1. Використання генетико-популяційних і імуногенетичних показників дозволило сформувати у популяції свиней створюваного типу батьківську і материнську генетичні форми, що відрізняються за трьома групами крові (F, G, K), які відзначаються високими відгодівельними і репродуктивними якостями. Поєднання цих форм забезпечує гарантовану гетерозиготність потомства, яка реалізується через ефект гетерозису. 2. Селекція за основними продуктивними якостями в навчально-дослідному господарстві „Самарський” дозволила створити стадо, яке відповідає вимогам класів еліта і першого по другій групі порід. За середніми показниками трьох і більше опоросів тривалість супоросності складала 115,66 дні, багатоплідність – 10,93 гол, великоплідність – 1,17 кг, при відлученні поросят у 2 місяці: кількість поросят – 10,03 гол, маса гнізда – 166,37 кг, маса 1 голови – 16,59 кг, збереженість поросят – 92,97 %. 3. Молодняк різних генетичних форм відрізняється за показниками росту. Різниця за живою масою спостерігається починаючи з віку 4 місяців на користь материнської форми. У віці 10 місяців кнурці і свинки материнської форми були важчими відповідно на 7,90 кг (P > 0,95) і 7,70 кг (P > 0,999). Вплив генетичної форми на живу масу молодняку збільшується з віком і в 10 місяців складав у кнурців 30,72 %, (P > 0,95) і у свинок - 57,39 %, (P > 0,999)). 4. Інтенсивність формування вища у кнурців і свинок материнської генетичної форми у порівнянні з батьківською, що вказує на їх більш високі майбутні господарсько-корисні якості. Кнурці батьківської генетичної форми відзначаються більшою рівномірністю росту, що підтверджується як динамікою середньодобових приростів за період вирощування, так і індексом рівномірності росту. 5. Гематологічні показники крові піддослідного молодняку зростали з віком і знаходились в межах фізіологічної норми. Вміст загального білка у сироватці крові в різні вікові періоди більший у тварин з вищими середньодобовими приростами. Кореляція між цими ознаками складала від 0,37 до 0,53. 6. Найкращими відгодівельними якостями відзначались кабанці материнської форми: їх скороспілість на 15 днів менше ніж у ровесників батьківської форми, при витратах корму на 1 кг приросту відповідно 4,64 та 4,96 корм. од., середньодобові прирости за період контрольної відгодівлі - на 59,8 г (11,66 %) більше ніж у підсвинків батьківської генетичної форми (P> 0,95). Аналогічна різниця спостерігається і в піддослідних свинок. За фізико-хімічними властивостями м’яса і сала кабанці різних генетичних форм майже не відрізнялись і всі оцінені показники свідчать про добру якість свинини. 7. Першоопороски батьківської генетичної форми мали на 0,6 голови меншу багатоплідність, але більшу на 0,03 кг великоплідність, а їх ровесниці материнської форми переважали за показниками при відлученні. З віком маток покращуються їх репродуктивні якості. Багатоплідність маток батьківської форми за перший опорос була 9,9 гол., а материнської – 10,5 гол., за два опороси складала відповідно 10,45 і 10,65 голів. Перевага свиноматок материнської форми збереглася і за результатами трьох опоросів. Із зростанням кількості опоросів сила впливу на відтворювальні показники маток зменшується і на результати трьох і більше опоросів генетична форма не мала значного впливу. 8. Найвищі показники продуктивності отримано при поєднанні таких генетичних форм: кнури материнської х матки батьківської форм і кнури батьківської х матки материнської форм у порівнянні з іншими варіантами підбору. Рекомендувати використовувати ці поєднання в ДПЗ "Самарський" Дніпропетровської області та інших господарствах регіону, які займаються розведенням свиней створюваного типу. |