У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та отримано нові вирішення наукових проблем щодо формування та організації ринку роздрібних банківських послуг, а також внесено пропозиції щодо перспектив його розвитку в Україні. Загальні висновки, одержані в результаті дослідження, полягають у наступному. 1. У ринкових умовах господарювання загальноекономічна роль банків як фінансових посередників визначається їхніми можливостями залучати вільні грошові кошти та спроможністю ефективно використовувати акумульовані ресурси для задоволення фінансових потреб як суб’єктів господарювання, так і фізичних осіб. Саме від здатності банків забезпечувати ці потреби значною мірою залежить безперервність функціонування економіки в цілому, сприяння економічному зростанню та підвищенню життєвого рівня населення. Банківські установи, будучи основою ринкових відносин, забезпечують оптимізацію інтересів усіх суб’єктів ринку. Тому банк слід розглядати як фінансове підприємство, що функціонує як посередник в економіці, підпадає під вплив об’єктивних економічних законів: його робота визначається законами попиту та пропозиції, орієнтована на досягнення певного економічного результату, а специфічність діяльності полягає у тому, що вона пов’язана зі зберіганням і трансформацією грошових коштів. 2. Сутність банків як суб’єктів економічних відносин проявляється у виконанні ними певних функцій. Враховуючу ту роль, яку виконують банки в сучасних умовах, найбільш повно вона розкривається через функцію фінансового посередництва, котра є узагальнюючою. Реалізація зазначеної функції на практиці здійснюється через дві підфункції: підфункцію акумулювання вільних грошових коштів та підфункцію перерозподілу грошових коштів, що мають своїм результатом відповідні групи депозитних та кредитних послуг. Важливе макроекономічне значення функції фінансового посередництва проявляється в тому, що банки забезпечують безперервність процесу розширеного відтворення, кругообороту капіталів, гармонізацію як своїх власних інтересів у отриманні максимального прибутку, так і інтересів фізичних осіб, які є власниками основної частини вільних грошових коштів. 3. Системне дослідження підтвердило відсутність єдиної думки у вітчизняній економічній літературі щодо сутності банківської послуги. Уточнення суті “банківської послуги”, “банківської операції”, “банківського продукту ”дозволило конкретизувати названі дефініції. Банківська послуга – це форма вираження взаємин між клієнтами і банком, спрямована на оптимальне задоволення потреб клієнтів і реалізується банком з метою отримання прибутку. Банківський продукт – це єдиний узагальнюючий результат діяльності банку, який представлений сукупністю усіх видів банківських послуг, що реалізуються на ринку. Банківська операція – це технологічний процес створення банківської послуги. 4. Враховуючи те, що комерційні банки є специфічними підприємствами, які виконують функцію фінансового посередництва, їхня комерційна діяльність розпочинається із дослідження ринку. Фундаментом формування ринкових відносин і ринкових структур, що забезпечують умови глибинної структурної перебудови економіки, розвиток ринкових відносин, є створення ринку банківських послуг, на якому реалізуються банківські послуги. 5. Виділення в структурі ринку банківських послуг ринку роздрібних банківських послуг в умовах ринкової економіки обумовлено рядом факторів: 1) на руках у населення нагромадилася велика кількість грошових коштів, які є для банків привабливими ресурсами; 2) активізується процес формування попиту на роздрібні банківські послуги з боку споживачів-фізичних осіб; 3) ринок роздрібних банківських послуг ще не сформований повністю, клієнти на ньому є більш мобільними, відповідно, конкуренція менш інтенсивна, ніж на оптовому ринку, де клієнти мають тісні зв’язки з конкретним банком. 6. Банки прагнуть встановлювати з клієнтами довгострокові партнерські відносини. З цією метою вони намагаються прогнозувати розвиток потреб клієнтів, розробляючи і пропонуючи широкий спектр банківських послуг. Основними напрямками діяльності банків щодо обслуговування клієнтів на роздрібному ринку банківських послуг є забезпечення потреб клієнтури в заощадженні, нагромадженні і запозиченні коштів та проведенні розрахунків. Для цього банки надають стандартний базовий набір послуг, до якого входять депозитне та кредитно-розрахункове обслуговування. 7. Важливим компонентом функціонування ринку роздрібних банківських послуг є ціна, яка виступає результатом збалансованості попиту і пропозиції. Ціна на ринку роздрібних банківських послуг формується під впливом таких факторів як рівень попиту на банківські послуги; собівартість; канали продажу та місце знаходження продавців; рівень оподаткування; стан конкурентної ситуації в цілому на ринку банківських послуг; цінові стратегії банків. Основними методами цінової конкуренції у банківській справі на ринку роздрібних банківських послуг є: 1) гнучкі схеми оплати послуг, що враховують побажання клієнтів; 2) безоплатне надання частини послуг; 3) надання більшого обсягу послуг за діючими тарифами; 4) пільгові умови надання послуг певним категоріям клієнтів. Результатом цінової стратегії на ринку роздрібних банківських послуг є розробка цінової політики банку, реалізація якої сприяє посиленню його конкурентної позиції. 8. Успішне функціонування банків на ринку роздрібних банківських послуг в умовах конкурентного та динамічного середовища є неможливим без використання сучасних принципів управління та ефективних підходів до вирішення стратегічних і оперативних завдань. Тому використання маркетингового підходу у діяльності сучасних вітчизняних банків у сфері роздрібного обслуговування клієнтів є логічним етапом у розвитку ринкових відносин. 9. Удосконалення основних напрямків фінансового посередництва комерційних банків при обслуговуванні фізичних осіб повинно здійснюватися згідно з комплексом заходів, який включає три складові: 1) рекомендації щодо удосконалення депозитних послуг фізичним особам; 2) пропозиції щодо удосконалення кредитних послуг; 3) удосконалення розрахункових послуг. 10. Рекомендації щодо удосконалення надання депозитних послуг фізичним особам містять: розширення базового асортименту депозитних послуг шляхом удосконалення режимів вже функціонуючих депозитів до запитання та строкових, а саме запровадження спільного депозиту (депозиту на кількох осіб) вкладника і його довіреної особи, а також універсального депозиту, який поєднує в собі режими функціонування депозиту до запитання та строкового депозиту; удосконалення нормативної бази, регламентуючої використання зазначених видів депозитів; удосконалення існуючої системи страхування вкладів фізичних осіб. Такий комплекс рекомендацій сприятиме активізації роботи комерційних банків по залученню коштів населення на депозити, що матиме позитивний вплив на зміцнення ресурсної бази банків і на підтримання збалансованості розвитку економіки в цілому. 11. Пропозиції щодо удосконалення надання кредитних послуг слід розглядати за двома напрямками: споживче та іпотечне кредитування. Кредитування населення на споживчі цілі доцільно розвивати за такими шляхами: використання житлово-ощадних депозитів із подальшою видачею кредитів їх власникам; модифікація заставної політики в напрямку диверсифікації форм і видів кредитного забезпечення; запровадження страхування життя фізичних осіб при видачі довгострокових кредитів. Іпотечне кредитування потребує подальшого удосконалення законодавчої бази, а саме забезпечення повноцінного механізму функціонування іпотечних цінних паперів; розробки цілісної концепції розвитку іпотечного кредитування в Україні на довготривалу перспективу. 12. В рамках комплексного кредитно-розрахункового обслуговування населення доцільною є розробка цілісної системи безготівкових розрахунків. Головними завданнями такої системи є: значне зниження витрат, пов’язаних із готівковим грошовим обігом; створення умов для акумулювання вільних грошових коштів населення комерційними банками; створення нових технологій платіжного обслуговування населення, що забезпечить максимальну мобільність грошових потоків. 13. Комерційні банки в сучасних умовах повинні ставити перед собою завдання щодо розвитку та досягнення лідируючих позицій на ринку роздрібних банківських послуг. Для досягнення поставлених цілей їм необхідно запроваджувати в практику нові види банківських послуг. З метою оперативного введення таких послуг на ринок банкам пропонується використовувати технологічну платформу, яка представлена сукупністю певних організаційних дій персоналу комерційного банку щодо розробки, впровадження і просування на ринок нового виду банківських послуг. Основою функціонування такої платформи є перетворення різного виду інформації, отриманої із зовнішнього та внутрішнього середовища, у набір пропозицій по нововведеннях, а також у плани по впровадженню їх у практичну діяльність банку. 14. Кожний банк повинен формувати власну політику на ринку роздрібних банківських послуг, враховуючи такі фактори як фінансовий стан, місцезнаходження, мережу філій, клієнтську базу. Тому на практиці політику комерційних банків на зазначеному сегменті ринку доцільно розробляти у вигляді цілісної концепції. Основними принципами політики комерційних банків на ринку роздрібних банківських послуг є: персоналізація обслуговування; комплексність обслуговування; партнерство; раціональність позиції при врахуванні власних інтересів; створення комфортних умов обслуговування для клієнтів. Таким чином, теоретичне обгрунтування змісту і основних складових елементів функціонування ринку роздрібних банківських послуг, а також визначення ключових практичних засад оптимізації роботи банків із фізичними особами дали змогу сформулювати цілісний науковий підхід щодо удосконалення функціонування банків на ринку роздрібних банківських послуг в Україні та гармонізації їх розвитку із завданнями щодо стимулювання інтенсивного економічного зростання. | 