове вирішення важливого наукового завдання по встановленню селекційної цінності і ефективності використання генофонду кабачка і патисона шляхом визначення генетичних і адаптивних особливостей прояву господарсько-цінних ознак і розробки методики прискорення селекційного процесу, на основі чого створено стабільні, скоростиглі і продуктивні сорти і гібриди F₁, занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, що має важливе значення в селекції цих культур і для сільськогосподарського виробництва.

На основі отриманих результатів можна зробити наступні висновки:

1. В умовах Степу України визначені особливості мінливості ботанічних ознак у 1200 зразків кабачка і патисона.

2. Встановлені генотипові і екологічні особливості колекції кабачка і патисона у відкритому ґрунті, виділено вихідний матеріал за комплексом господарсько-цінних ознак для селекції на скоростиглість – у кабачка Зебра, НБ, 186, 405 S, у патисона – Д-5, Т-118; на високу продуктивність – сортозразки кабачка 62/63, 324 А, 1578, 186, 196, НБ, які мають високий врожай плодів з рослини (115 – 128%), серед патисонів – Т-118, Д-5 (114 – 121%); на часткову дводомність рослини – у кабачків НБ, патисонів – Д-5; на коротке міжвузля без галуження – кабачок НБ, 186, 324А, 405S, 200/1(ОП 4), Зебра.

3. Визначено, що основними елементами продуктивності кабачка і патисона є співвідношення жіночих і чоловічих квіток і кількість жіночих плодів на рослині, маса, діаметр і довжина плодів. Результати вивчення елементів продуктивності показали, що серед виділених зразків кабачка перевищували стандарти Скворушка і Чаклун за масою плода ТСХА(ж) і Аеронавт, у патисона – 51 ДК і 907. Слід відмітити, що для цих сортозразків характерно і найбільша кількість плодів і їх розмірів.

4. Встановлено гомеостатичну стабільність таких ознак:

- товарності плодів кабачка – 186 (99,7%), 324 А (99,4%), 170 Б (99,3%), 540 (99,3%); за масою плодів кабачка – ТСХА(ж) (92,1%) і Аеронавт (91,3%), 88,196 і 62/63 мали 90,9%;

- тривалості міжфазних періодів у кабачка сходи – цвітіння – 200/1 (ОП4) (98,6%), Аеронавт (97,1%), 196 (96,7%), ТСХА(ж) (95,8%), 540 (95,3%), сходи – цвітіння – 540 (95,9%), Аеронавт (95,4%), Зебра (92,8%), 92-93 (91,9%), 196 (91,7%), 200/1 (ОП4) (91%), сходи – технічна стиглість плодів – 405 S (98,5%), НБ (98,4%), 1578 (97,3%), 92-93 (96,1%); у патисона сходи – цвітіння – 180 ПП (94,6%) і 907 (89,1%), сходи – цвітіння – 180 ПП (97,3%); 90 ПЗ (93%); Т-118 (90,3%), сходи – технічна стиглість плодів – 180 ПП (96,6%) і 907 (94,2%).

Виділені джерела для селекції за агрономічною стабільністю ознак:

- ранньої врожайності кабачка - НБ (14,8 т/га), 186 (14,3 т/га), 196 (9,5 т/га), 88 (8,6 т/га), 590 (8,1 т/га), Зебра (6,9 т/га), 405S (6,1 т/га), патисона – Т-118 (7,5 т/га) і 907(4,4 т/га);

- загальної врожайності кабачка - 186 (60,1 т/га), 196 (48,5 т/га), Зебра (44,9 т/га), ТСХА(ж) (44,5 т/га), 62/63 (38,1 т/га), патисона - Т-118 (31,0 т/га), 907 (28,2 т/га), 180ПП (25,8 т/га).

5. В результаті вивчення агрономічної стабільності співвідношення чоловічих квіток до жіночих у вихідних форм кабачка виявлена найменша кількість чоловічих квіток у форм НБ (0,3 шт.), 540 (1,2 шт.), Зебра (1,5 шт.). По даній ознаці вони значно перевищують стандартні сорти і можуть з успіхом використовуватись як генетичні джерела в гетерозисній селекції кабачка.

6. Найбільш високу селекційну цінність генотипу (СЦГ) мали форми: кабачка – 186 (44,6), 196 (26,1), Зебра (22,4), ТСХА(ж) (21,3); патисона – Т-118 (19,1), 907 (13,1), 180 ПЗ (12,5).

7. Виявлено найбільший % гетерозисного ефекту у гібридних комбінацій кабачка за ознаками:

- рання врожайність – 1578 х 200/1 (ОП 4) (450%); Зебра х 324 А (306%); 38/03 х 200/1 (ОП 4) (296%); ТСХА(ж) х 38/03 (238%); 405 S х 324 А (231%); 196 х 324 А (120%); НБ х 196 (107%); 88 х 170 Б (100%);

- загальна врожайність – 38/03 х 200/1 (ОП 4) (223%); 88 х 92-93 (214%); 590 х 92-93 (191%); Зебра х 170 Б (185%); 540 х 1578 (181%); НБ х 200/1 (ОП 4) (179%); 88 х 170 Б (175%); НБ х 196 (162%);

- за періодом плодоношення – 170 Б х 196 (44%); 405 S х 324 А (38%); 38/03 х 200/1 (ОП 4) (36%); НБ х 196 (35%).

8. На основі виділеної комбінації НБ х 196 створено гетерозисний гібрид кабачка-цукіні Престиж F₁, який передано до Державної служби з охорони прав на сорти рослин в Україні в 2005 році.

9. Удосконалено методику прискорення селекційного процесу на 3-4 роки шляхом добору типових рослин згідно моделі сорту та розміщення їх паралельно в селекційному розсаднику і колекційному, що підвищить ефективність при створенні нових сортів і гібридів F₁.

10. На основі вихідного матеріалу методом добору за комплексом біологічних і господарсько цінних ознак з лінії 186 з послідуючим міжлінійним схрещуванням і інцухтуванням створено новий сорт білоплідного кабачка-цукіні Аспірант.

11. Методом гібридизації інцухт-ліній (118 х Д-5) з подальшим добором найбільш продуктивних рослин привабливої форми плодів створено новий сорт патисона Сашенька (Т-118).